Початок засідання уряду виявився нестандартним. Фракція Радикальної партії в повному складі та члени парламентського комітету з питань охорони здоров’я завітали до Будинку Кабміну, щоб вимагати у Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана звільнити заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського через його висловлювання щодо ефективності лікування онкохворих українців за кордоном.

«Службового розслідування тут недостатньо. Політика, який принижує людей, потрібно звільнити», — емоційно заявив Олег Ляшко.

Відповідь Володимира Гройсмана була такою: «Нікого прикривати не збираюся, людський біль для мене дуже близький. Зверхнє ставлення до чужої біди — неприпустимо й аморально. Але хочу попросити, щоб засідання спеціальної (дисциплінарної) комісії (заплановане на сьогодні. — Авт.), яка розгляне питання щодо висловлювань чиновника, було публічним. Готовий виконати будь-яке спільне рішення, але після того, як усі прослухають аудіозапис виступу чиновника. Я це чув, у мене власні висновки. Не уникаю відповідальності. Винного має бути покарано, а невинного захищено».

Прем’єр пообіцяв депутатам, що уряд підтримає законопроект щодо посилення відповідальності за фальсифікацію ліків.

Під час засідання уряду в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун прокоментувала висновки Рахункової палати щодо неефективного використання МОЗ коштів, наданих для лікування онкохворих за кордоном. Фахівці палати порахували, що з понад півмільярда гривень, наданих для цієї мети, 200 мільйонів не використали взагалі, 286 використали неефективно, 24 — з порушеннями вітчизняного законодавства.

«Ми пробуємо якнайкраще допомогти людям, які мусять лікуватися в інших країнах, щоб вони мали доступ до цього лікування. Неефективне використання коштів? Ми повинні подумати, чи правда, що неефективно посилати людей на лікування, хоч знаємо, що, можливо, вони не проживуть 10—15 років, а лише продовжать життя на рік, на два, на п’ять. Думаю, що це ефективне використання коштів, коли говоримо про людське життя», — констатувала Уляна Супрун. За її словами, саме так сказав і її заступник Олександр Лінчевський. Тому попросила повністю заслухати аудіозапис виступу.

Навчанняу другу зміну?

ЗНО перетнуло екватор. На цьому наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона нагадала, що тести з певних дисциплін адаптовано для осіб з порушенням зору, і визнала, що виникли певні проблеми з аудіюванням з англійської мови. «Але всі незадоволені могли написати скарги в пунктах тестування (скарг було 65 з понад 83 тисяч учасників ЗНО). Якщо перевірки підтвердять, що скарги на процедуру аудіювання були справедливими, то учасники матимуть змогу 4 липня на додатковій сесії перескласти тести», — зауважила міністр.

5—10 червня відбудуться жеребкування на вільні місця у школах для першачків. «Кожен першачок має гарантоване місце в освітньому закладі, що розташований на території його проживання. Але батьки мають право й самостійно обирати школу. Для цього передбачене жеребкування. Наступного року воно вже трансформується в електронну чергу. Слід докласти зусиль, щоб у наступні роки Україна мала достатньо самих шкіл. Адже житлові масиви розбудовуються, а відповідна соціальна інфраструктура — ні. За таких умов  на нас чекатимуть переповнені класи, другі зміни, зниження якості навчання», —  підкреслила Лілія Гриневич.

Прем’єр-міністр визнав, що така проблема існує. Він пообіцяв направити перевірки в регіони і карати місцеве керівництво, яке видає дозволи на будівництво нових житлових будинків без відповідної інфраструктури під неї, що свідчить про корупцію.

А ще уряд ухвалив рішення щодо запровадження інституту освітнього омбудсмена. Міністр освіти і науки розповіла, що це нова інституція. Освітній омбудсмен стежитиме за запобіганням порушенням прав дітей, учителів, науково-педагогічних, наукових працівників.

«Ми дуже жорстко виписали вимоги до освітнього омбудсмена: він не може поєднувати жодних посад, наприклад, у виборчих органах чи Верховній Раді, може займатися виключно викладацькою й творчою діяльністю. У нас активно відбувається децентралізація — значні повноваження й кошти передають на місця, університети та наукові установи стають дедалі автономнішими. Це необхідно — на місцях зрозуміліше, як ефективно використати ресурси. Але, на жаль, стикаємось і зі зловживаннями. Тому слід розвинути інструменти, що стануть запобіжниками й захистять права учнів, студентів, освітян і науковців», — зазначила вона.

Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб. Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у галузі освіти служба мусить розглянути її у строк не більш як місяць. Саме за підсумками цього розгляду освітній омбудсмен ухвалює рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги й надає письмову відповідь про результати її розгляду. Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів для поновлення й захисту порушених прав заявників.

Була пропозиція, що особливу увагу освітній омбудсмен має приділяти проблемі забезпечення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами у школах. Лілія Гриневич зазначила, що це, поза всяким сумнівом, у межах повноважень новоствореного інституту. Тож постанову буде доповнено додатковим пунктом обов’язків омбудсмена.

«Парадокс: на ремонт шкіл надають кошти, школи ремонтують, а доступності не більшає», — заявила міністр.

Радіаційний фону нормі

Заслухано й інформацію про ліквідацію пожежі в Чорнобильській зоні. «Завдяки комплексному застосуванню наземних і авіаційних сил ситуацію вдалося утримувати повністю контрольованою, призупинити розповсюдження вогню, скоротити площу пожежі з 12 до 2 гектарів. Вживають заходів з остаточної ліквідації пожежі, відкритого вогню немає, спостерігається тління двох окремих ділянок трави, повалених дерев. Продукти горіння за межі зони не розповсюджуються», — повідомив голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін.

Він заявив, що перевищення норм рівня радіаційного фону в Чорнобильській зоні та за її межами не зафіксовано. У Києві радіаційний фон 11 мкР/год (безпечний рівень — до 30 мкР/год), у Чорнобилі — 32 (до 50), на промисловому майданчику Чонобильської АЕС — 51,6 (до 140).