Національний банк України підвищив прогноз інфляції на кінець 2018 року до 10,1%. Про це нещодавно заявив голова правління регулятора Яків Смолій.

У вересні цей важливий показник становив 8,9% у річному вимірі. Які причини інфляції 2018 року і чи все для нівелювання її негативних наслідків робить регулятор, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Традиції й сезон

У Нацбанку вважають, що такі причини можна поділити на дві категорії: традиційні й сезонні. До перших належать збільшення заробітних плат і зростання споживчого кошика. Саме цим, на думку Якова Смолія, можна пояснити прискорення зростання цін у закладах громадського харчування, підвищення тарифів на перевезення таксі, послуги мобільного зв’язку тощо.

До речі, недавно «УК» писав, що за перше півріччя 2018-го значно збільшилися обсяги ввезення дорогої імпортної (переважно європейської) їжі. Дехто називає цифру такого зростання: на 75% більше у січні — червні 2018 року, ніж за аналогічний період торік. Відповідно зросло і споживання цих товарів.

Експерт із продовольчого ринку Марія Колесник пояснює «УК» це тим, що нарешті в країні став краще жити середній клас (збільшилися заробітні плати), представники якого вже можуть дозволити собі купувати дорогі європейські продукти харчування. Звісно, що все це прискорює інфляцію, підштовхуючи зростання цін.

Психологія — річ уперта

Другим чинником інфляції в регуляторі називають високі інфляційні очікування. Це своєрідний психологічний чинник. Експерти Нацбанку впевнені (і небезпідставно), що постійні розмови про стрибки курсу національної валюти, а також про те, що Україні доведеться міцніше затягнути паски через чималі  виплати за зовнішніми зобов’язаннями перед різними міжнародними кредиторами, роблять свою справу — ціни зростають.

Проте в Нацбанку впевнені, що інфляція могла бути вищою, якби регулятор постійно не дотримувався правил жорсткої монетарної політики.

Як відомо, влітку цього року Нацбанк ухвалив Стратегію монетарної політики, яку скеровано на стабілізацію інфляційних очікувань. Особливу увагу в документі  приділено координації монетарної політики регулятора і фіскальної політики уряду. До компетенції уряду належать важливі чинники впливу на динаміку інфляції та стабільність гривні. Цим документом  визначено, що взаємодія Нацбанку й уряду має відбуватися за умови дотримання принципу незалежності регулятора. У цьому аспекті рада Нацбанку рекомендувала регуляторові утриматися від прямої чи непрямої підтримки бюджетних видатків.

Цього протягом останніх місяців не робили. Тому обсяги інфляції не критичні.

Прогрес співпраці з МВФ — найкращі ліки

Жорсткість монетарних умов підсилюватиметься за рахунок інших чинників. Очікують, що банки  збільшуватимуть відсоткові ставки за депозитами населення у гривнях через скорочення профіциту банківської ліквідності та у відповідь на попередні підвищення облікової ставки. Це стимулюватиме українців перерозподіляти кошти зі споживання на користь формування заощаджень.

Як вважають у Нацбанку, на відміну від останніх двох років, наступного року трудова міграція українців вже не чинитиме такого значного тиску на зростання заробітних плат. У регуляторі впевнені, що на курсових та інфляційних очікуваннях мають сприятливо позначитися позитивні сигнали щодо прогресу в співпраці з офіційними кредиторами, зокрема започаткування нової програми з Міжнародним валютним фондом.

З урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу та оцінки ризиків правління регулятора вважає: поточні й прогнозні монетарні умови достатньо жорсткі, щоб знизити інфляцію у середньостроковій перспективі. Тож було ухвалено рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 18,0%. Тому зростання кредитних та депозитних ставок у фінансових установах країни буде або незначним, або його зовсім не буде.