В Україні вже чимало місяців спостерігається зростання промислового виробництва. Так, збільшення реального ВВП у 2018 році прискорилося до 3,3% з 2,5% позаторік і стало максимальним за останні сім років. Щоправда, зростання цього важливого показника за перший квартал 2019-го порівняно з аналогічним періодом 2018-го значно уповільнилося та становило лише 0,2%.

Які прогнози щодо подальшого зростання, які чинники впливатимуть на нього та чи можна це вважати трендом?

Ключова роль — внутрішнє споживання…

Як вважає головний економіст Dragon Capital Олена Білан, основним двигуном відновлення економіки після кризи 2014—2015 років був внутрішній попит — інвестиційний і споживчий: «Торік до цього ключового чинника додався рекордно високий урожай зернових, який дав поштовх до зростання в сільському господарстві. Як наслідок, зростання ВВП прискорилося до 3,3% з 2,4—2,5% за попередні два роки».

Особливе місце в такому зростанні належить нашому АПК. У 2017—2018 роках в Україні зібрано рекордні врожаї зернових і зернобобових культур (понад 70 мільйонів тонн) і була сприятлива зовнішньоторговельна кон’юнктура ринку.

Населення стало більше заробляти і, відповідно, більше споживати, що позитивно позначилося на економіці загалом.

Із цим згоден економіст Іван Нікітченко, який також основним драйвером істотного підвищення вважає внутрішнє споживання. Експерт переконаний: якщо в перших кварталах 2018 року зростання економіки (яке відображалося в істотному збільшенні показника ВВП за підсумком року) підтримували експортні галузі — металургія і сільське господарство, то в останні місяці року цим своєрідним вершником стало населення.

«Після значного падіння доходів у 2014—2015 роках добробут українців поступово відновлювався з 2016-го, курс гривні був відносно стабільним. Це дало змогу населенню заощадити грошей і активніше їх витрачати на споживчі товари», — вважає експерт.

…і активні зовнішньоторговельні зв’язки

Аналітик фірми «Альпарі» Максим Пархоменко вважає, що зростання ВВП в 2018 році нам забезпечили активні зовнішньоторговельні зв’язки, зокрема розширення співпраці з ЄС. Особливий поштовх для цього, на думку експерта, дав дуже важливий закон про валюту, який сприяв значною мірою лібералізації валютного ринку. А це не могло не позначитися на підвищенні експорту.

Проте експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, не заперечуючи високої ролі сільського господарства, роздрібної торгівлі та інших галузей у річному ВВП, зауважив, що тенденції його зростання протягом останніх років не завжди характеризуються стабільністю: можуть відбуватися зміни динаміки завдяки сезонним чинникам чи за збігом обставин.

Усе-таки зменшити значення зростання окремих галузей, які забезпечили відносно високий показник ВВП, ніяк не можна. Крім сільського господарства і металургії, потрібно відзначити чимале зростання в галузі нерухомості, готельно-ресторанному та туристичному бізнесі, телекомунікаціях.

Щодо зовнішньоторговельної кон’юнктури, то вона була сприятливою, хоч і досить мінливою. Безперечний позитив, вважає Олена Білан, — те, що середньорічні ціни на основні товари, які експортують, зросли на 6,7% у 2018 році переважно за рахунок сталі й зерна. «Безпосередньо на обсяги виробництва і зростання ВВП це не вплинуло, але допомогло експортерам наростити прибуток, що дало змогу збільшити інвестиції»,— вважає вона.

Єгор Киян упевнений, що саме збільшення експорту сприяло подальшому зростанню ВВП. Тож ці два показники взаємопов’язані, й перший визначає другий. Загалом зовнішньоторговельне сальдо — різниця між експортом та імпортом — не має прямого впливу на ВВП. Однак опосередковано такий вплив складно переоцінити. Ввезені товари розкуповує населення, і це позитивно впливає на картину формування ВВП.

Із купівельною спроможністю все по-різному

А чи все так райдужно було в першому кварталі 2019 року? Підсумків роботи нашої економіки за цей час ще немає, але експерти зазначають, що в січні-лютому відбувалося активне зростання секторів, орієнтованих на внутрішній попит. Тож нібито тенденція позитивна.

Яке зростання ВВП потрібне Україні, щоб досягти купівельної спроможності 2013 року? На це запитання аналітики відповідають по-різному. Олена Білан вважає, що ми вже досягли такого рівня, і ВВП України за паритетом купівельної спроможності у 2018 році незначно перевищив рівень 2017 року.

Єгор Киян вважає, що підвищення ВВП не завжди характеризується закономірним зростанням купівельної спроможності. До того ж необхідно визначити термін, до якого маємо досягти цього показника (можна зростати десятивідсотковими темпами і досягти за кілька років, а можна — з 1—2%).

«За умови середніх значень можна припустити, що ми досягнемо таких показників ВВП до 2024—2025 року. Якщо ж відбудуться позитивні структурні зміни, то швидше», — зазначає він.

Напевно, слушно зауважує в цьому сенсі експерт. Адже якщо у 2018 році номінальний ВВП становив 126 мільярдів доларів, то в 2013-му цей показник був значно більшим — 180 мільярдів.

Подальшого зростання не буде?

Які прогнози щодо зростання економіки й окремих галузей на найближчі півроку-рік, які чинники на нього впливатимуть і як це позначиться на ВВП?

Основним драйвером зростання буде внутрішній попит, зокрема споживання домогосподарств, але темпи його слабшатимуть через уповільнення міграційних потоків і, як наслідок, не такого стрімкого зростання зарплат у країні.

«Урожай зернових у цьому році, найімовірніше, буде меншим, ніж торішній рекорд, що технічно сповільнить зростання ВВП. Тож очікуємо, що після прискорення економічного зростання у 2018-му його темпи повернуться до показників 2016—2017 років і становитимуть 2,5%», — зазначає Олена Білан.

Інші експерти також сходяться на думці, що ВВП рівня 2018 року цьогоріч не буде досягнуто. Якщо в першому півріччі 2019-го цей показник ще сягатиме 3%, то в другому слабшатиме і падатиме. Причина — уповільнення зростання доходів населення, несприятлива зовнішня кон’юнктура ринку (особливо щодо металу).

Серед політичних чинників, які також не сприятимуть зростанню ВВП й економіки загалом, — вибори, які стримують інвестиційну активність бізнесу.

Єгор Киян зазначає, що, відповідно до прогнозів, зростання ВВП в 2019 році може сповільнитися до 2% через низькі темпи зростання світової економіки і спрямування значних обсягів коштів на виплати за боргами.

Недавно Мінекономрозвитку і торгівлі видало черговий випуск аналітичного звіту «Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз». 58% експертів вважають, що в нашій країні в наступні роки ВВП зростатиме на 3—4% на рік. Проте 25% аналітиків упевнені, що слід чекати кризи.

Отже,  думки та прогнози досить строкаті. І всі питання доведеться вирішувати новому складу уряду.