«Урядова постанова №802 від 29 серпня 2012 року «Про затвердження Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство» не передбачає участі трудового колективу в комісії, яка забезпечує процес перетворення підприємства з унітарного на акціонерне», — повідомила «УК» завідувач відділу правової роботи ЦК профспілки авіабудівників України Каріна Плахова.
До внесення змін до постанови №802 у 2015 році представник трудового колективу долучався до складу комісії з корпоратизації підприємства та наглядової ради новоствореного акціонерного товариства. До 2015 року під час корпоратизації засновник підприємств, які планували до корпоратизації, подавав до Мінекономрозвитку пропозиції щодо перетворення. Зокрема обґрунтування доцільності перетворення, відомості про очікувані наслідки, бізнес-план розвитку утвореного АТ з визначенням етапів, строків, джерел фінансування, результатів, прогноз надходжень до держбюджету, відомості про соціальні результати перетворень (кількість збережених або новостворених місць, покращення умов праці), вартість майнового комплексу підприємств за даними бухгалтерського обліку, вартість відповідної земельної ділянки та її розмір, відомості про реєстрацію прав власності або користування будинками, спорудами і земельними ділянками підприємства. Нині ці норми вилучено.
Дві голови краще
Рішення щодо корпоратизації підприємств ухвалюють їхні органи управління. Зокрема це Фонд держмайна, Мінекономрозвитку, ДК «Укроборонпром» тощо). За даними Мінекономрозвитку, станом на 8 червня цього року його наказами затверджено переліки 16 державних підприємств, які підлягають перетворенню на державні акціонерні товариства (№1007, 1108, 1349, 1397, 1491 від 2015 року, №1940 від 2016 року та №81 і 741 від цього року). У трьох з 16 підприємств процедури перетворення завершено: ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» і ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» (орган управління — Мінекономрозвитку), Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» (Мінінфраструктури). До цих переліків також введено підприємства, що належать до сфер управління Держрибагентства (ДП «Укрриба»), Міненерговугілля (ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ДП «Укртранснафтопродукт», ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «Масма-Сепро», ДП «Полтавське управління геофізичних робіт», ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»), державної компанії «Укроборонпром» (ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури», ДП «2 ремонтний завод засобів зв’язку», ДП «АНТОНОВ», ДП «Завод 410 ЦА», ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», ДП «Виробниче об’єднання «Карпати», ДП «Дослідно-конструкторське бюро авіації загального призначення»).
«Якби постанова №802 була чинною в попередній редакції, профспілки могли б контролювати процес корпоратизації, обстоювати долю соціальних об’єктів тощо. Але нині рішення щодо корпоратизації ухвалює орган управління підприємства одноосібно», — підкреслює заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін.
До комісії з перетворення входитимуть не менш як двоє представників засновника (органа управління). Голова комісії — представник засновника, питання формування її складу також належать до його компетенції.
«Повноваження Мінекономрозвитку щодо доцільності перетворення держпідприємств, які не належать до сфери його управління, на акціонерні товариства, законодавством не визначено», — уточнили «УК» у відомстві.
Поспіх небезпечний
Під час перетворення на акціонерні товариства підприємства можуть наражатися на певні ризики. На думку Олександра Шубіна, корпоратизація дає більшу гнучкість і водночас менший контроль за зменшенням майна. Якщо на держпідприємстві непросто щось продати, бо це єдиний майновий комплекс і для цього орган управління має вилучити об’єкт із нього, аргументувавши, що він не використовується, то у корпоративного підприємства немає поняття «цілісного або єдиного майнового комплексу». Це набір майна, частину з якого може бути враховано у статутному капіталі або навіть не внесено до нього, воно може перебувати у товаристві на праві господарського відання (тобто АТ його тимчасово обслуговує).
Якщо акціонерне товариство як юрособа взяло в банку кредит, банк може вимагати компенсацію майном на певну суму: майно стягують, і статутний капітал зменшується на цю суму. На держпідприємстві цього зробити не можна. Тобто є ризики, від яких підприємство могло б себе убезпечити завдяки участі трудового колективу.
«Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №802 в частині відновлення обов’язковості надання обґрунтувань доцільності корпоратизації, проведення аналізу її очікуваних наслідків та соціальних результатів розвитку підприємств за підсумками їх корпоратизації Мінекономрозвитку вважає недоцільним», — повідомили «УК» у прес-службі Мінекономрозвитку.
Чиновники аргументують свою позицію тим, що спрощення порядку спричинило активність суб’єктів управління об’єктами держвласності щодо прийняття відповідних рішень про перетворення. Перетворення державних унітарних підприємств на публічні акціонерні товариства, 100% акцій яких належить державі, забезпечить удосконалення управління такими об’єктами, підвищить ефективність використання держмайна, зокрема сприятиме збільшенню надходжень до держбюджету.
У Мінекономрозвитку наголошують, що кількісних і персональних обмежень щодо введення до зазначеної комісії представників підприємства законодавство не встановлює, і посилаються на досвід Укрпошти, до складу комісії з перетворення якої було введено представників підприємства та профспілки.
Але не всім пощастить, як Укрпошті. Оскільки законодавство не встановлює обов’язкового входження представників трудового колективу до комісії з перетворення, долі українських підприємств та їхніх трудових колективів залежать лише від лояльності їхніх органів управління. Чи можемо у важкі для економіки країни часи наражати на небезпеку українські компанії?
ПРЯМА МОВА
«Масований наступ роботодавців на права працівників»
Олександр ОКУНЄВ,
голова правління Професійної асоціації корпоративного управління:
— В Україні, на жаль, відбувається масований наступ роботодавців на права працівників. У сучасних умовах більшість профспілок не змогла захистити працівників, обстояти їхні права. Майже 20 років працюю консультантом з корпоративного управління, але жодного разу до мене не зверталися представники профспілок. Це свідчить про їхній рівень і сучасність.
У Німеччині 50% складу наглядових рад обирають не власники бізнесу, а представники працівників (профспілки)! У Франції вони обирають 30% складу рад. В Україні ж останнім часом представники профспілок можуть бути присутніми з правом дорадчого голосу (тобто без права голосу) на засіданнях органів управління акціонерних товариств, якщо їх запросять.
Майже ніколи представники профспілок не відвідують засідань наглядових рад, не беруть участі у загальних зборах акціонерів. Їх туди не запрошують. І хоч у нас люблять говорити, що народ України, кожен громадянин є співвласником держкомпаній, вони існують автономно від народу. На жаль, керівництво держави, законотворці підтримують саме такий курс.
У нещодавно ухвалених КМУ Порядках відбору незалежних директорів до складу наглядових рад акціонерних товариств з великою державною часткою до складу комісій з конкурсного відбору кандидатів на посади незалежних директорів мають запрошувати представників міжнародних фінансових організацій та дипломатичних установ, професійних консультантів з відбору персоналу, які беруть участь у роботі комісій (за згодою) з правом дорадчого голосу. А представників громадськості, професійних асоціацій, які б могли фахово представляти народ України, запрошувати до роботи у складі таких комісій, виходить, не треба!
Мабуть, представники посольств іноземних держав зроблять це більш фахово. Залучати до корпоратизації представників громадськості, трудових колективів треба обов’язково. Але вони мають бути фаховими людьми, розумітися на питаннях корпоративного управління, інакше користі від них не буде.
Вікторія КОВАЛЬОВА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+