Наша держава урізноманітнює методи боротьби з тютюнокурінням. Можливо, робить вона це не так швидко, як хочеться прихильникам здорового способу життя і свідомим батькам, проте й не пасе задніх на глобальному рівні.

«УК» у матеріалі «Наскільки успішна боротьба з тютюновою епідемією» вже писав, що у презентованій на початку грудня 2021 року Восьмій доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я про глобальну епідемію тютюнокуріння зафіксовано певні успіхи України у протидії споживанню тютюнових виробів, зокрема новітніх. ВООЗ назвала найкращою міжнародною практикою запровадження в нашій державі податків на рідини, що використовують в ТВЕНах (тютюнові вироби для електричного нагрівання). ВООЗ визнала прогрес України у протидії тютюнокурінню завдяки проведенню антитютюнових інформаційних кампаній.

Проте українців можна назвати завзятими курцями. У доповіді зазначено, що глобальний показник споживання тютюнових виробів 2020 року становив 22,3% (чоловіки — 36,7%, жінки — 7,8), а в Україні — 25,8% (відповідно 40% і 11,5%). Найжахливіше, що діти в Україні частіше, ніж у світі, курять. У нас прихильників тютюнових виробів серед підлітків віком 13—15 років —14,6% (хлопців — 17,8%, дівчат — 12,1%). Відповідні глобальні показники становлять 10,3% (12,9% і 7,4).

В Україні один з найвищих показників споживання електрон­них цигарок — 18,4%. Найбільше в європейському регіоні таких курців у Польщі (за даними 2016 року, 23,4%). Україні компанію складають Латвія та Італія. Решта країн мають показники менш як 15%. Багато хто і серед молоді, і серед дорослих відмовляється від звичайних цигарок на користь електронних. В усіх країнах єврорегіону більшість молодих, які курять електронні цигарки, ніколи раніше не курили звичайних.

Тож куріння електронних цигарок дітьми й підлітками викликає стурбованість у багатьох країнах не лише через згубний вплив на здоров’я, а й через те, що вони можуть спричинити нікотинову залежність. Електронні підвищують ризик почати курити звичайні цигарки. Діти й підлітки, які курять їх, навіть якщо просто експериментують, більш ніж у 2,5 раза частіше починають курити звичайні цигарки пізніше. Діти не можуть усвідомити всіх ризиків для здоров’я й небезпеку тютюнової залежності.

Шкодять без нюансів

Уже дев’ять років (з 2012-го) в Україні у громадських місцях заборонено куріння звичайних цигарок, їх рекламу. І парламентарі наприкінці 2020 року таки спромоглися запровадити такі заборони і щодо електронних. Нині Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» вже отримав підпис глави держави. Документ посилює захист українців, особливо дітей та молоді, від шкідливого впливу тютюнових виробів.

Цей закон схвально сприйняли експерти, які з усіх платформ говорили про те, що новітні тютюнові вироби не менш шкідливі за звичайні.

Так, заступник генерального директора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Владислав Збанацький наголошував, що споживання ТВЕНів зростає в геометричній прогресії.

«Серед причин — не лише агресивна реклама. Пропагують певну причетність товару до люкс-сегменту, і створюється ілюзія меншої шкоди. І діти вважають, що новітні цигарки менш шкідливі за звичайні. Корпорації поширюють хибну інформацію, що ТВЕНи безпечні чи менш шкідливі або допомагають кинути курити. Але це не так. В аерозолі ТВЕН міститься до 50 канцерогенів, тобто майже стільки само небезпечних сполук, як і в звичайному сигаретному димі. 22 із цих сполук мають рівень токсичності вдвічі вищий, ніж у відповідників у звичайних цигарках, а сім з них — більш ніж удесятеро токсичніші за сигаретні», — каже Владислав Збанацький.

Куріння бездимного тютюну так само підвищує ризик виникнення онкологічних захворювань, недуг порожнини рота, стравоходу тощо. Особливо страждає нервова система підлітків і молоді, бо її формування відбувається до 25 років, і нікотинова залежність негативно впливає на нервову систему саме в період її формування. Медик констатував, що безпечної дози вторинного диму від ТВЕНів для навколишніх не існує.

Тернистий шлях

Не приховує радості від ухвалення закону його співавторка голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах.

Документ запроваджує європейські вимоги до захисту населення від шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння відповідно до директиви 2014/40/ЄС і рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

Ще 2018 року ВООЗ закликала всі країни, всіх учасниць рамкової конвенції прирівняти всі елек­тронні пристрої для куріння до звичайних цигарок. Чому ж Україна лише зараз опинилася серед країн, що зробили це на законодавчому рівні, давши зелене світло забороні реклами таких пристроїв і курінню з використанням пристроїв для нагрівання  у громадських місцях?

Лада Булах розповіла, що законопроєкт починали 2019-го: «Уже тоді ми зафіксували виконання цілей і рамкової конвенції ВООЗ і євродирективи, які спонукають країни запроваджувати комплексні заходи стримування поширення тютюнокуріння, реклами куріння й допомагати курцям позбуватися нікотинової залежності. Ініціатори законопроєкту два роки в парламенті боролися з різними формами тютюнового лобі. Документ повертали на повторне перше читання. Двічі ми його переписували через подання альтернативних законопроєктів, набагато гірших. Ми мали їх об’єднувати і напрацьовувати спільний документ, але не поступалися позитивними новелами, що містилися в нашому законопроєкті.

