Президент України Володимир Зеленський і Генеральний секретар НАТО Марк Рютте взяли участь у засіданні Ради Україна — НАТО, яке вперше відбулося в такому форматі в Україні. На зібранні були присутні голова Військового кабінету НАТО Джузеппе Каво Драгоне та постійні представники й заступники постпредів усіх 32 держав — членів Альянсу. Президент подякував представникам Північноатлантичної ради НАТО за візит в Україну та зауважив, що це сигнал російському очільникові після його слів, що працівники посольств мають поїхати з України.

Останній аргумент — балістичні ракети

Глава держави наголосив, що росія має змогу виробляти майже 120 балістичних ракет щомісяця на додачу до ракет інших типів. А на полі бою у травні рф майже не досягла істотних результатів. Загарбники втрачають 30—35 тисяч особин щомісяця, приблизно 63% — убиті, ще 37% — недобитки. Таке відсоткове співвідношення змінилося за останній рік — півтора.

За словами Володимира Зеленського, Україна досягла важливих результатів і завдяки своїм мідлстрайкам та дипстрайкам. росія стикається з очевидною нестачею пального на тимчасово окупованих територіях України та в деяких частинах центральних російських регіонів, а також із серйозними порушеннями своєї логістики.

«Завдяки цьому тиску ми змушуємо кремль обирати між дипломатією та подальшими втратами. Важливо, що рф постає саме перед таким вибором. І зараз у росії залишився тільки один, останній аргумент — балістичні ракети. Лише один», — наголосив глава держави.

Президент подякував країнам­партнерам та Генсеку НАТО за допомогу в отриманні ракет до Patriot у межах програми PURL. Але, за словами Володимира Зеленського, нинішніх обсягів і темпів постачання недостатньо.

«Саме тому ключове, що нам потрібно зробити разом, — забезпечити подальшу підтримку нашої протиповітряної оборони, щоб Україна могла захищатися і від крилатих, і від балістичних ракет. У світі достатньо ракет, щоб забезпечити такий захист. Потрібна лише політична воля, щоб Україна їх отримала», — акцентував Володимир Зеленський. Він зазначив, що нещодавно надіслав спеціального листа Президентові США і членам Конгресу для розв’язання цього питання, і закликав присутніх сприяти в отриманні позитивної відповіді. Глава держави наголосив, що ще одним важливим пріоритетом є продовження спільної роботи над розвитком антибалістичного захисту.

«Ми порушували це питання з попередньою адміністрацією США і продовжуємо обговорювати його з нинішньою, а саме: надання Україні ліцензій на виробництво таких систем, систем Patriot. І йдеться не лише про Україну — це для всіх європейців, які мають такі спроможності, щоб почати масово їх виробляти. Нинішніх виробничих спроможностей Patriot недостатньо, щоб відповідати всім наявним і потенційним загрозам у світі», — зазначив Володимир Зеленський.

Глава держави додав: Україна вже продемонструвала на багатьох видах зброї, що може швидко рухатися та виробляти сучасні системи у великих масштабах, а також акцентував, що важливо збільшувати оборонні витрати й розвивати такі програми, як SAFE, і всі формати співпраці у виробництві зброї.

«І особливо важливі наші Drone Deals. Ми вже запропонували їх Європейському Союзу та нашим партнерам і союзникам. І маємо зробити все можливе, щоб ці Drone Deals запрацювали якнайшвидше. Санкції проти росії також залишаються важливими. Усі ці зусилля мають бути максимально ефективними, щоб разом вони створили достатній тиск на рф та змусили її завершити цю війну», — підсумував Володимир Зеленський.

Представники держав — членів НАТО засудили російську агресію та підтвердили зобов’язання надавати допомогу Україні й готовність підтримувати нашу державу на шляху євроатлантичної інтеграції. Вони одностайно наголосили, що необхідно посилити підтримку України у протиповітряній обороні, розвитку оборонної індустрії та інтеграції до загальноєвропейської оборонної промисловості.

Рішення про створення Ради Україна — НАТО ухвалили на Вільнюському саміті Альянсу 2023 року. Тоді ж відбулося її інавгураційне засідання на рівні глав держав та урядів. Рада замінила Комісію Україна — НАТО та підвищила рівень політичних відносин України й Альянсу.

Розвиток оборонного виробництва 

Президент України і Генеральний секретар НАТО визначили основні напрями посилення протиповітряної оборони нашої країни на тлі посилення російського повітряного терору.

«Дуже допомогло б, щоб партнери особливо зосередилися на захисті від балістичних ракет, які росія почала використовувати частіше та їх об’єктивно збивати складніше», — наголосив глава держави.

Володимир Зеленський подякував усім партнерам і Марку Рютте за те, що програма PURL працює. Були внески у травні й будуть у червні — є підтвердження. Ще шість країн підтвердили, що зроблять внески у програму. За словами Президента, потрібні додаткові кроки для збільшення швидкості та обсягів постачання. Саме про це йшлося на зустрічі.

Марк Рютте зазначив, що партнери продовжуватимуть підтримку України, забезпечення найбільш необхідними видами озброєнь, зокрема через PURL. За його словами, в НАТО розуміють, наскільки нагальна потреба України в ППО.

Було обговорено співпрацю України з партнерами у форматі Drone Deals та роботу над створенням власної європейської антибалістики. Наша країна вже працює із Францією, Норвегією, Німеччиною, Швецією, Данією, Італією та іншими партнерами над створенням європейських антибалістичних спроможностей. Триває обговорення зі США щодо можливості отримання ліцензій на виробництво систем Patriot в Україні або разом із партнерами з НАТО.

Президент відзначив співпрацю з партнерами, які вже розвивають спільне оборонне виробництво з Україною. Нині ми спрямовуємо 45—50 мільярдів доларів на рік на виробництво зброї. Володимир Зеленський і Марк Рютте обговорили деякі речі, які можуть дати Україні більше довгострокових фінансових гарантій безпеки.

Глава держави зазначив, що Україна працюватиме над цими питаннями й на саміті G7 та саміті НАТО, і подякував Марку Рютте за запрошення.

Генсек Альянсу зауважив, що Україна змінює динаміку на полі бою та використовує інноваційні підходи, а дії росії більше схожі на відчай. Втрати рф щомісяця — більше, ніж срср втратив за десять років війни в Афганістані.

«Ми знаємо, що російська економіка зазнає значного тиску. Знаємо, що росія не здатна компенсувати всі витрати, яких потребує війна. Ми маємо примусити москву повернутися за стіл переговорів, щоб вона припинила ту війну, яку розпочали більш ніж чотири роки тому», — сказав Марк Рютте.

У Києві Президент України і представники Північноатлантичної ради НАТО вшанували пам’ять полеглих українських воїнів. Володимир Зеленський і Марк Рютте поклали квіти до Стіни Пам’яті біля Михайлівського собору та віддали шану загиблим українським захисникам.

Пам’ять полеглих українців також ушанували міністр закордонних справ Андрій Сибіга, голова Військового кабінету НАТО Джузеппе Каво Драгоне та постійні представники й заступники постпредів усіх 32 держав — членів Альянсу.

Потрібні спільні зусилля 

Після засідання Ради Україна — НАТО на території Національного заповідника «Софія Київська» Андрій Сибіга спільно з Марком Рютте провів зустріч із союзниками Північноатлантичного альянсу. Андрій Сибіга наголосив, що попри шантаж держави­агресора, сторони провели плідні переговори.

«путін намагався залякати іноземних дипломатів і змусити їх покинути Київ, але йому це не вдалося. Натомість сьогодні ми зібрали у столиці України повний склад Північноатлантичної ради НАТО — 32 високопоставлені дипломати на чолі з Генеральним секретарем. Це був насичений плідний день». 

Міністр закордонних справ окреслив пріоритетні питання, порушені на зустрічах із партнерами.

«Кожна зустріч була насамперед присвячена пошуку рішень щодо захисту життя людей від російського балістичного терору, зокрема забезпеченню додатковими системами Patriot та ракет PAC­3 до них».  

Очільник українського зовнішньополітичного відомства окремо підкреслив, що триває спільна із союзниками робота над європейською протиракетною обороною. «Україна готова долучитися до цього процесу, але нам потрібні спільні зусилля, щоб пришвидшити досягнення результатів. Для Європи це питання стратегічної безпеки», — зазначив він. 

Міністр наголосив, що російський балістичний терор потрібно зупинити й це спільна відповідальність. Він зауважив, що на зустрічах обговорено питання подальших внесків у межах програми PURL, що дасть змогу Україні й надалі утримувати свої позиції на фронті. Андрій Сибіга підкреслив, що відносини між Україною та НАТО набирають нового імпульсу напередодні саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться в липні. 

«Сьогодні я представив нашим союзникам конкретні пропозиції, які можуть стати практичними результатами саміту в Анкарі», — зазначив міністр.