Одну з найдавніших інституцій у Східній Європі з проголошенням Україною незалежності посилила 25 років тому суміжна інституція — Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ). Не лише з нагоди цих ювілейних дат, а й завдяки непересічним напрацюванням у цих стратегічних сферах України чернівецьке видавництво «Букрек» видало нещодавно книжку «Родовища бурштину України та їх геолого-економічна оцінка». Автори — академік, голова ДКЗ Георгій Рудько та кандидат геологічних наук Станіслав Литвинюк — уперше комплексно і всебічно дослідили дражливу для України тему, яка вже встигла стати кримінальною. Цією працею науковці доводять: унікальні за якісними характеристиками та особливостями залягання ці давні природні деревні смоли можуть загоювати рани не лише ялиць та смерек, як це було тисячоліття тому, внаслідок чого й утворився бурштин, а й «полікувати» економіку держави. Але для цього необхідно створити відповідне правове поле, врахувати всі законодавчі моменти у процесі видобутку напівдорогоцінного каменю, його експорту, подбати про екологічну безпеку довкілля в районі розроблення родовищ — і це один з особливо важливих чинників.

Ажіотажний попит на український бурштин розпочався на початку нинішнього тисячоліття в Європі, Китаї і на Близькому Сході завдяки тому, що саме наш «горілий камінь» має найбагатшу палітру відтінків (до 200) — від білого й сонячного до блакитного й гранатового. Використовують його в медицині, ювелірній промисловості та інших галузях.

Твердий камінь спотикання для цього м’якого цінного каменю  — в ґрунтовності розроблення правового поля і правил гри насамперед на нашому внутрішньому ринку, оскільки на догоду далеко не державницьким інтересам у чинному законодавстві не визначено навіть юридичного поняття «старатель», його відносин з державними інституціями, пунктами прийому сировини зокрема. Їх легальної мережі в Україні нема й досі.

Автори наукової монографії пропонують ключові моменти до законодавства, наголошують на незворотних екологічних проблемах, якщо це природне багатство й надалі крутитиметься лише на чорних ринках і на чорному видобутку.

Одне слово, названа вище наукова праця буде цікавою не лише для науковців, юристів, фахівців, студентів, а й пересічного зацікавленого читача, адже вона — вагоме слово в розвитку геологічної служби України та Європи.

Ольга ЛОБАРЧУК 
для «Урядового кур’єра»