Економічно розвинені країни дедалі наполегливіше стимулюють запровадження альтернативних джерел енергії. У ЄС їхня частка у структурі виробництва електроенергії становить 20%, а за десять років має становити аж 50%.

Електроенергія з… бур’яну

За підрахунками науковців, вугілля у розвіданих родовищах світу вистачить максимум на 200 років, нафти — на 25, природного газу — на 50. Тому торік у ЄС обсяг енергії, виробленої на вітрових, сонячних і гідроелектростанціях та з біомаси, вперше перевищив обсяг добутої із традиційних джерел. П’яту частину електроенергії там виробили саме на вітрових та сонячних станціях, найбільше — у Данії (61%), Ірландії (35%), Німеччині та Іспанії (29%). ЄС за 29 років прагне досягти вуглецевого нейтралітету, тобто цілком позбутися шкідливих речовин в атмосфері.

Торік у першому кварталі на відновлювані джерела енергії в Німеччині вперше в історії цієї країни припала понад половина всієї виробленої там електроенергії. До 2020 року повністю перейшли на відновлювані й альтернативні джерела в Ісландії та Шотландії. У межах євроінтеграції цим фарватером повинна йти й наша країна.

Згідно з Енергетичною стратегією на період до 2035 року, частка відновлюваних джерел у генерації електроенергії торік мала становити 7%, а 2025-го — понад 13%.

Нині динаміка запровадження відновлюваної енергетики в Україні позитивна. У громадах природний газ та вугілля поступово замінюють дровами й відходами промислової переробки деревини, для опалення й нагрівання води дедалі частіше використовують бадилля, соняшничиння, сухі стебла кукурудзи, очерет, солому. Стали навіть переробляти використані новорічні ялинки та виготовляти з них пелети. Біомаса багаторічних енергетичних культур — чи не найбільш придатна сировина для виробництва всіх видів біопалива й отримання дешевої енергії.

Електростанція має бути безпечною

Енергетичні культури — це рослини, що характеризуються багаторічним циклом життя, здатні накопичувати значну кількість фітомаси за рахунок інтенсивного росту і розвитку, що відбувається впродовж тривалого періоду — від ранньої весни до пізньої осені.

Найпоширеніші й найбільш вивчені для застосування як палива культури в нас такі: верба енергетична, міскантус гігантський і просо прутоподібне. Активно ці рослини використовують і на Полтавщині, де вони формують біомасу й дають чимало насіння.

У житлово-комунальному господарстві Миргорода вже не перший рік для опалення використовують солому й очерет. У межах проєкту USAID «Місцеві альтернативні джерела енергії: м. Миргород» створили інфраструктуру для збирання, зберігання й переробки біомаси на біопаливо і мережу теплогенеруючих котелень з використанням біомаси. У місті працюють над створенням ресурсно-логістичного центру, який виконуватиме завдання із забезпечення безперебійного постачання біомаси до мережі біокотелень на Полтавщині, надання правової підтримки потенційним інвесторам й агровиробникам зокрема під час закупівлі біомаси, координації співпраці з усіма зацікавленими сторонами.

Цими днями нову когенераційну установку, яка працюватиме на соняшниковому лушпинні, випробували в Полтаві. Нова, розташована на території Полтавського олійноекстракційного заводу, біоелектростанція матиме проєктну електричну й теплову потужність відповідно 10 МВт та 42 МВт. Це солідно.

Котел місцевого турбомеханічного заводу, який опалює заводські будівлі, 15 багатоквартирних житлових будинків, поліклініку, торговельно-розважальний центр і дитячий клуб, має проєктну потужність 50 МВт.

Такі когенераційні установки, або біоелектростанції, відомий в Україні виробник та експортер олії встановив і на інших своїх олійноекстракційних заводах у кількох областях. У планах власника компанії — інвестувати в реалізацію проєктів альтернативної енергетики 170 мільйонів доларів. Якщо не станеться чогось надзвичайного, то цього року в такому форматі запрацюють іще шість заводів «Кернел» із сумарною генерацією понад 90 МВт.

Який сонячний колектор ефективніший

У Полтаві організували системне навчання студентів з питань енергозбереження та відновлюваних джерел енергії. Проєкт реалізували спільно з польськими партнерами. З їхньої ініціативи на базі інженерно-технологічного факультету державного аграрного університету відкрили лабораторію з відновлюваних джерел енергії, що складається з діючих установок та спеціалізованих навчальних аудиторій. У межах програми провідні польські фірми-партнери забезпечили два студентські гуртожитки та ветеринарну клініку гарячою водою.

Лабораторне обладнання у виші використовують для навчання й нагрівання води та інших побутових потреб. Лабораторні потужності доповнили чотирма сонячними колекторами й фотовольтажною системою. Усе це під’єднали до комп’ютерної мережі, що дає змогу робити певні аналізи й отримувати порівняльну характеристику ефективності різних видів сонячних колекторів, представлених на світовому ринку, в умовах Полтави, й оцінити технічний і економічний ефекти від застосування кожного з колекторів у різні періоди та протягом року.

У лабораторії змонтували геліосистеми, які використовують для досліджень. Учні з польського міста Кракова подарували полтавським колегам лабораторне обладнання для аналізу роботи фотоелементів. У лабораторії проводять підготовчі курси з питань упровадження відновлюваних джерел енергії, на яких мають змогу навчатися всі, хто цікавиться цією проблематикою.

Періодично партнери університету організовують для їхніх студентів навчальні поїздки на підприємства і в інститути Польщі, де використовують відновлювані джерела. Після закінчення таких курсів і стажувань їхнім учасникам надають відповідні посвідчення й сертифікати.