Олександр УДОВІЧЕНКО, 
голова Полтавської облдержадміністрації

На Полтавщині останнім часом сталося чимало позитивних зрушень, зокрема вдалося переломити динаміку зростання заборгованості з виплати зарплат та істотно зменшити її обсяги, активізувати діяльність регіонального комітету економічних реформ щодо залучення інвестицій у сільське господарство. Нині тут переймаються найголовнішим - як відродити полтавське село.

- Олександре Васильовичу, наш край не перший рік тримає першість у державі за урожайністю і площами посівів сільськогосподарських культур. Галузь на підйомі. Та попри це, повністю не вирішене питання зайнятості сільського населення.

- Справді, проблема гостра. Певною мірою вона пов'язана із запровадженням новітніх технологій вирощування сільськогосподарських культур, застосуванням потужної техніки. Та нині ситуація з працевлаштуванням докорінно змінюється. Почали працювати інвестиційні програми в тваринництві, переробці та зберіганні сільгосппродукції, тож виникла потреба в додатковій кількості робочих місць. За оперативними даними у першому кварталі цього року в сільській місцевості працевлаштовано 1,8 тисячі осіб, третина з яких - молоді люди.

Сьогодні керівники господарств, які відповідально ставляться до своєї справи, запрошуючи на роботу молодих людей, надають їм житло, створюють умови для життя - облаштовують інфраструктуру, допомагають громадам утримувати дитячі садки, амбулаторії сімейної медицини.

- У багатьох районах з'явилися нові елеватори. Скільки маємо таких об'єктів, яка кількість людей там працює?

- У минулому році потужність наших елеваторів і зерноскладів зросла на 570 тисяч тонн, а інвестиції в будівництво нових, реконструкцію та модернізацію зерноскладів та хлібоприймальних підприємств становили 60 відсотків усіх інвестицій, вкладених у переробну галузь АПК. Зокрема, добудовано найпотужніший у країні елеватор ТОВ "РАЙЗ - ЦУКОР" місткістю 208 тисяч тонн.

Днями за участю віце-прем'єр-міністра Віктора Слаути ми урочисто відкрили перший в області річковий термінал у селищі Градизьк Глобинського району, споруджений ТОВ СП "Нібулон". Ще один річковий термінал будується в Кременчуці, а елеватор - у Гребінківському районі.

Загалом за останні п'ять років з'явилося 14 сучасних елеваторів сукупною ємністю 825 тисяч тонн. Це забезпечило роботою понад тисячу працівників.

Сертифіковані елеватори та зерносклади різних форм власності є практично в кожному районі області. У деяких їх по кілька, що створює конкурентне середовище на ринку зерна.

- Чи означає це, що область поступово починає впливати на цінову ситуацію на ринку зернових?

- Враховуючи, що 8-10 відсотків усього вітчизняного зерна є полтавським (а по кукурудзі - 17 відсотків), то цей вплив мав би бути відчутним. На жаль, сьогодні ціна на зерно - в руках зернотрейдерів. Держава бере недостатню участь в експорті цього стратегічного продукту, а запропоновані економічні важелі не мають відчутного впливу на цінову ситуацію. Особливо потерпають від цього фермерські господарства, які не мають власних складів, й реалізують зерно прямо з поля. Тому ми заохочуємо фермерів до створення обслуговуючих кооперативів зі зберігання, доведення до кондиції і реалізації зерна. Це істотно підвищить ціни на їхню продукцію.

- 2010 рік оголошений на Полтавщині роком тваринництва. Щось уже робиться конкретно?

- Позитивні зрушення є, передовсім у сільськогосподарських підприємствах. Надої молока зросли більш ніж на сім відсотків, розширилось виробництво м'яса та яєць. Маємо програму розвитку тваринництва до 2014 року, яка передбачає залучення коштів з обласного і місцевих бюджетів для створення міні-ферм та кооперативів із заготівлі молока у приватному секторі.

Нині реалізуємо 18 інвестиційних проектів з будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, загальна вартість яких 2,5 мільярда гривень.

- Як розвиваєте соціальну сферу села?

- На ці цілі з початку року спрямували три мільйони гривень коштів сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств. З них 1,3 мільйона - на загальноосвітні школи, 374 тисячі - на дитячі дошкільні заклади, 400 тисяч - на об'єкти охорони здоров'я (лікарні, ФАПи, амбулаторії). Ще 100 тисяч гривень пішли на утримання інженерних мереж (водогонів мереж тепло - і газопостачання).

Сільськогосподарські підприємства нині опікуються 106 дитячими дошкільними закладами, 113 клубами та будинками культури, 28 об'єктами охорони здоров'я, утримують майже 1,8 тисячі кілометрів інженерних мереж, 48 будинків-інтернатів тощо.

Сподіваємось, нашу молодь приваблять новітні технології, які запроваджуються на новозбудованих сільськогосподарських комплексах і вимагають від спеціалістів високого рівня знань та сучасного мислення. Саме таких молодих спеціалістів нині з нетерпінням чекають у полтавських селах.