Триріччя децентралізації Прем’єр-міністр Володимир Гройсман символічно зустрічав разом із представниками регіональних ЗМІ у Клубі Кабінету Міністрів. У дискусії навколо теми «Децентралізація. Історії успіху. Нові завдання» брав активну участь не тільки глава уряду. Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр соціальної політики Андрій Рева, в.о. міністра освіти і науки Лілія Гриневич, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун — усі вони мали роз’яснити журналістам з регіонів, які насправді виклики та перспективи цієї масштабної реформи. І ще. У 2017-му саме представлені ними напрями оновлення країни виводитимуть на перше місце у планах розвитку ОТГ.
Цього дня слово «проблема» не лунало взагалі. Якщо відштовхуватися від позиції Володимира Гройсмана, то все йде за планом. Не швидко, однак відчутно для пересічних українців. Невдалі спроби реорганізувати роботу в межах якоїсь з ОТГ — це теж не перепона для децентралізаційного руху. Мовляв, бачили очі, кого вибирали. Прем’єр чи не найбільше пишається саме цією реформою. Він вважає, що вже є всі підстави приписувати таким змінам успішність, прогресивність, економічну міць. Кінцевої дати завершення добровільного об’єднання не ставиться також. Головне, що території нарешті зрозуміли, як можна більше заробляти для своїх бюджетів. І у виграші тут, звісно, не міста, а села. Ось таким був початок дискусії. Схожим акцентом вона й завершилася.
.jpg)
Громада матиме ресурси
Територіальна основа, розвиток місцевої економіки, відповідальність місцевої влади — це все глава уряду вважає результатом успішності децентралізації. Похибки якщо будуть, то не через рішення центральної влади. На місцях самі відповідають за все, що коїться в їхніх географічних межах. Після цих слів тривав майже годинний позитивний екскурс у минуле. Розпочинав Прем’єр із збільшення фінансових можливостей місцевих бюджетів на понад 100 мільярдів гривень за два роки. «Це колосальний ресурс, який раніше місцеві бюджети не могли собі дозволити. У 2014 році мене запитували, що таке децентралізація. І важко було пояснити. Але коли ми почали отримувати результати — нові дороги, школи, садочки, шкільні автобуси — це був результат децентралізації, — сказав він. — Нам треба рухатися далі. Хочу, щоб ми завершили створення самодостатніх громад на добровільній основі, адже децентралізація — це реформа, яка відроджує країну».
А спроби дискредитувати зміни він спростував одним прикладом: у бюджеті Львова з’явилося понад 2 мільярди гривень додаткових ресурсів. «Базовий рівень — це громада. І я боротимуся за те, щоб у громадах були ресурси, земля, щоб вони ні перед ким не ставали на коліна. Я на боці громад і місцевого самоврядування», — сказав він, додавши, що закон про передачу прав на користування землею у відання територіальних громад слід ухвалити цього року. Він принаймні спробує довести переваги документа народним депутатам.
У цьому розрізі йшлося про намір перевести в активну фазу створення на рівні областей контрольних префектів, про можливості регіонів передавати функції управління закладів професійно-технічної освіти будь-якому місту на місцевому рівні. Головне — попередньо визначити умови співфінансування.
Окрім цього, уряд планує проаналізувати розщеплення плати за газ, що відбуватиметься з 1 квітня згідно з ухваленим законодавством, і змоделює формулу, за якою формують платіжки. Його слова цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Згідно з ухваленим законом про ринок газу та Кодексом транспортних мереж, нам з 1 квітня треба розмежувати ціну газу і вартість його транспортування й постачання. І це призвело до зменшення ціни газу на 800 гривень. Фактично відбулося розщеплення. Хочу подивитися на структуру платежу». За даними Володимира Гройсмана, тисяча кубометрів газу має коштувати тепер близько 6 тисяч гривень, а розщеплення платежу жодним чином не позначиться на тих українцях, які отримують субсидії.
Одне з запитань стосувалося подальшої долі 12 мільярдів гривень від спеціальної конфіскації активів режиму Януковича. Володимир Гройсман припускає, що кошти можуть поповнити держбюджет вже у першому півріччі цього року.
Про блокаду й ВВП
Коли настав час запитань — відповідей, тематика зустрічі змінилася. З вуст Прем’єра пролунала інформація про продаж Росією продукції захоплених українських підприємств у зоні проведення АТО у треті країни і фінансування за виручені кошти своєї армії й бойовиків на Донбасі. Саме тому Володимир Гройсман вважає дії учасників торговельної блокади антиукраїнськими. Логічний ланцюг приблизно такий: активісти перекрили залізничне сполучення з окупованими територіями, не дали змоги вивозити звідти українську продукцію і ресурси, тобто зіграли на руку Росії. В результаті вийшло так, що енергетична та економічна блокада стала ширмою для крадіжки українських підприємств Росією, а Україна втратила 1% зростання ВВП.
