Ті, хто сьогодні проїжджає дорогою від Штепівки до Лебедина або зворотним маршрутом, неодмінно звертають увагу на оригінальну арку і хрест перед в’їздом у село Павленкове, встановлені з нагоди 30-річчя СТОВ «Перемога» — передвісника-ровесника незалежної України. І всі ці роки на чолі колективу незмінний директор Анатолій Васильович Онайко. Разом із земляками-хліборобами вони підняли з руїн маленьке село, приречене на занепад і подальше зникнення з мапи Сумщини і України.

Якби такі керівники і селяни були в усіх районах та ОТГ, то мали б зовсім іншу аграрну країну — з багатими селами, розвиненою інфраструктурою, заможним населенням. Приклад Павленкового і «Перемоги» демонструє, що є всі можливості й умови для розвитку сільських населених пунктів, надання їм другого економічного і соціального дихання. Аби лишень були справжні лідери-аграрії і селяни, які б їм вірили, допомагали, підтримували.

Арка не тріумфальна, однак символічна

Як каже Анатолій Онайко, задум увічнити 30-річну історію «Перемоги» саме так архітектурно виник кілька років тому, адже товариство пройшло значний історичний шлях, розпочавши свій літопис 1 квітня 1990-го. Урочистості планували ще на торішню весну, однак через карантинні обмеження їх довелося перенести на 25-річчя ухвалення Конституції України. А заодно відзначили і День села.

Анатолій Онайко власноруч підготував кілька ескізних варіантів, з яких обрали непростий, бо за основу взяли металеву конструкцію.

І тут на допомогу прийшов товариш Анатолія Васильовича директор лебединського ТОВ «Укртранспневматика» Олександр Миколайович Огієнко, який, до речі, очолює асоціацію керівників місцевих аграрних і промислових формувань, а підприємство спеціалізується на випуску гідравлічного та пневматичного устаткування.

Невдовзі арка постала в усій красі й величі. На свято її відкриття завітали численні гості із сусідніх сіл, Лебедина, Сум, представники влади, духовенства. Були місцеві селяни і школярі, які хоч були на канікулах, не оминули нагоди долучитися до урочистостей. Навіть водії, що проїжджали, зупинялися, аби дізнатися, що це за дійство з музикою та піснями.

Після освячення арки і хреста свято перемістилося в центр Павленкового: у сільському клубі відбулися офіційні урочистості, під час яких вшанували місцевих трудівників.

Святкували до пізнього вечора — з духмяним кулішем і шашликами, дитячими атракціонами, торгівлею, піснями і мелодіями. А гарного настрою додали грошові премії з нагоди Дня села — їх отримав кожен працівник СТОВ і пенсіонери, які вийшли на заслужений відпочинок із колективу «Перемоги».

Щодо зведеної арки простежується цікава закономірність. Рік тому за ініціативою директора Сумського обласного центру зайнятості Володимира Підлісного на в’їзді до сусіднього села Руда, звідки він родом, встановили знак. Подібний з’явився і в Штепівці, що за кілька кілометрів від Руди і Павленкового, відомої в історії Другої світової війни масштабним танковим боєм. Як справедливо наголошує Володимир Ілліч, так села набувають зовсім іншого вигляду — естетично вишуканого, привабливого, а безробітні отримують можливість попрацювати на громадських роботах.

Тобто завдяки дружньому сусідству Анатолія Онайка та Володимира Підлісного і виникла така ініціатива, яку, сподіваємося, неодмінно підтримають в інших населених пунктах Сумщини.

Мала батьківщина — велика любов

Анатолій Онайко родом із села Лантратівка сусіднього Охтирського району, однак Павленкове вважає своєю другою батьківщиною. Адже тут більш як чотири десятиріччя тому розпочалася його трудова аграрна біографія, з якої 31 рік — на чолі СТОВ «Перемога».

Якби переповісти літопис господарства, знадобилося б багато часу. Починати доводилося фактично з нуля: розбитих доріг, металевих залишків від колишньої техніки колишнього відділення радгоспу, відсутності житла, газового опалення, об’єктів інфраструктури, а головне, як вважали в тодішньому Лебединському районі, — перспективи відродження.

Щодо відсутності перспектив, то Анатолій Онайко такої думки категорично не поділяв. Розумів, що буде дуже важко, але не безнадійно, адже селяни в Павленковому були його однодумцями. Зрештою, як лідер мав нестримне бажання довести, що не святі горщики ліплять. Сьогодні можна зробити однозначний висновок: відбулися не тільки «Перемога» і Павленкове, а й сам Анатолій Онайко.

Зараз у СТОВ працюють майже пів сотні селян, які обробляють понад півтори тисячі гектарів землі, отримують великі врожаї пшениці, кукурудзи, сої, ячменю, соняшнику. За останнє десятиріччя на 90 відсотків оновили машинно-тракторний парк, у якому сучасні комбайни, трактори, обприскувачі, ґрунтообробна та посівна техніка.

Створили міцну професійну команду агрономів, інженерів, економістів, бухгалтерів, фахівців інших професій. Поруч із ветеранами, як, наприклад, головний агроном Володимир Тарасенко, працюють молоді спеціалісти.

Усі мають пристойні заробітні плати, житло, а в селі, яке надзвичайно чисте і доглянуте, функціонують навчально-виховний комплекс, де навчаються 80 дітей, клуб, бібліотека, два магазини, медичний пункт, інші об’єкти.

Як каже сільський староста Олександр Кирюшко, «Перемога» взяла на себе основні фінансові турботи про соціальний розвиток Павленкового. Недавно коштом товариства в школі замінили вікна і двері, перед цим допомогу отримали місцевий хор, Свято-Успенська церква — до речі, її відбудували завдяки «Перемозі» та її керівнику.

А днями взялися косити бур’ян. Де взяти пальне для косарки — не 10 чи 20 літрів, а більше сотні? Звісно, у «Перемозі». Господарство долучилося до ремонту військової техніки для захисників на сході України, постійно відправляє бійцям гуманітарні вантажі.

…Щодо арки на в’їзді до села, то відтепер її бачать сотні й тисячі водіїв та пасажирів, які проїжджають повз Павленкове. А напередодні Дня Незалежності в сусідніх Підопригорах відбудеться концерт студії «Квартал 95», який збере до 100 тисяч гостей з навколишніх населених пунктів. І всі вони проїжджатимуть повз Павленкове й величну арку, що стала окрасою села та його візитівкою.