У містечку Тальне, неподалік річки Гірський Тікич, крізь кольори осіннього парку видніється оригінальна споруда палацу графа Шувалова. Без реконструкції історична і архітектурна пам’ятка може повністю зруйнуватися — про це «Урядовий кур’єр» повідомляв у публікації «Після реставрації стан замку Шувалова погіршився» ще 27 вересня 2014 року.
Тальнівчани пишаються своєю пам’яткою. Розкішний двоповерховий палац загадковою химерою виринає з осіннього туману. Саме химерою, бо так звана реставрація споруди, яка триває вже понад десяток років, а точніше — її відсутність, призвела до того, що пам’ятка стрімко руйнується і незабаром може зовсім зникнути. Увійшовши свого часу до переліку об’єктів скандально відомої «Золотої підкови Черкащини», на відновлення яких було надано мільйони бюджетних коштів, замок так і залишився сиротливо стояти серед парку з вибитими вікнами та облупленим фасадом. Туристи, які нерідко навідуються сюди, змушені вдовольнятися поясненнями сторожа, що, мовляв, триває ремонт…
Як планували автори «Золотої підкови Черкащини», графська садиба мала стати частиною заповідника, адже в Тальному збереглося чимало предметів трипільської культури. Отож і державні гроші надавали щедро. З приміщення відселили унікальний музей історії хліборобства. Передбачали після завершення будівельних робіт розмістити там офісні кімнати музею трипільської культури. На реставрацію у 2005—2006 роках спрямували з бюджету близько 10 мільйонів гривень. Однак виконали лише окремі будівельні роботи. Кошти ж, як стало відомо пізніше, по суті, розікрали, а стан об’єкта навіть погіршився.
Два роки тому разом з колишньою головою обласної ради Валентиною Коваленко журналісти ознайомилися з ходом реставрації. Нас тоді вразили обідрані стіни, зруйновані перегородки, понівечена мережа опалення, стеля з плямами від дощової води. У приміщенні хазяйнували вандали та безхатченки. Враження було гнітюче. Спробувала, було, тодішня очільниця депутатського корпусу щось змінити. Але де там…
За роки, що минули після озвучення добрих намірів, фактично нічого не змінилося, а руйнівні процеси посилилися. Чимало заготовлених будматеріалів безслідно зникло. Як жартують місцеві жителі, то, мабуть, «привиди» постаралися. Та й винних у провалі державної програми, як у нас ведеться, правоохоронці не знайшли. Директор державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», відомий на Черкащині діяч культури Владислав Чабанюк сьогодні не може без обурення говорити про палац. Розміщення тут музею та готельно-ресторанного комплексу так і залишається нездійсненною мрією…
Та навіть у занедбаному стані замок приваблює туристів. Екскурсії проводять… охоронці з числа місцевих добровольців. Хлопці вже кілька місяців не отримують зарплатні, втім, історичну пам’ятку не полишають. Відвідувачі дивуються, що замок пережив війни, але «реконструкції», схоже, не переживе. Ні міська, ні обласна влада брати відповідальність за збереження історичної пам’ятки не поспішають.
За словами Владислава Чабанюка, місцеві ентузіасти тут недавно створили громадську організацію, яка шукає інвестиції на охорону пам’ятки, що могла б стати одним із найбільших туристичних скарбів Черкащини.
ДОВІДКА «УК»
На думку кандидата історичних наук Михайла Відейка, парк та замок збудували наприкінці XVIII століття, одночасно з уманською «Софіївкою». Тут теж колись були скеля кохання, каскад ставків та підземний хід. За версією вченого, Шувалов на початку XX століття лише перебудував існуючий мисливський замок. Фасад будівлі прикрашає графський герб. У центрі замку — велика зала, анфілада житлових приміщень, які голландський архітектор витримав у вишуканій манері часів Ренесансу. У різні часи замком володіли родини графів Потоцького, Наришкіна, Шувалова.
Ми в Google+