«Припускаю, що в блокаді брало участь багато людей, їх там було кілька сотень, але можливо, що серед цих кількох сотень були патріоти, які відкрито, думаючи, що вони борються за Україну, приїхали передати привіт росіянам і сказати «ми тут трохи посидимо, а ви крадіть». Так і сталося. Одні сиділи на рейках, а інші вкрали. І тому Україна зазнала втрати 1% зростання ВВП. А знаєте, що це? Це сотні мільярдів гривень, на які мали виробити українську продукцію».
До речі, він не погоджується з позицією ініціаторів блокади, які в такий спосіб протидіяли «торгівлі на крові». Ситуацію пояснює простіше: українські підприємства приїжджали на тимчасово непідконтрольну територію, забирали своє вугілля і вивозили його на контрольовану територію для виробництва металу, забезпечення теплом і електроенергією України. І це не контрабанда, з якою уряд веде боротьбу.
Про подальшу кар’єру
Один із представників регіональних ЗМІ поставив Володимирові Гройсману на перший погляд наївне запитання, пов’язане з його подальшою політичною кар’єрою. Так ось, Прем’єр чітко заявив, що не планує брати участі в наступних президентських виборах. Його амбіції дійдуть кульмінаційної вершини, коли Україна процвітатиме. «Хочу зробити все, залежне від мене на посаді Прем’єра, щоб країна змінилася. Треба змінити пенсійну систему, зміцнити економіку, відновити інфраструктуру, зробити країну економічно сильною. Це моя єдина амбіція», — наголосив він.
Не амбіцією, а питанням принципу вже є реалізація пенсійної реформи. Тут особливі надії покладають на ухвалення парламентаріями проекту пенсійної реформи. Якщо вони підтримають проект цього документа до 15 липня цього року, Кабінет Міністрів матиме змогу підвищити пенсії українцям уже з 1 жовтня. Проект закону виноситимуть на широкий загал уже найближчим часом.
«За наявності в Верховній Раді 226 голосів можемо до завершення цієї сесії проголосувати за основу і в цілому проект реформи і з 1 жовтня збільшити пенсії усім українцям. Розумію, як це зробити, і готовий нести за це відповідальність», — наголосив Прем’єр.
А пенсійна реформа має включати три критерії: справедливість, бездефіцитність Пенсійного фонду та підвищення пенсій українцям. Згідно з проектом документа, зрівнялівки між пенсіонерами, котрі не сплачували жодної копійки до Пенсійного фонду, і літніми українцями, які все життя сплачували такі внески, не буде. Це лише один із пунктів видозмін. Якщо всі норми виконуватимуть за сценарієм уряду, то вже за 7 років там будуть здатні вивести Пенсійний фонд із мінуса. Нині його дефіцит перевищує 140 мільярдів гривень. Це навіть більше, ніж річні видатки на обороноздатність країни.
«Моє завдання — створити таку систему, щоб через 7 років дефіцит бюджету Пенсійного фонду дорівнював нулю або був близьким до нуля», — підкреслив він.
Опорним школам краще в ОТГ?
Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко назвав ключовим завданням на 2017 рік зміну якості життя українців у громадах. Вона можлива за умови змін якості послуг в освіті, охороні здоров’я, культурі, соціальному захисті, плануванні територій, земельних відносинах. «Висока якість життя — це доступна і якісна послуга в усіх сферах життєдіяльності людини. Тому секторальне забезпечення реформи децентралізації — це рівний доступ до якісних послуг у громадах. Наблизити послугу до людини — це наша головна мета і завдання на найближчий час», — наголосив він. В освіті це створення освітнього простору, розбудова мережі опорних шкіл в ОТГ та впровадження концепції «Нова українська школа»; в медицині — максимальне підсилення первинної ланки на рівні ОТГ та розбудова госпітальних округів, у культурі —створення у громадах народних будинків — культурних хабів, центрів розвитку громад, у системі надання адміністративних послуг — розбудова ЦНАПів.
«31% початкових шкіл у сільській місцевості мають наповнення 10 учнів, 27% 1—9 класів шкіл ІІ ступеня мають менш як 40 школярів. Звісно, такі показники вкрай негативно впливають на стан якості навчання, кількості вчителів та їхньої фаховості», — пояснив журналістам Геннадій Зубко.
За даними віце-прем’єра, нині в Україні в межах реформи децентралізації створено 178 опорних шкіл (до них приєднано 511 початкових шкіл). Із них 39 — в ОТГ.
Ми в Google+