Гадалося, що березневий наступ весни, подолавши холодний балканський циклон, принесе у травні стабільне тепло. На початку так і було. Луки забуяли пишним різнотрав’ям, лани — озиминою, сади — рясним цвітом. Небавом на плодових дер евах з’явилася щедра зав’язь. Аж несподівано природа піднесла нам неприємний сюрприз — раптовий заморозок. Не кажу про центральні райони, в яких травневі зміни погоди частіші, стабільність теплих кліматичних умов о цій порі в південних областях країни позначилася згубним зниженням температури. Господарства підраховують збитки. Найбільшої шкоди приморозок завдав кісточковій садовині, виноградникам, ранній полуниці. До речі, ціни на останню одразу істотно підскочили.
Та мусимо пережити і це лихо. Тепер усі сподівання на врожаї наступного літа. Як каже народна мудрість: «Пошли нам, Боже, літо погоже». Чого від нього чекати, дізнаємося із прикмет, залишених нам із прадавніх часів народними синоптиками. Наші прадіди складали свої прогнози на основі багаторічних спостережень за станом погоди у такі дні релігійних свят першого літнього місяця: Костянтина і його матері Олени Льоносійки (3), Ферапонта, Святого Духа (7), Устина й Харитона (14), Кирила (22).
Трудівники села, які шанують давні традиції прадідів, подекуди й досі дотримуються прикмет народного календаря. Зокрема сівбу льону, гречки, ячменю, пізніх озимих починають від Костянтина. Цього дня пересаджують у відкритий ґрунт розсаду. Оранкою землі займатися не слід, бо «святий Костянтин виб’є градом ниву на таку відстань, куди долине вигук погонича». Якщо цього дня йтиме холодний дощ, то й осінь буде вологою та холодною.
У нашому фольклорі збереглося чимало прикмет, присвячених цілющим властивостям роси. Наприклад, роса, зібрана на сході сонця з польових квітів, лікує від меланхолії, зміцнює імунну систему; зібрана у ранковий час із листя кропиви — запобігає облисінню; прогулянки по росяній траві босоніж корисні для здоров’я, а вмивання обличчя ранковою росою — запорука краси і молодості. Але за народними прикметами, у день святого Ферапонта роса шкідлива не лише для людей, а й для свійських тварин і птиці. «Від Ферапонтової роси трава іржавіє», «У цей день траву не коси, худобу не паси — остерігайся Ферапонтової роси», — застерігає народна мудрість. Якщо цього дня йтиме дощ, влітку буде гарний урожай овочів і ярини.
Свято Устина й Харитона характеризують багатьма приповідками, які ґрунтуються на народних прикметах. «Устин тягне догори коноплі, а Харитон — льон», «Устин та Харитон плекають жито, а Лука (16) — ярину», «Устин і Харитон будуть такими, якими велів їм бути старший брат Григорій (24 січня)». Якщо день буде погожий — гарно вродить жито, а якщо похмурий — буде урожай ярини. Якщо цього дня задощить — волога погода утримається до кінця місяця.
«Кирило весну проводжає, а на осінь позирає», — каже народне прислів’я. У день літнього сонцестояння земля віддає сонцю всю силу. Доба має найдовший день і найкоротшу ніч. Якщо день видасться теплим, восени щедро вродять зернові культури.
На жаль, цей день позначений в історії України чорною сторінкою. 22 червня 1941 року віроломний напад нацистської Німеччини розпочався з масового бомбардування міст Києва, Львова, Житомира, Одеси. На українську землю вторглися 57 дивізій загальною кількістю 300 тисяч гітлерівських загарбників. 10 мільйонів загиблих і 2,3 мільйона вивезених у рабство — така наша жертовність у тій страшній війні. І ось нині в день скорботи і вшанування пам’яті жертв нацистської навали переживаємо нові страждання, завдані нам цинічною агресією ворога — сусіда, який називав себе «старшим братом».
На відміну від синоптиків, які передбачають природні катаклізми, численні експерти не наважуються прогнозувати термін завершення російської агресії на сході України. Натомість пророкують тривалу гібридну війну. Але не страх перед агресором, а вселенське презирство, ненависть породжують у настроях світової спільноти злочинний російський шовінізм, брутальне порушення мінських домовленостей і норм міжнародного права.
Мабуть, у страшному сні учасникам війни з нацистськими загарбниками не снилося, що нинішньому поколінню українців доведеться захищати Батьківщину від імперських зазіхань людиноненависницьких нащадків колишніх бойових побратимів. Поминаючи полеглих у боях з коричневою чумою, відтепер поминатимемо і тих, хто загинув у неоголошеній нам війні від рук російських загарбників і їхніх найманих поплічників — сепаратистів.
Вічна пам’ять і слава нашим захисникам. Ми вистоїмо. З нами правда, з нами сила і воля святая!
НАШ КАЛЕНДАР
1 червня — День захисту дітей; Всесвітній день батьків
3 червня — Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії
4 червня — День працівників водного господарства; День працівників місцевої промисловості; Трійця
5 червня — Всесвітній день довкілля
6 червня — День журналіста України
8 червня — Всесвітній день океанів
11 червня — День працівників легкої промисловості
12 червня — День працівників фондового ринку; Всесвітній день боротьби проти застосування дитячої праці; початок Петрового посту
13 червня — Міжнародний день поширення інформації щодо альбінізму
14 червня — Всесвітній день донора крові
15 червня — Всесвітній день поширення інформації про зловживання щодо людей похилого віку
17 червня — Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою
18 червня — День медичного працівника; День батька
20 червня — Всесвітній день біженців
22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
23 червня — День державної служби; День державної служби ООН; Міжнародний день удів
25 червня — День молоді; День молодіжних та дитячих громадських організацій; День моряка; День митної служби України
26 червня — Міжнародний день на підтримку жертв тортур; Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом
28 червня — День Конституції України
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+