Щойно в столичному музеї «Духовні скарби України» відкрилася виставка «The Parisianer» в Україні» («Житель Парижа» в Україні). Що означає ця назва? Вона стала аналогом назви популярного часопису культурного життя Нью-Йорка The New-Yorker («Житель Нью-Йорка»). Тут представлено ескізи багатьох обкладинок удаваного, але не існуючого журналу «Парижанин».
Незбагненний, спеціально вигаданий і відчайдушний проект! Насправді це стало лише приводом для відображення паризьких етюдів і фантазій багатьох французьких художників. Віднайдений формат (більш ніж сотня обкладинок неіснуючого видання) — це лише спроба подати українському глядачеві дух столиці Франції. Зауважимо також, що невдовзі після паризького вернісажу ця виставка найперше відправилася за межі Франції саме до Києва. До того ж до нас завітало кілька французьких художників, які творили це диво. А афішею події став зворушливий малюнок, створений Вірджінією Мор∂ан, який відображає один з київських храмів. Вірджінія не змогла приїхати до Києва, але кожен українець подумки шле їй подяку. З огляду на події останніх місяців, її твір став черговим символом єднання двох наших держав.
…Після знайомства з експозицією, дійшов висновку, що формат творів є абсолютно незбагненним. Принаймні, я досі не зустрічав нічого схожого. Тут ми стикаємося із цілою гамою слів, думок і способів мислення європейців.
Що було вихідною точкою такої експозиції? Адже французька сторона витратила на організацію цієї виставки величезну купу грошей. Спробуймо окреслити це бодай пунктирно. Прогулюватися паризькими вуличками, пити каву на терасах, споглядаючи перехожих. Бігти до метро або загубитися у сум’ятті Великих бульварів… Віддатися бажанню відпочити в залитому сонцем парку чи до світанку танцювати у котромусь із клубів? Кожний з нас має право власного вибору. Але Париж не замінить ніщо!
Що ж ми бачимо тут, на виставці? Строкаті панорами нічної столиці Франції, фантасмагоричні (ба й неприховано еротичні) любовні сюжети, нічні панорами, сентиментальні сцени за участі закоханих, сміхотливі композиції, створені із згадок про суто канонічні паризькі мотиви… Зізнаймося, що фантазія паризьких художників не мала меж. Частка постмодернізму в їхніх роботах є найменшою. Себто в їхніх малюнках ми знаходимо дуже мало незрозумілого. А найбільше — близького і такого, що породжує асоціації. Ліпше дослухатися до їхніх думок і вірити у найкраще! Крім того, ви зможете сміятися досхочу над незнищенною винахідливістю й «гострим розумом» цих авторів.
Коли ви заходите до виставкового залу і дивитеся на першу-ліпшу з представлених робіт, ваше обличчя неодмінно розпливається в усмішці. І вона не полишає вас аж до кінця перегляду експозиції. Бо кожну картину відзначає виняткова дотепність, винахідливість та «галльський гострий дух». Однією з найголовніших «дійових осіб» виставки залишається Ейфелева вежа. Одну з них відображено навіть у вигляді сірників! Також бачимо численні фігурки парижан, які ховаються під парасолями, визирають з вікон старовинних паризьких будинків і мансард, вигулюють псів або просто походжають вулицями рідного міста. Дахи, двері вікна, дерева, собор Нотр Дам де Парі та інші символи столиці Франції час від часу дивляться на нас з малюнків, представлених на цій виставці. І це прекрасно! Бо, попри умовність усіх відображених об’єктів, з картин на нас дивляться найсправжнісінькі образи Парижа, побачені художниками. До речі, перелік художників, які створили для нас ці роботи, є незліченним. Їхня кількість сягає майже сотні! Сподіваймося, що це не останній подарунок, який вручає киянам Французький інститут в Україні.
Олександр МОСКАЛЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+