Головне завдання освіти – формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни. Саме цю мету передбачає ухвалений у вересні 2017 року новий Закон «Про освіту». Освітня реформа має чотири напрями: реформа середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти та створення нової системи управління і фінансування науки. Закон регулює основні засади нової освітньої системи. Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки.

Основна мета Нової української школи (НУШ) – створення школи, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у житті. Один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає сприяння його професійному та особистому зростанню, а також підвищенню соціального статусу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 затверджено Державний стандарт початкової освіти. Він визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти та форму державної атестації. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. Ось деякі з них: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; знання у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність.

Щоб їх набувати, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. У Міністерстві освіти і науки вважають, що реформа – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання.
Про зацікавленість людей зростанням якості освіти свідчать звернення на урядову «гарячу лінію». Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, упродовж 2017 року та початку 2018-го зареєстровано близько 15 тисяч звернень. Фахівці Центру проконсультували, поінформували та надали роз’яснення у майже 4 тисячах випадків. Органам виконавчої влади надіслано для розгляду майже 11 тисяч звернень.

Заявники наголошували на одному з головних аспектів навчально-виховного процесу – забезпеченні належної кваліфікації працівників освіти із посиленням уваги до їхньої педагогічної підготовки. Як це не прикро, у зверненнях повідомлялося про непоодинокі випадки застосування вчителями методів виховання, пов’язаних з фізичним та психологічним впливом. Батьки школярів скаржилися на упереджене ставлення до їхніх дітей, заниження їм оцінок тощо. Також громадяни почали частіше повідомляти про байдужість та бездіяльність вчителів, зокрема під час конфліктних ситуацій між учнями.

Жителька Черкащини звернулася зі скаргою на водія шкільного автобуса, виховательку, яка супроводжує дітей, та керівництво школи. Громадянка повідомила, що водій підвищує голос на дітей, принижує їх тощо. В кінці минулого року під час перевезення дітей до школи один з учнів чхнув, а вихователька звинуватила його в тому, що він нібито на неї плюнув. За словами заявниці, керівництво школи, дізнавшись про це, не з'ясувало обставин випадку. На шкільній лінійці, перед всією школою, було публічно принижено честь та гідність трьох учнів.

У районній держадміністрації повідомили, що комісія відділу освіти перевірила стан виховної роботи у цій школі. З представниками педколективу проведено роз’яснювальну роботу з питань виховання дітей, дотримання ними норм етики та правил поведінки. За порушення вимог програми «Шкільний автобус» водію керівництво школи винесло догану.

Ситуації, коли учні зчиняють бійки в школі, на подвір’ї чи на вулиці виникають дуже часто. Та ще й знімають їх на мобільні телефони. На думку психологів, агресія дитини йде, як правило, з сім’ї. Інколи бійки можуть бути протестом проти чогось: дитині не зовсім комфортно в класі, або виникло непорозуміння з учителем тощо.

Заявниця з Полтавщини повідомила, що біля середньої школи в селі, де вона проживає, побились діти, в результаті чого потерпів її 12-річний син. Дитині наносили тілесні травми до втрати свідомості, а потім затягнули за клуб, відео бійки виклали в інтернеті, зателефонувавши на мобільний матері. Прізвища тих, хто побив сина, заявниця не назвала, хоча зазначає, що є свідки цієї бійки. Дитина перебуває в міській дитячій лікарні в хірургічному відділенні. Жінка повідомила, що бійки постійно відбуваються біля школи, щодо цього вона зверталась до адміністрації школи та управління поліції району, проте безрезультатно. Управління превентивної діяльності Головного управління Нацполіції Полтавської області поінформувало про результати розгляду звернення щодо притягнення до відповідальності тих, хто побив малолітнього хлопця. З ініціатором бійки та його батьками проведено профілактичну бесіду. Запропоновано врегулювати конфлікт мирним шляхом або в суді у порядку приватного судочинства.

Важлива для батьків тема – функціонування груп продовженого дня. За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, міністерство апелює до органів місцевого самоврядування, адже це в їхніх повноваженнях – організувати роботу таких груп продовженого дня в початковій школі.

Жителька Львівщини звернулася щодо припинення з 1 січня 2018 року роботи груп продовженого дня в школах м. Новий Розділ. Жінка зазначила, що у міськдержадміністрації вважають недоцільним фінансування груп продовженого дня через малу кількість дітей. І просила посприяти в організації роботи груп продовженого дня в школах міста. За результатами розгляду звернення, Департаментом освіти і науки Львівської ОДА повідомлено, що відповідно до інформації відділу освіти Новороздільської міської ради станом на 18.01.2018 року у закладах загальної середньої освіти міста функціонують групи продовженого дня для учнів початкових класів.

За період з 5 по 12 березня 2018 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 35 064 дзвінка, а також 901 звернення зареєстровано через інтернет.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua