В Україні триває Тиждень безпеки руху, отже, саме час привернути увагу до ситуації на дорогах країни та об’єднати зусилля всіх: і пішоходів і водіїв задля зменшення аварійності. Майже щодня у новинах телеканалів з’являється інформація про дорожньо-транспортні пригоди, які забирають життя українців.

За результатами проведення аналізу наявних даних та аналітичного звіту Світового банку в Україні більшість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками виникає через: перевищення швидкості водіями, що є основною причиною настання смерті у 39 відсотках випадків; необлаштованість пішохідних переходів (відсутність освітлення, розмітки тощо), що призводить до смертельних наслідків у 38 відсотках випадків;порушення правил проїзду перехресть, на яких стається до 30 відсотків усіх дорожньо-транспортних пригод із смертельними наслідками;керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Цю інформацію взято зі Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 р. № 481-р. Метою Стратегії є зниження рівня смертності внаслідок ДТП щонайменше на 30 % до 2020 року, ступеня тяжкості їх наслідків для учасників дорожнього руху та зменшення соціально-економічних втрат від дорожньо-транспортного травматизму, а також запровадження ефективної системи управління безпекою дорожнього руху для забезпечення захисту життя та здоров’я населення.

Основною причиною смертей на українських дорогах залишається перевищення швидкості. Одним із позитивів минулого року експерти називають зменшення максимальної швидкості у населених пунктах до 50 км/год. — норма, що вступила в дію з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 р. № 883. Обмеження швидкості у містах до 50 км/год. збільшує шанси на виживання найуразливіших учасників дорожнього руху — пішоходів та велосипедистів. З іншого боку, сповільнення руху збільшує ризик на дорогах, утворення заторів.

Також загрозою для учасників дорожнього руху є відволікання на мобільні телефони. Результати дослідження на тему «Рівень користування мобільними телефонами серед водіїв в Україні», проведеного однією з громадських організацій, свідчать, що у будь-який момент часу кожен п’ятий водій користується телефоном під час управління автомобілем. Такі ситуації у 4 рази збільшують ризик дорожньо-транспортних пригод, а читання чи написання повідомлень за кермом збільшує їх вірогідність у 20 разів.

Питання користування ременями безпеки — одне з найбільш обговорюваних питань останніми місяцями у галузі безпеки дорожнього руху в Україні. Така увага до проблеми була, зокрема, викликана ухваленням Верховною Радою України 18 вересня цього року у першому читанні законопроекту №8492 «Про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо зниження смертності та травматизму на дорогах України шляхом збільшення рівня користування ременями безпеки та мотошоломами)".Цей законопроект підвищує штраф за ігнорування ременів безпеки та мотошоломів з 51 до 850 гривень. Використання ременів безпеки є загальноприйнятою нормою для водіїв та пасажирів європейських країн. Дослідження показують, що пристебнуті ремені безпеки можуть урятувати до 50% осіб, що потрапляють у смертельні автокатастрофи.

Як повідомили редакції газети «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, у 2018 році на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 1 500 звернень, які стосувалися питань безпеки учасників дорожнього руху. Найбільше звернень з даної тематики надійшло від жителів міста Києва, Київської, Дніпропетровської,Львівської та Харківської областей.

Заявники просили сприяння у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема щодо:

відновлення дорожньої розмітки на автодорогах і пішохідних переходах, роботи несправних світлофорів;

встановлення або відновлення попереджувальних дорожніх знаків, які інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки, у тому числі знаків: «Пішохідний перехід»,«Діти»тощо;

реконструкції пішохідних переходів, переважно у місті Києві;

встановлення примусових засобів зниження швидкості у місцях інтенсивного автомобільного руху, зокрема поруч з навчальними та культурними закладами, на в’їздах у місця паркування, біля пішохідних переходів.

У зверненнях зазначалося також про необхідність покращення організації та безпеки дорожнього руху на дорогах шляхом заборони (або обмеження) руху великогабаритного транспорту в населених пунктах.

Так, на урядову «гарячу лінію» зателефонувала жителька Чемеровецького району Хмельницької області та повідомила, що у населеному пункті, де проживає, стала свідком ситуації, яка загрожує здоров’ю та життю школярів та інших жителів. Учні, які йшли до школи, змушені були пересуватися проїжджою частиною дороги у зв’язку з відсутністю пішохідного переходу, тротуарів та лежачих поліцейських. На жаль, звернення до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та Чемеровецького відділення поліції ГУНП в Хмельницькій області результатів не дали. Жінка просила допомогти вирішити питання щодо встановлення лежачих поліцейських.

У Чемеровецькій райдержадміністрації Хмельницької області повідомили, що в селі, де проживає заявниця, державним підприємством «Хмельницькоблавтодор» встановлено пристрої примусового зниження швидкості (лежачі поліцейські) та дорожні попереджувальні знаки.

Львів’янин просив допомогти у вирішенні питання, що належить до компетенції міської влади: очистити від гілля дерева оглядове дзеркало на перехресті вулиць, де він проживає, що значно допоможе знизити ризики виникнення ДТП. У Франківській райдержадміністрації міста повідомили, що роботи із санітарної обрізки дерева біля оглядового дзеркала на перехресті вулиць виконані. Додатково у відповіді повідомили, що інформацію з вирішення будь-яких проблем можна отримати у Центрі надання адміністративних послуг Франківського району м. Львова.

За період з 7 по 14 листопада 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 30 263 звернення, з них телефоном —28 162, через інтернет —2101.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: 
Урядова гаряча лінія 1545-1,
Урядова гаряча лінія 1545-2,
Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 
0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: 
+38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua