Україна готується розширити співпрацю з країнами «Вишеградської четвірки». Глави зовнішньополітичних відомств трьох країн, які входять до цього об’єднання, перебували днями з офіційним візитом у Києві. З міністрами Словаччини — Мирославом Лайчаком, Чехії — Любомиром Заоралеком та Угорщини — Петером Сійярто зустрівся Президент Петро Порошенко. Він висловив вдячність Братиславі, Празі та Будапешту за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Сторони обговорили перебіг імплементації мінських домовленостей та розвиток подій на Донбасі. Йшлося про важливість дотримання режиму санкцій ЄС проти Росії до повного виконання нею зобов’язань у межах мінського процесу й відновлення територіальної цілісності України.

Окрему увагу було приділено розширенню взаємодії в межах НАТО та регіональної співпраці України з країнами «Вишеградської четвірки», головування в якій з 1 липня перебере на себе Угорщина, повідомляє департамент прес-служби АП.

Про порядок денний реформ українського уряду міністрам закордонних справ Словаччини, Чехії та Угорщини розповів під час зустрічі Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «Цього року плануємо провести п’ять ключових реформ: земельну, пенсійну, приватизацію, реформи охорони здоров’я та освіти. Ми рухаємося до впровадження необхідних рішень», — заявив Прем’єр. За його словами, всі дії уряду мають на меті побудувати прозору систему, яка викорінить корупцію. Розповідаючи про заходи української влади в антикорупційній боротьбі, Володимир Гройсман зазначив, що «за 2015—2016 роки Україна створила одне з кращих і найсуворіших законодавств щодо запобігання та боротьби з корупцією. В Україні є незалежні спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне антикорупційне бюро і Національне агентство із запобігання корупції. Така інфраструктура, яку створила Україна, є рішучим кроком в ефективній боротьбі з корупцією».

На думку Володимира Гройсмана, важливий елемент у цій боротьбі — судова реформа, що розпочалася торік у жовтні. «Вона триватиме кілька років, для нас важливо, щоб ми повернули довіру українських громадян до правосуддя, судів і суддівської системи», — переконаний Прем’єр-міністр. Він згадав про запровадження електрон ного декларування, зміну системи державних закупівель, дерегуляцію цін на газ.

Європейські дипломати відзначили амбітність упроваджуваних українським урядом реформ й запевнили у готовності їхніх країн підтримувати Україну. «У вас дуже амбітний порядок денний, ми вражені. Сподіваюся, що вам вдасться досягти всіх цілей. Ми приїхали висловити нашу солідарність і підтримку Україні», — сказав Мирослав Лайчак під час зустрічі.

Петер Сійярто поінформував, що Угорщина відкрила кредитну лінію обсягом 50 мільйонів доларів на модернізацію прикордонної інфраструктури на кордоні з Україною і започаткувала програму на 43 мільйони євро для підтримки інвестицій та сільського господарства на Закарпатті. Угорська сторона розпочала спорудження нових прикордонних переходів, повідомляє департамент інформації та комунікації з громадськістю секретаріату Кабміну. Під час зустрічі сторони озвучили спільну позицію щодо неприпустимості реалізації ініційованого Росією будівництва трубопроводу «Північний потік-2».

Володимир Гройсман подякував головам зовнішньополітичних відомств Словаччини, Чехії та Угорщини за підтримку України в євроінтеграційних прагненнях та в обстоюванні територіальної цілісності в боротьбі з російською агресією. «Для нас ваш візит — знак солідарності з Україною», — щиро запевнив глава українського уряду.

Міністри Словаччини, Чехії та Угорщини зустрілися в Києві й з українським колегою Павлом Клімкіним. Вони підтвердили, що дотримуватимуться спільної політики санкцій ЄС щодо РФ у відповідь на її агресію в Україні до повного відновлення територіальної цілісності України у загальновизнаних кордонах, що є запорукою безпеки всієї Європи.

Як повідомляє прес-служба МЗС, цей візит став свідченням солідарності європейських партнерів з Україною в її боротьбі з російською агресією, засвідчив безпрецедентно високий рівень підтримки нашої держави, дав змогу обмінятися думками про актуальні питання міжнародної безпеки, зокрема регіональної, окреслити напрями подальшої взаємодії з іноземними партнерами.

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»