Ми зробили багато крутих, класних речей разом. І мені дуже приємно констатувати той факт, що ми знайшли, як на мене, між Кабінетом Міністрів  і Верховною Радою той необхідний формат роботи, який дозволяє нам бути ефективними.

За цей період часу ви приймали законопроєкти —  ми втілювали їх у життя. Ви прийняли законопроєкти про детінізацію економіки і боротьбу з контрабандою, уповноважених економічних операторів — це все вже працює, ми все це вже імплементуємо. Ми створюємо нову митницю і нову податкову. Буквально позавчора на засіданні уряду ми утворили нові територіальні підрозділи митниці. Протягом двох-трьох тижнів ми наповнимо ці територіальні підрозділи новими людьми, і вони будуть якісно та без корупції надавати послуги нашому бізнесу. Це наш спільний результат.

Ви прийняли рішення про зняття обмежень на приватизацію і створили механізми концесії, ухвалили дуже важливі законопроєкти. Ми провели в Одесі зустріч із тридцятьма інвесторами з більш ніж десяти іноземних країн, які готові інвестувати в українські порти. І це лише початок. Це також наш спільний результат.

Ви спростили порядок прийняття і звільнення державних службовців, прийнявши законопроєкт №1066. Ми завдяки вам перезавантажили перші 13 органів виконавчої влади — тих, до яких було найбільше питань щодо корупції: ДАБІ, Держкомзем, Держлісагентство, Держгеонадра. У всіх цих органів вже будуть інші керівники. Ми оголосили зараз конкурси, і тому я закликаю вас, шановні народні обранці, також долучайтеся. Будь ласка, розказуйте людям, дайте нам порядних професійних людей, які очолять роботу в цих органах.

Ми на першому засіданні нашого уряду ліквідували УБЕЗ в Міністерстві внутрішніх справ (департамент захисту економіки Національної поліції України. — Ред.). Так, я знаю, що функції на рівні закону ще залишилися, але ви ухвалили в першому читанні закон про державну фіскальну службу, і я дуже сподіваюся, що найближчим часом вона запрацює. Все це — приклади нашої спільної роботи, за яку я хочу вам подякувати.

З кожним днем я бачу, як ця робота стає все більш ефективною. Ми напрацьовуємо особисті контакти. Але є одна обставина, яка, на мою думку, має йти поступово в минуле. Це оцей так званий режим форсування, так, ви його називаєте турборежим. Це ненормально.

Ми мали ухвалювати закони дуже швидко і на рівні уряду, і на рівні парламенту, і ми дякуємо вам за це. Але на майбутнє ми маємо побудувати роботу системно для того, щоби показати приклад, як український уряд і український парламент може бути передбачуваним, зокрема для суспільства і бізнесу.

Основою цієї роботи ми пропонуємо зробити Програму діяльності уряду. Це документ, який я сьогодні хочу вам презентувати, ви його вже бачили, читали, ми з багатьма з вас про нього дискутували. Він є фундаментом для нашої майбутньої роботи і основою для того, щоби через рік вам було за чим оцінювати роботу уряду. Це наші спільні цілі, їх 78.

Глава уряду впевнений у власних силах та можливостях своєї команди. Фото з Урядового порталу

Ці 78 цілей розбиті на три розділи.

Перший присвячений розвитку людського капіталу, ми починаємо з людини. Там є п’ять складових: освіта, охорона здоров’я, соціальна політика, захист ветеранів і культура та розвиток спорту.

З вашого дозволу я дуже коротко пройдуся по тих ключових ідеях, які ми  закладаємо в роботу по цих  напрямках.

Освіта. Звичайно, продовження Нової української школи. На нашу думку, це  хороший приклад, коли ми можемо взяти ту роботу, яка велася до нас, і, вдосконаливши, її продовжувати. Це правильний, на нашу думку, шлях.

Також важливою є лібералізація діяльності приватних закладів, приватних шкіл, приватних дитячих садочків. Ми маємо створити умови, за яких бізнес в тому числі зможе надавати такі послуги.

Система вищої освіти та науки також  мають бути реформовані. Ми маємо  перестати витрачати державні кошти на стіни і приміщення. Натомість маємо запровадити такий адресний підхід, де, отримуючи стипендію та інші стимулюючі виплати, гранти, ми будемо надавати можливість талановитим людям, які хочуть здобувати освіту і займатися наукою, розвиватися. Ми маємо створювати правильні стимули нашими грошима, а не дотувати неефективність.

Охорона здоров’я. Принцип «гроші ходять за пацієнтом» однозначно  має бути, на нашу думку, збереженим. Це дуже правильний принцип.

Тут такий самий підхід: ні — фінансуванню стель, стін, приміщень, ліжок, так — фінансуванню послуг, які надаються пацієнтам. Це засадничий принцип. Продовжена має бути програма «Доступні ліки». Ми подивилися на неї, вона непогано працює, її треба розвивати, розширювати, але вона нормальна.

Автономізація лікарень та індивідуальне ліцензування лікарів. Лікарям потрібно дати більше свободи і персональну відповідальність за те, що вони роблять, за їх діяльність, щоб вони мали можливість розвиватися і персональну свою історію формувати. Хорошим інструментом для цього, який ми пропонуємо, є інструмент індивідуального ліцензування лікарів. Цей інструмент у майбутньому може адмініструватися самоврядуванням лікарів. Самоврядування лікарів, як і будь-яке інше професійне самоврядування, має розвиватися в Україні.

Соціальна політика. Головна задача на наступні п’ять років — це подолати бідність. Це не просто якась високопарна пропозиція. Ми знаємо, ми рахуємо зараз, у нас в Україні, на жаль, більше десяти мільйонів наших співгромадян живуть за межею бідності. Що це означає? Це означає, що вони отримують менше, ніж прожитковий мінімум. Якщо ще врахувати, що прожитковий мінімум, який задекларований у нас на папері, є дуже спірним. Ми точно в уряді дивимося на те, як його переглянути.

На нашу думку, сьогодні той прожитковий мінімум, який декларується і гарантується державою, на жаль, не є достатнім для того, щоб людина почувала себе гідно і жила достойно. Над цим потрібно працювати. Звичайно, на це потрібні ресурси. За нашими розрахунками, на те, щоби прямо зараз взяти і забезпечити всіх наших громадян достойним рівнем доходу, потрібно було би витратити приблизно 140—150 мільярдів гривень. Ці гроші неможливо одразу знайти в бюджеті, але ми маємо точно працювати, щоб протягом наступних п’яти років економічне зростання надало нам необхідний для цього ресурс.

Ми виходимо з того, що 1% економічного зростання дорівнює приблизно 15 млрд грн надходжень до державного бюджету. Це розрахунок, звичайно, приблизний, але це приблизно той орієнтир, з якого ми виходимо, розраховуючи наші соціальні програми.

Також є дуже важливою точність використання і надання цих соціальних послуг, соціального захисту, тому що у нас дуже багато фейкової інформації в наших реєстрах. Ми шукаємо можливість у цьому році провести так званий електронний перепис населення, тобто об’єднати всі бази даних для того, щоби побачити, скільки насправді в нас населення, яке воно, що це за люди, яку допомогу вони отримують. Над цією важливою задачею ми вже працюємо разом з нашим Міністерством соціальної політики. Ми розраховуємо на те, що ми точніше будемо розпоряджатися грошима, а це означає, що більше грошей отримає той, кому це насправді потрібно.

Ми виходимо з того, що українська сім’я, українське домогосподарство, доходи яких є не дуже високими, не повинні витрачати більш ніж 15 відсотків від свого сукупного доходу на комунальні послуги. Поки ми не забезпечимо інший рівень доходів для цих людей, держава повинна захищати такі сім’ї і допомагати їм, підтримувати за рахунок програми субсидій, яку безумовно, буде продовжено.

Культура і спорт. Важко недооцінити ці важливі сфери. Перш за все звідти потрібно прибрати корупцію, оці всі інструменти, історико-архітектурні обґрунтування, все те, на чому сьогодні в тому числі продовжують збирати хабарі.

