Місцеві бюджети країни в результаті децентралізації вже у січні цього року отримали 26 мільярдів гривень. Уряд знайшов і 3 мільярди гривень для Державного фонду регіонального розвитку. Про це на брифінгу «100 днів реформ: результати та наступні цілі» повідомив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

Усі з плюсом

«У новому бюджеті 2015 року обласні та місцеві ради відчули, що таке передача повноважень, і головне — що таке передача фінансів на місця. Ми отримали в кожній області профіцит бюджетів», — зазначив він.

У наочних матеріалах, які роздали журналістам, це красномовно підтверджували фактами. Приміром, Київська область отримала профіцит у 1,461 мільярда гривень, Полтавська — 1,113 мільярда гривень. Навіть регіони, де триває АТО, також отримали непоганий результат. Так, профіцит бюджету в Донецькій області становить 3,819 мільярда гривень, а в Луганський — 1,154 мільярда гривень.

Усі без винятку області залишилися з плюсом, і це лише початок реформ із децентралізації. Якщо так триватиме й далі, то успіхів буде ще більше.

Геннадій Зубко зазначив: щоб реформи не пробуксовували, в регіональних адміністраціях разом з місцевими радами треба відкрити офіси, які сприяли б  налагодженню тісної взаємодії між територіальними громадами, урядом і парламентом.

«Це допоможе доносити інформацію не лише на місця, а й отримувати зворотний зв’язок про хід процесу. Все це є так званим другим етапом реформи після ухвалення відповідних законів. Нині найважливіший етап — просувати такі реформи на місця», — вважає урядовець.

Так званий бюджетний пакет законів, який регламентує більшу свободу місцевої влади щодо залучення податків у регіони, відкриття рахунків і розподіл коштів, ухвалили в грудні 2014 року. А розпочав він діяти з 1 січня 2015 року.

У Мінрегіоні вважають, що потрібно вести велику роз’яснювальну роботу щодо того, як громади можуть формувати свої бюджети, фінансові надходження та видатки, щоб стати самостійними.

Мода на дохідні будинки повертається

Стосовно програм державного фінансування будівництва доступного житла Геннадій Зубко зазначив, що жодна з них не працює достатньою мірою. «Так, при фактичній черзі 815 тисяч сімей на отримання житла в Україні завдяки програмам забезпечено лише 8 тисяч. Якщо ми такими темпами рухатимемося й далі, то років через 100 матимемо якесь розв’язання цієї проблеми. Тому ми запускаємо на ринку житла новий механізм. Це питання пов’язане з будівництвом орендного житла», — заявив урядовець.

За його словами, такі помешкання можуть зводити інвестори, які потім здаватимуть в оренду. Мінрегіон, за інформацією його очільника, веде досить складні перемовини з Китаєм щодо залучення коштів для реалізації цієї програми. Як запевняють у міністерстві, результати переговорів оприлюднять уже наприкінці цього тижня.

Але Геннадій Зубко не розголосив суму й терміни залучення  інвестицій у цю програму. Віце-прем’єр лише зазначив, що нововведення буде затребуваним у містах-мільйонниках, бо після зведення таких будинків вартість оренди на ринку може зменшитися на 1—2 тисячі гривень за місяць.

Про будівництво такого житла в нашій країні говорили багато й раніше, але нічого не робили. Такі будинки, які називали дохідними, були дуже популярними у царській Росії (зокрема й в Україні) наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть. Приміром, центр Києва був забудований саме «дохідним» житлом, в якому плата за оренду була цілком доступною для людей із середнім достатком.

Геннадій Зубко повідомив, що вже у травні цього року на сході держави мають завершити будівництво фортифікаційних споруд. «Ситуація там дуже напружена, тому нам потрібно об’єднати зусилля не лише військових та обласних державних адміністрацій, а й усіх громадян України. Нашій країні потрібно звести три лінії споруд, які захищатимуть її від агресії зі сходу. Вони мають захистити проведення наших реформ, залучення інвестицій і відновлення України», — заявив віце-прем’єр.

На його думку, такі споруди ми робитимемо й для того, щоб наші військові перебували «не в чистому полі, а були захищені конкретним бетонним муром». Бо саме це полегшить їм відстоювати незалежність України у разі додаткових воєнних загроз.