У 2019 році в Україні було зареєстровано значну кількість випадків насильства стосовно журналістів. Про це йдеться у щорічному звіті організацій-партнерів Платформи Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики й безпеки журналістів, текст якого є в розпорядженні «Урядового кур’єра».

Станом на кінець 2019 року правозахисники отримали 10 тривожних повідомлень про факти нападів на журналістів в Україні, не враховуючи Крим і частину території Донбасу, непідконтрольну українському урядову. У низці випадків за цими нападами стояли політики й навіть громадські діячі, йдеться у доповіді. Європейські експерти також констатують тривожну тенденцію збільшення фізичних нападів на жінок-журналісток в Україні. За перші 10 місяців 2019 року жертвами таких атак стали 28 жінок. Партнерські організації та Рада Європи очікують також прогресу у резонансній справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, у якій було заарештовано п’ятьох підозрюваних, йдеться у документі.

За період, описаний у звіті, Платформа отримала порівняно мало повідомлень про порушення прав журналістів у Криму. «Проте це свідчить не про зниження кількості порушень свободи ЗМІ в Криму, а радше про труднощі з перевіркою інформації щодо таких випадків», — наголошують експерти.

У 2019 році на Платформі було розміщено два нових повідомлення, безпосередньо пов’язаних з погрозами на адресу працівників масмедіа в Криму. Йдеться про справу чотирьох кримськотатарських журналістів, заарештованих за звинуваченням у тероризмі. Однак, з огляду на те, що ситуацію в Криму дефакто контролює Росія, партнерські організації вважають правильним адресувати свої зауваження щодо умов роботи незалежних ЗМІ на півострові саме Москві.

Після анексії Криму Російською Федерацією в 2014 р окупаційна влада ухвалила закон, який зобов’язує ЗМІ реєструватися в «Роскомнадзоре», органі, що регулює їхню діяльність і накладає суворі санкції на медіа, які не пройшли реєстрацію. Більшість кримськотатарських ЗМІ не отримали ліцензій, незважаючи на подачу заявок. З часу анексії кількість ЗМІ в Криму скоротилося більш ніж на 90%, а доступ до українського телебачення та інших інформаційних каналів російська влада обмежила.

Загалом торік Європа стала доволі небезпечним полем битви за свободу висловлювання думки. На Платформі Ради Європи щодо сприяння захисту журналістів і безпеки журналістів зареєстровано 142 серйозні загрози свободі ЗМІ, включно з 33 повідомленнями про фізичні напади на журналістів, 17 новими випадками затримання і тюремного ув’язнення, 43 випадками переслідування та залякування та двома випадки безкарності за вбивство журналіста.

Звіт про умови, в яких працюють журналісти у 47 країнах-членах РЄ, було оприлюднено напередодні Міжнародного дня свободи преси, який відзначається 3 травня. У зв’язку з цим генеральний секретар РЄ Марія Пейчинович-Бурич прокоментувала висновки звіту й висловила свою стурбованість викладеними фактами.

«На жаль, тривожна тенденція насильства та переслідування журналістів, яка встановилася за останні роки, триває», констатувала очільниця РЄ. Окремо вона відзначила, що чимало журналістів опинилися сьогодні «у скрутній економічній ситуації». Вона закликала країни-члени захищати роботу журналістів, яка є «значною частиною системи стримування і противаг у всіх демократичних суспільствах».