Резолюцію підтримали 63 країни. Проти проголосували 22 країни, серед яких Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Китай, Індія, Іран, Куба та інші «друзі» РФ. Остаточно текст резолюції буде винесено на голосування Генасамблеї ООН у грудні цього року. В МЗС України вважають, що резолюція отримає достатньо голосів для ухвалення.

Одразу після голосування міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму твіттері подякував країнам-членам за підтримку проєкту посиленої резолюції. «Коли Генасамблея схвалить її у грудні, це надалі консолідує тиск на Росію, щоб держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права», — написав міністр. Він закликав ОБСЄ і Моніторингову місію ООН із прав людини посилити моніторинг у Криму «задля захисту тих, кого переслідує держава-окупант».

Формулювання стали жорсткішими

Із 2016 року Генасамблея ООН щороку ухвалює текст кримської резолюції. Проте він не механічне повторення вже сказаного. Щоразу проєкт доповнюють новими нюансами й вимогами. Цього року в тексті посилено термінологію, яка визначає статус окупованого півострова. В одному з пунктів резолюції йдеться: «органи та посадові особи Російської Федерації, які діють в окупованому Криму, незаконні й мають називатися «окупаційна влада Російської Федерації».

Як пояснив Представник України при ООН Сергій Кислиця, до оновленого тексту резолюції додано пункти, де йдеться про конкретні повсякденні труднощі, пов’язані з окупацією, з якими доводиться стикатися жителям Криму. У документі йдеться про порушення прав власності, релігійних прав, і не лише кримських татар, а й парафіян Православної церкви України. Нова резолюція розширює перелік порушень прав людини, які відбуваються у Криму стосовно кримських татар, українців, правозахисників, активістів і журналістів. У тексті наголошено, що жителі окупованого Росією Криму опинилися у безвихідній ситуації, бо піддаються системним репресіям, переслідуванням, позасудовим стратам і тортурам.

Реалії пандемії, у яких живе світ, теж знайшли відображення у тексті резолюції. Російська влада досі приховує реальну статистику захворюваності на коронавірусну недугу не лише у своїй країні, а й окупованому Криму, проте згідно з інформацією, яка надходить із Криму, епідемічна ситуація на півострові критична. Під приводом боротьби з поширенням пандемії «окупаційна влада застосовує непотрібні й диспропорційні заходи, які створюють додаткові перешкоди для реалізації жителями Криму їхніх прав і основних свобод», вказано в резолюції.

Негайно допустити міжнародні моніторингові місії

У тексті наголошено, що окупаційна російська влада, яка, згідно з міжнародним правом, зобов’язана забезпечувати належні умови життя громадянам захопленої території, не спроможна «гарантувати й підтримувати рівень громадського здоров’я та гігієни, зокрема заходів для запобігання поширенню COVID-19».

У документі висловлено «стурбованість неадекватними умовами утримання в пенітенціарних інституціях, йдеться про перенаселені тюремні камери й брак належного медичного догляду, що наражає ув’язнених на ризик хвороб, зокрема COVID-19».

За словами Сергія Кислиці, близько 100 громадян України незаконно утримують за політично обґрунтованими звинуваченнями у російських тюрмах. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, зросла, вони отримали терміни позбавлення волі, які вражають: від 12 до 17 років за мирне дотримання ісламських ритуалів, розповів дипломат.

«Тому мета цієї резолюції в тому, щоб дозволити Організації Об’єднаних Націй мати широкий мандат від Генеральної Асамблеї працювати над темою окупованого Криму», — додав дипломат.

У вітчизняному МЗС пояснили, що ключовими елементами оновленого проєкту резолюції стали заклик до міжнародного співтовариства посилити взаємодію в межах міжнародних платформ задля тиску на РФ, щоб змусити її виконати міжнародні зобов’язання як держави-окупанта. Документ констатує продовження Росією протиправної діяльності згідно з міжнародним гуманітарним правом, зокрема переселення російських громадян на півострів і примусову зміну громадянства «для модифікації демографічного складу населення».

Серед важливих положень цьогорічного проєкту в МЗС називають заклик до припинення кримінального переслідування за ухилення від військового призову, засудження постійної безкарності за насильницькі зникнення і констатацію ролі ФСБ РФ у задокументованих випадках тортур.

«Резолюція вимагає від РФ негайно припинити грубі порушення прав людини й забезпечити безперешкодний доступ міжнародним правозахисним організаціям, зокрема Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні і Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ на територію тимчасово окупованого півострова», — наголосили в українському зовнішньополітичному відомстві.

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»