«Це так природно — музика і час, і ваша скрізь присутність невловима». Як на мене, ці слова Ліни Костенко якнайточніше визначають суть мистецького проекту «Присутність», який відкрили в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Адже тут зуміли справді природно, закономірно поєднати образність із реаліями часу, а любов до мистецтва, до людей та України яскравими барвами засяяла-заграла в художніх творах, музиці, танцях.

Художниця Марія Ділай написала портрет співака Андрія Підлужного. Фото автора

Вільно діяти  в мистецтві

Три роки тому в Тернополі організували мистецьку формацію «Сновиди». Одразу скажу, що це не заформалізована спілка, а добровільний творчий гурт. Під його парасольку стали професійні та самодіяльні художники.  Серед них — журналісти,  дизайнери,  педагоги, є археолог, льотчик і навіть  чемпіон країни з бодібілдингу. Вік — від шести  до шістдесяти років. За гасло обрали: «Вільно діяти в мистецтві».

Назву «Сновиди» спочатку  мала серія картин тернопільської художниці та журналістки Олесі Гудими. Але їй — активній, заповзятливій, креативній — цього виявилося замало. І вона разом з однодумцями вирішила створити арт-групу. В її розумінні  сновиди — це не сноброди в лексичному значенні, а майстри ілюзій: «Щоб творити, треба ніби вийти із себе, увійти в стан оманливості, а згодом повернутися у дійсність».

Ось така філософія мистецького буття й свою присутність у ньому кожен художник розуміє  на власний розсуд,Мар’яна Дячинська. «Коли всі сплять…» кожен творить у своєму життєвому та жанровому вимірі.

Лише  позитивне, світле, чисте

Як «сновидівці» вільно діють у мистецтві, охочих подивитися виявилося аж надто багато. Ще не бачив на відкритті експозиції стільки людей, тож було навіть важко просуватися залою, щоб оглянути всі художні роботи. Картин виставили понад двісті — різних жанрів і стилів. Але спільне об’єднує їх: позитивне, світле, чисте. Саме на ці властивості, за словами Олесі Гудими, організатори проекту робили ставку.

Тернопільській художниці Марії Ділай чи не найбільше подобається писати портрети. А ще мріяла заснувати в обласному центрі школу молодого мистецтва. Тепер у ній художниця навчає 15 хлопчиків і дівчат таїн мистецтва, наголос ставить на портретний жанр. З деякими роботами її вихованців можна теж ознайомитися на виставці.

Микола Кафтан, крім власних творів,  також запропонував для експозиції полотна своїх учнів, які навчаються в нього у школі народних ремесел. 20-річний Юрій Волянюк — один  з них. Нині він студент Тернопільського кооперативно-економічного коледжу. Юрій Волянюк. «Дівчинка»Працює у різних жанрах. Але на проект «Присутність», зізнається, не міг не запропонувати власних «Коней», адже цими тваринами хлопця захопив саме вчитель Микола Кафтан. Коні з Юркового полотна летять чимдуж удаль без упину.

А ось Олександра Панова із Шостки, що на Сумщині, натхнення знайшло після військової служби. У його доробку — пейзажі, твори, пройняті абстракціонізмом, і, певна річ, портрети. На виставці він показав свою «Дівчину», а за одним разом і «Портрет танцювальної пари».

Чекайте-но, щось я захопився портретами. Тим часом роздумував і біля творів Олесі Гудими, Василя Нецка, Тараса Хіцінського, Анелі та Василя Протасевичів, інших. Захопила власною філософією Мар’яна Дячинська. Ось «Пізній відліт». Журавель чомусь забарився, вчасно не подався у далекі пошуки сонячного літа, тож  на крилах несе вже білу зиму. В його образі-символі побачив людину, яка запізнилася трохи в часі, не встигла зробити щось значуще, чи впорається вона після того, чи зуміє здолати всі перепони — залишається під знаком питання. А від цієї Мар’яниної картини віє якоюсь незахищеністю й водночас добротою, милосердям, лагідністю, привітністю. «Коли всі сплять...» — так називається цей твір. Саме цієї нічної холодної пори зійшлися, щоб відпочити від самотності, дві споріднені душі, які автор втілила в образі старенького ліхтаря та бродячого кота.

Шукав споріднені душі й проект «Присутність». І, звісно, знайшов серед тернопільських поетів, музикантів, співаків, танцівників. Вони дарували художникам, усім присутнім власні поетичні, музичні та хореографічні твори. Згоден з Андрієм Підлужним: «Якщо тернопільські митці й надалі будуть такими активними, творчими та креативними, то в обласному центрі  реалізують ще не один цікавий проект». Чекатимемо!