На початку 2017 року в матеріалі «Повзуче тарифоуколисування піддається лікуванню» (№25 від 9 лютого)  «УК» ретельно розглянув дуже болісну тему для багатьох пересічних українців: наприкінці 2016 року проїзд у приміських маршрутках подорожчав порівняно з жовтнем 2016-го фактично удвічі. Поїздка в маршрутці з Броварів до Києва ще у вересні 2016-го коштувала 6 гривень, а в листопаді — вже 12. Тоді «УК» з’ясував, що формують ціни на проїзд у приміських маршрутках в Україні обласні державні адміністрації. У містах і селищах — передмістях мегаполісів це все віддано на відкуп міській (селищній) владі та радам. 

У самих приміських маршрутках одразу перед новорічними святами та після них висіли оголошення, де чорним по білому було написано причини такого подорожчання: по-перше, в зв’язку зі зростанням із січня 2017 року мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, цін на пально-мастильні матеріали тощо. Звісно, все це б’є по кишенях українців, які щодня прямують на роботу з передмість.

Що на цьому ринку відбувається? Чи планують і надалі підвищення тарифів, а може, навпаки, зниження?

На щастя, такого підвищення більш як за 10 місяців не було. Проте у вересні й жовтні розмови на цю тему вели у Київській обласній державній адміністрації. Далі не пішло. Про це «УК» повідомив керівник громадського об’єднання «Розвиток інфраструктури» Станіслав Гвоздіков.

Протягом цього року транспортний загал і громадські діячі дедалі частіше порушували питання, чи потрібне в наших умовах, коли різко зростають тарифи, державне регулювання цін на проїзд у маршрутках.

Як зазначив «УК» юрист юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Ігор Кравченко, такого робити не варто: «Ціни має встановлювати перевізник у конкурентному середовищі. Нині держрегулювання скасовано на міжміських та приміських маршрутах. У міських перевезеннях все віддано на відкуп місцевій владі. Думаю, що це лише початок дерегуляції тарифоутворення».

Проте Станіслав Гвоздіков думає інакше. «ОДА зобов’язані контролювати і регулювати цей ринок. Питанням видачі й відкликанням ліцензій займається Укртрансінспекція, але співробітники ОДА зобов’язані стежити за виконанням усіх вимог до якості обслуговування на маршрутах, а за умови їх порушення звертатися до цього органу, ініціюючи відкликання ліцензій або стягування штрафів із таких автоперевізників. Цього вони робити не хочуть. І так на ринку контролю немає», — зазначає він.

На думку фахівця, може скластися враження, що конкурси, які проводять ОДА щодо обрання перевізника на певних маршрутах, відбуваються цілком правильно і фактично на цьому ринку немає жодної монополії. Однак у європейських країнах, на які Україна хоче рівнятися у всьому, щоб стати розвиненою демократичною державою, на одному маршруті працює не один, а 2—3, а інколи і 4 перевізники. І тарифи на проїзд у них можуть відрізнятися (як і якість перевезення). Тому пасажири обирають саме того перевізника, який їм до вподоби: хто за якістю, проте з високим тарифом, а хто за чинником низької ціни.

На думку С. Гвоздікова, всі конкурси на визначення найкращого перевізника мають відбуватися під патронатом ОДА і чиновники повинні обирати переможця, який запропонує невисокі тарифи з високою якістю послуг.

А чи завищена ціна на перевезення пасажирів, приміром, на Київщині? Фахівці впевнені, що так. Тому це питання відкрите, а подальше підвищення тарифів нічим буде пояснити.

Що думають із цього приводу керівники компаній-перевізників? Вони зазначають, що їм дуже складно працювати в умовах, коли ціни на комплектуючі, паливо тощо зростають. Хоча були певні періоди, коли вартість пального в Україні падала, а тарифи на перевезення не ставали нижчими.

Чи можна ще якось боротися з перевізниками, щоб ті встановлювали вмотивовані тарифи? Громадськість упевнена, що можна.

Такі приклади є, хоч вони поодинокі. Наприкінці літа цього року один із львівських пасажирів виграв суд першої інстанції з приводу завищеного тарифу на перевезення. Феміда присудила виплатити цьому громадянинові 10 тисяч гривень. Є приклади виграшу справ щодо неякісного обслуговування перевезень на приміських маршрутах.

Проте у розв’язанні цієї проблеми першу скрипку має грати місцева влада. Є чудовий приклад: торік компанії-перевізники в Конотопі на Сумщині хотіли підвищити тариф на перевезення з 3 до 6 гривень. Вони прийшли до міського голови, щоб попередити його про це. Але Конотопський міський голова учасник АТО Артем Семеніхін відповів: у них заберуть ліцензії й  проведуть новий конкурс на надання цієї послуги, де оберуть ті транспортні фірми, які запропонують найнижчі тарифи і, можливо, менш ніж 3 гривні. Підсумок: ціна на проїзд у місцевих маршрутках вже рік залишається 3 гривні.