Жінка — сестра, дружина, мати. Берегиня домашнього вогнища. Опора і кохана для чоловіка. Та ніде правди діти, є країни, де й досі жінки майже безправні й безсловесні. На щастя, не в Україні. Але і в нас ще не скрізь, не завжди й не всі чоловіки ставляться до жінок як до рівних.
Проте останніми роками щодо розвитку гендерної політики в нашій країні вдалося досягти чималого прогресу. На цьому наголосила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації Національного огляду та оцінки прогресу виконання Україною Пекінської декларації та Платформи дій, ухваленої 1995 року, протягом 2014—2019 років. Ішлося зокрема про становище і права жінок у державі та впровадження питань гендерної рівності у всі сфери життя.
Гендерне бюджетування
Серед видатних досягнень на цьому шляху віцепрем’єр відзначила те, що нині не лише на рівні уряду, зокрема силових міністерств, а й у регіонах та облдержадміністраціях запроваджено посади гендерних радників та контактних осіб. Нині їх 16, і є надія, що кількість цих фахівців збільшуватиметься. Вона висловила сподівання, що нові склади Верховної Ради та Кабінету Міністрів і надалі матимуть це питання серед пріоритетів і забезпечать ефективну роботу цих радників у всіх міністерствах та ОДА й надалі. Отже, гендерний компонент враховуватимуть і надалі під час формування та виконання стратегії регіонального розвитку.
Усі програми та проєкти уряду, постанови ретельно розглядають щодо гендерно чутливих питань. Протягом 2019 року в більшості міністерств було проведено гендерний аудит. Особливу увагу цьому питанню приділяють у силових відомствах. А великий проєкт Міністерства фінансів щодо гендерного бюджетування вона назвала одним з найвагоміших досягнень на шляху встановлення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок та ефективного використання бюджетних коштів. У цьому переліку закладення кілька останніх років поспіль у Пріоритетному плані дій уряду політики рівності між чоловіками й жінками.
Державні управлінці проходять програми навчання з гендерних питань. А під час прийняття людей на держслужбу нині дотримуються гендерної квоти. Віцепрем’єр висловила сподівання, що нові фахівці самі стануть носіями політики недискримінації за статтю.
Поступово зростає кількість жінок на керівних посадах і в політиці. За її словами, у новому складі Верховної Ради кількість депутаток уперше в історії України сягне 20%. Однак є до чого прагнути. І слід робити все, щоб політика запровадження гендерної рівності перестала викликати несприйняття чи спротив, чималу кількість маніпуляцій і суперечок, а також оточувати себе стереотипами й міфами.
Протидіяти насиллю в родинах
Презентуючи Національний огляд та оцінку прогресу України в розвитку гендерної політики за останні п’ять років, заступниця міністра соціальної політики Наталія Федорович наголосила на важливих досягненнях.
За активної участі фахівців міністерства розвивається Програма протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству в родині. На допомогу постраждалим жінкам і дітям в Україні працюють 306 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, а також бригади Нацполіції з протидії домашньому насиллю «Поліна», функціонують 24 притулки для жінок, яким вдалося піти від чоловіків-тиранів. Заступниця міністра подякувала фахівцям Фонду народонаселення ООН, які в межах програми гуманітарного реагування надавали допомогу в підготовці та фінансуванні цих закладів, а також у тому, щоб такі жінки могли отримувати первинну та вторинну юридичну допомогу. Долучився до цієї роботи ЮНІСЕФ.
Активно працюють і соціальні служби, які допомагають жінкам та родинам, що потрапили у складні життєві обставини. Особливо в регіонах, де відбуваються бойові дії. А в межах реформи з децентралізації громади повинні мати різні моделі реагування і створення спеціалізованих служб, як-от кризових та консультаційних центрів на допомогу жінкам і родинам.
Триває робота щодо недискримінації жінок під час прийняття на роботу. Торік було скасовано перелік із 450 професій, в яких досі жінкам було заборонено працювати. Знято дискримінацію щодо жінок, які хочу перебувати на військовій службі та у силових структурах.
За підтримки вітчизняних громадських організацій та закордонних колег активно розвиваються програми із протидії торгівлі людьми й кіберзлочинності щодо жінок та дітей.
Отже, гендерна рівність в українському суспільстві просувається впевнено, цілеспрямовано, програмно і системно. Та як наголосила заступниця міністра, ще багато роботи з руйнування заскорузлих стереотипів, яких все ще дотримуються деякі чоловіки, про те, що жінка повинна опікуватися лише комфортом родини і вихованням дітей і має в усьому погоджуватися з чоловіком. Але це не так. Адже українка — берегиня, а не рабиня, вона індивідуальність. Її права слід поважати.
Ми в Google+