Було багато дискусій, круглих столів. Через вагомий вплив документа на тютюнову індустрію, яка має достатньо ресурсів, щоб не допускати не вигідних їй змін, мало хто вірив в ухвалення такого комплексного закону, що і рекламу забороняє, і штрафи підвищує, і збільшує площу для медичних застережень на продукції. Перше читання закон пройшов навесні в День захисту дітей. І наприкінці року депутати таки стали на захист дітей, кожного українця (бо куріння вбиває незалежно від віку), посиливши антитютюнове законодавство. Нині 85 тисяч українців щороку йдуть із життя через хвороби, спричинені тривалим курінням. Закон реалізовує одну з цілей Плану України щодо сталого розвитку: зменшення рівня тютюнокуріння у країні до 2025 року до 15%. Торік цей показник був на рівні 20%, але за останні три роки значно зростає залученість до лав курців молоді й дітей».

Торік у січні законодавчо

ТВЕНи зрівняли за акцизами зі звичайними цигарками, й експерти зазначали, що підвищення акцизів зменшило споживання тютюнових виробів. Від нового закону очікують зменшення привабливості тютюнових виробів, більшого захисту від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет і аерозолю ТВЕНів у публічних приміщеннях.

Документ визначає певні терміни, зокрема бездимний тютюновий виріб, електронна сигарета, новітній тютюновий виріб, рідини, що використовують в електрон­них сигаретах. Він встановлює вимоги для виробництва тютюнової продукції, електронних сигарет, бездимних тютюнових виробів щодо вмісту шкідливих речовин. Документ передбачає заборону реклами й стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них; збільшення площі медичних застережень на упаковках сигарет; заборону ароматизованих сигарет; заборону куріння з використанням пристроїв для нагрівання в усіх громадських місцях і приміщеннях за аналогією з курінням звичайних цигарок. Він встановлює штраф за їх реалізацію особам, які не досягли 18 років, у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — загалом 1020 гривень, а в разі повторного протягом року порушення — 10 200.

Юрист Центру демократії і верховенства права Гліб Колесов уточнив штрафи за порушення норм щодо реклами, спонсорства і стимулювання продажу: «Нині навіть на зупинках громадського транспорту рекламують деякі девайси для куріння, що абсолютно неприйнятно з точки зору охорони здоров’я. Це навмисні дії виробника чи продавця. Тому штрафи справедливі — 30 тисяч гривень, повторно — 50 тисяч».

Виконавчий директор ГО «Життя» Дмитро Купира додає, що норми закону набуватимуть чинності після його опублікування в такій послідовності: заборона куріння електронних сигарет, ТВЕНів у громадських місцях — через шість місяців (тобто жодних френдлі-зон, як нині зі звичайними цигарками); заборона реклами електронних сигарет, ароматизованих сигарет і рідин до них — через 18 місяців; збільшення медичного графічного застереження на пачках сигарет з 50 до 65% їх площі та на електронних сигаретах — до 30% площі — через 24 місяці. Документ роками допомагатиме боротися з тютюнокурінням і залученням до лав курців нових жертв.

До слова, медичні застереження міститимуть реалістичні зображення хвороб, спричинених курінням, їх щорічно оновлюватимуть.

Заходи контролю за дотриманням норм закону покладено на Держпродспоживслужбу. Дмитро Купира зауважує, що новий закон не передбачає санкцій для фізичних осіб. Він про відповідальність юридичних, тобто підвищені штрафи стосуються суб’єктів господарювання, які допускають куріння в заборонених місцях.

Те, що Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» ухвалено, — лише частина роботи. Його норми ще слід реалізувати. Але та планка, яку задав парламент, варта подолання. Адже на кону життя дітей.

Про міфи і досвід

Закиди, що новий закон може позначитися на вартості сигарет, отже й на масштабах сірого ринку, Лада Булах коментує так: «Те, що заборона продажу цигарок, зменшення відповідної реклами або доступу до куріння, подорожчання сигарет, впливає на зростання контрабанди — найпоширеніший міф. І тютюнова індустрія досі його активно використовує. Насправді проблема з контрабандою — це проблема наших фіскальних органів, органів, які перевіряють виробництво і продаж контрафактної та контрабандної тютюнової продукції. До слова, нині Комітет Верховної Ради з податкової політики і новий міністр внутрішніх справ активно взялися за проблему контрафактної продукції, і не лише цигарок, а й усіх підакцизних товарів. Адже проблема продажу такої продукції без сплати акцизу в Україні досягла максимуму».

Лада Булах вважає, що Україна могла б скористатися досвідом Грузії, яка швидко подолала тютюнокуріння у громадських місцях, залучивши громадські організації як суб’єкта додаткового контролю. Тобто держава офіційно закуповує таку послугу, а працівники неурядових організацій здійснюють рейди закладами громадського харчування, іншими громадськими місцями. Вони фіксують порушення, а потім залучають працівника Держпродспоживслужби для застосування певного заходу, зокрема оформлення штрафу. Така практика дуже дієва.