Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт «Про примусове виконання рішень», за який віддали голоси 274 народні обранці. Головна мета законопроєкту, як визначено у пояснювальній записці, — комплексне удосконалення процесу примусового виконання рішень. Цим нормативно-правовим актом передбачено збільшення кількості приватних виконавців та значне розширення їхніх повноважень. «Урядовий кур’єр» з’ясував, який вплив новації матимуть у суспільстві.
Більше можливостей
«З точки зору стягувачів, безумовно, це позитив. З’являється більше можливостей для стягнення боргів за судовими рішеннями та рішеннями інших органів (посадових осіб). Законопроєкт набагато ґрунтовніше визначає правовий статус приватних виконавців, межі їхньої діяльності, питання дисциплінарної відповідальності тощо. Тобто згідно із цим законопроєктом, нарешті діяльність приватних виконавців отримує належне правове регулювання», — пояснює «Урядовому кур’єру» адвокат Дмитро Гутгарц.
То чим новий документ відрізняється від попередніх нормативно-правових актів?
Юрист зазначає, що законопроєкт увібрав досвід застосування виконавчого провадження минулих років, упорядкував зміни, які вносили до Закону України «Про виконавче провадження». Він фактично поєднав закони «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження», тож приділяє значну увагу питанню регулювання діяльності приватних виконавців. У цьому головна специфіка.
«Серед новацій, передбачених документом, передовсім слід виокремити розширення повноважень приватних виконавців і полегшення доступу до професії приватного виконавця для збільшення їхньої кількості. Якщо законопроєкт підтримають, приватні виконавці матимуть змогу працювати з боргами державних підприємств до 100 тисяч гривень, виконувати рішення про стягнення адміністративних штрафів, стягувачем за якими є держава», — зазначає «Урядовому кур’єру» голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников.
Стати на бік боржника
На його думку, заплановано, що до 2025 року повноваження державних і приватних виконавців стануть цілком рівними, що має сформувати систему справжніх ринкових відносин у роботі з проблемною заборгованістю в Україні.
У більшості країн ЄС діють або повністю приватні, або змішані системи, де працюють і державні, і приватні виконавці. У всіх змішаних системах приватні виконавці мають однакові з державними повноваження. Наприклад, і ті, й інші мають право стягувати борги з усіх боржників на користь усіх кредиторів. Як бачимо, загальносвітові тенденції у галузі виконання судових рішень дають підстави вважати, що вдосконалення в Україні змішаної системи виконання судових рішень — прогресивний крок.
Законопроєкт визначає нові підходи до звернення стягнення на майно боржника. У чому вони полягають?
Законодавець іноді стає на бік стягувача, впроваджуючи жорсткіші умови стягнення майна. Приміром, якщо у чинному Законі «Про виконавче провадження» зазначено, що «якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється», то у проєкті закону суму заборгованості знижено до 10 розмірів мінімальної заробітної плати.
«Іноді, навпаки, захищає інтереси боржника, зокрема заборонено накладення арешту на кошти у розмірі мінімальної захищеної суми в межах календарного місяця, необхідної для забезпечення життєдіяльності боржника», — пояснює Дмитро Гутгарц.
Розмір мінімальної захищеної суми відповідає розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про державний бюджет на відповідний рік.
Виконавець за заявою боржника змінює розмір мінімальної захищеної суми у разі перебування на утриманні у боржника непрацездатних осіб у розрахунку половина розміру однієї мінімальної заробітної плати для однієї особи, яка перебуває на його утриманні.
Усе за чергою та інші особливості
Законопроєкт визначає черговість звернення стягнення на майно боржника: стягнення за рішеннями звертається передусім на кошти боржника у національній та іноземній валютах, зокрема на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, цінні папери, ювелірні й інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, коштовного каміння і перлів, а також брухт і окремі частини таких виробів.
У другу чергу стягнення звертається на належне боржникові інше рухоме майно, крім того, на яке, згідно із законом, не можна накласти стягнення.
У третю чергу стягнення звертається на нерухоме майно боржника.
Варто звернути увагу на норми цього акта про тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника: «У разі невиконання протягом двох місяців із дня відкриття виконавчого провадження боржником рішення, за яким сума стягнення перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, рішення про відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального чи адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку із втратою годувальника або постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також в інших випадках, визначених цим законом, державний виконавець виносить постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника — фізичної особи або керівника боржника — юридичної особи у праві виїзду за межі України, яка затверджується керівником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення», — йдеться у документі.
Приватний виконавець у випадках, визначених абзацом першим цієї частини, може винести постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника — фізичної особи або керівника боржника — юридичної особи у праві виїзду за межі України, яка підлягає погодженню керівником структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України.
Усупереч Основному Закону
Як вважає Дмитро Гутгарц, фактично виконавцям (державним і приватним) надано повноваження, що суперечать Конституції, адже тільки рішенням суду громадянина України можна обмежити у свободі пересування, зокрема за кордон.
Як вважає Максим Тютюнников, на жаль, нововведення проєкту не підвищують рівня виконання судових рішень. «Немає норм про комплексне роз’язання системних проблем, пов’язаних із корупцією і неправомірним впливом (або перевищенням) повноважень у царині виконавчої діяльності. Порушення прав людини — актуальне питання, що підтверджується численними рішеннями ЄСПЛ, які стосуються порушень Україною статті 6 Європейської конвенції з прав людини», — додає він.
Та хай там як, такого якісного нового нормативно-правового акта про примусове виконання покарань та істотної ролі в цьому процесі приватних виконавців ще не було. Безумовно, його можна вважати прогресивни
Ми в Google+