Так само ми маємо подивитися в сторону розвитку масового спорту. Людина буде здоровою, якщо вона постійно займається фізичною активністю, і ми як уряд думаємо, яким чином це правильно стимулювати і створити умови для українця.

Ветерани. Це не про соціальну політику, це не про соціальний захист, це про пошану і гідність для тих людей, які в потрібний час стали на захист нашої Батьківщини. Ми ставимо собі за мету, щоб українське суспільство поважало людину і віддавало їй необхідну пошану, ту людину, яка стала на захист нашої країни в потрібний час.

Все це має бути забезпечено економічно. Тому для того, щоб у державі були ресурси для забезпечення цього, нам потрібно економічне зростання. Ми ставимо собі за мету за наступні 5 років добитися 40% економічного зростання. Це реалістично. Для цього в наступному році треба зрости на 5%, і кожний наступний рік — на 7%. Такі періоди в історії нашої країни вже були, в інших країнах також. Це абсолютно реальна історія. Для цього потрібно підвищити рівень економічної свободи в країні, тому що вільна людина є більш продуктивною. Чим більше обмежень, тим більше людина скута і не може себе реалізувати. Тому наша ідеологічна платформа, з якою ми підходимо до економічного розвитку, — це, безумовно, економічна свобода.

В цьому блоці ми починаємо з фінансів. Держава має бути прогнозованою, тому що бізнес може розвиватися в середовищі, яке є прогнозованим, щоб він міг планувати, тоді ресурси є дешевшими. Для цього ми запроваджуємо на наступний рік трирічне бюджетне планування. Це означає, що  ми як держава будемо приймати бюджет не на один рік, а на три.

Так само ми пропонуємо менше позичати. Україна повинна менше позичати, а для цього потрібно знижувати дефіцит державного бюджету. На наступний рік він все ще буде великий, але кожен наступний рік ми будемо пропонувати вам його зменшувати.

Так само ми маємо намір здешевлювати обслуговування державного боргу. Для цього логіка загальна, там є цілий окремий документ, який називається «Стратегія управління державним боргом». Його можна почитати, подивитись. Він дуже детально пояснює, що ми пропонуємо робити, щоб борг ставав меншим.

Так само ми хочемо подивитися уважно на систему оподаткування. Сьогодні вона не здається нам дуже справедливою і, на нашу думку, створює не дуже правильні стимули.

Почнемо з податкового адміністрування. Загальний принцип дуже простий: держава повинна забезпечити рівні правила гри. Щоб, наприклад, великі підприємства не ховалися і не намагалися видаватись маленькими, розраховуючи на якісь пільги.

Водночас адміністрування має ставати максимально дешевим, щоб кількість годин, яку витрачає український бізнесмен на оплату податків і на її адміністрування, зменшувалась. Відповідь на це питання дуже просте — цифровізація, тобто оцифровування всіх процесів, наскільки це взагалі можливо. 

Податкова система складається з багатьох різних податків. Те, що ми закладаємо в нашу податкову політику, кількість податків на створення, так звані екстерналії, тобто на створення шкідливих наслідків, потрібно збільшувати. Той, хто засмічує, той, хто забруднює, і той, хто створює шкоду своєю діяльністю, має оподатковуватись більше. В той самий час той, хто інвестує, приносить прибуток, працює, поступово має платити менше. Нам потрібно за допомогою податкової системи змінювати стимули.

Я був і є прибічником швидкого прийняття рішень. Я вам дуже дякую, що ми витримали разом цей темп. Я говорю просто про те, що далі від нас просять такої прогнозованості.

Ця програма — це робочий документ, за яким ми вимірюватимемо нашу спільну ефективність. Після того, як ви її затвердите, ми спільно по кожній цілі будемо формувати політику разом з комітетами для того, щоб вона була зрозуміла і вам, і нам, і найголовніше — суспільству.

Я вам дуже дякую. Переконаний, що в сукупності своїй наша спільна діяльність принесе Україні щастя. Ми створимо сильну державу для вільного суспільства, яке зробить українця щасливим.

Дякую вам дуже за увагу, колеги.

Джерело:
сайт Кабінету Міністрів України