Усвідомлена загроза втратити свій бізнес через рейдерство турбує кожного аграрія. Нагадаємо: Центр «Соціальний моніторинг» на замовлення Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) з 25 червня по 2 серпня 2018 року провів опитування серед 500 керівників сільськогосподарських підприємств з усіх областей України. Згідно з отриманими підсумками, близько 71% аграріїв вважають свій бізнес не захищеним від рейдерства. На переконання 64% сільгоспвиробників, основна причина засилля рейдерства — корупція в органах влади і правоохоронній системі.

Фото з сайту business-varta.com

Було ваше — стало наше

Ось свіжий приклад нахабного рейдерського наїзду на сільгоспвиробників, про який повідомляє ВАР. У суботу, 8 вересня, близько 30 невідомих хлопців спортивної статури у камуфляжній формі заїхали на територію елеватора, що належить ФГ «Строгого О.Ф.» у Зміївському районі Харківської області. Вони зачинили ворота, заблокувавши вхід і вихід, почали навантажувати свої автомобілі соняшником з елеватора й намагалися вивезти його в невідомому напрямку. Власника господарства Олександра Строгого заблокували на території елеватора, а керівника Дениса Строгого на територію не пускали. У той самий час на поля підприємства заїхала чужа сільгосптехніка і почала збирати врожай.

Цьому нападу передували злочинні дії нотаріуса, який на підставі підроблених документів про перехід права власності на корпоративні права вніс зміни до державного реєстру. Тепер, згідно з цими змінами, господарство називається ФГ «Слобожанські лани», а його власниця — Олена Маруняк. Тобто відповідно до підроблених документів, Олександр Строгий передав їй свою частку власності, чого насправді не було. При цьому Денис Строгий наголошує, що ця особа йому не відома. Тому цей випадок став для фермера цілковитою несподіванкою.

На місце злочину прибула поліція, але… без зброї! Натомість нападники виявилися озброєні до зубів, у бронежилетах та з автоматами, і не вагаючись розпочали стрілянину по людях. На відео, оприлюдненому в інтернеті, добре чути вигук «Вали усіх!». Є постраждалі серед місцевих жителів, поранень зазнали також охоронець елеватора та працівник поліції, який необережно висунувся замість того, аби заховатися за прикладом колег.

Щоправда, через широкий розголос та обурення громадськості проти нападників врешті-решт вжито дієвих заходів. На місце події додатково були викликані сили спецпризначенців харківського «КОРД», батальйону поліції особливого призначення та батальйону патрульної служби особливого призначення «Харків». Туди ж виїхав радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.

Начальник кримінальної поліції В’ячеслав Аброськін повідомив, що 53 особи доставлені до поліції, а 22 людини, які брали активну участь в захопленні підприємства, сутичках зі зброєю в руках, — затримано в порядку ст.208 КПК України. Втім, це рядові виконавці, з ними повинні сидіти замовники та організатори нападу, зауважив В’ячеслав Аброськін.

А тут дуже цікаво: виявляється, ота нікому не відома Олена Маруняк, якій тепер нібито належить аграрне підприємство, мешкає… в окупованій Горлівці! Дожилися: проросійським бойовикам вже мало загарбаної ними території, вони починають захоплювати землі в інших областях!

І не менш цікаво: слідчі розпочали досудове розслідування за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Нічого собі хуліганство — виявляється, підпилий дядько, який пристає до перехожих, і грабіжник, озброєний автоматом, — це одного поля ягоди!

Крім того, залишилося поза полем зору питання заволодіння чужим майном. Тому представники фермерського господарства «Строгого О.Ф.», ГО «Бізнес-Варта» та Всеукраїнська аграрна рада вимагають негайного порушення кримінального провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: статтею 205-1 (проведення реєстраційних дій за підробленими документами) та статтею 206-2 (заволодіння майном і корпоративними правами за підробленими документами).

Також ФГ «Строгого О.Ф.» готує скаргу до комісії Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Тепер перед справжнім власником ФГ «Строгого О.Ф.» стоїть нелегке завдання: домогтися від слідчого судді накладення арешту на майно ФГ «Строгого О.Ф.» та припинення будь-яких реєстраційних дій щодо господарства, щоб запобігти перепродажу, відчуженню майна і нарощуванню боргів.

Схоже, це гасло з 1990-х не втрачає актуальності. Фото з сайту nikcenter.or

Злочинців заохочує безкарність

Таку думку висловила виконавчий директор ГО «Бізнес-Варта» Ольга Матвієва. На її думку, ця і багато подібних ситуацій виникли через те, що в Україні ніхто не контролює роботу акредитованих державних реєстраторів. Їх перевіряють лише на етапі передачі електронних ключів до системи державної реєстрації власності. На думку бізнес-омбудсмена ГО «Бізнес-Варта» Руслана Сидоровича, такий порядок державної реєстрації може призвести до хвилі аграрного рейдерства.

Подібні випадки, яких налічуємо безліч по всій Україні, стали предметом обговорення за круглим столом, організованим Українською аграрною конфедерацією (УАК). За ним зібралися представники ГО «Бізнес-Варта», Нотаріальної палати України, Ради бізнес-омбудсмена, Ради підприємців при КМУ, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Обговорюючи почуте від жертв рейдерських наїздів на підприємства, президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко наголосив, що за всі роки незалежності України жодного нотаріуса, який вчинив неправомірні дії, не було покарано позбавленням волі. Є лише окремі випадки заборони нотаріусам здійснювати діяльність на певний термін. Утім, зауважимо: і це не дуже їм заважає. Один такий нотаріус після вчинення злочинної дії, аби обійти заборону, змінив прізвище, скоїв нову злочинну дію і повернув прізвище на попереднє.

Леонід Козаченко зауважив, що розвою рейдерства сприяє процедура розгляду скарг щодо порушень у сфері державної реєстрації. Так, до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації можуть входити представники одного департаменту чи структур, що нібито різні, але перебувають у відносинах влади — підпорядкування. Тому необхідно забезпечувати незалежність та неупередженість членів комісії.

Але як цього досягти, коли голова комісії — заступник міністра, а її члени — не тільки директори департаментів, а й начальники відділів, що входять до складу цих департаментів? Охоче вони розглядатимуть скарги на дії власних підлеглих? Варто додати, що за порядком проведення засідань комісії, до участі у розгляді справи не допускають… самих скаржників!

Є й інші неврегульовані питання, як-от: якщо різні реєстратори наділені одними й тими самими функціями, але по-різному акредитуються, то й несуть різну відповідальність за свої дії. Вочевидь, слід було б застосувати однаково жорсткі вимоги до їхньої діяльності. Наголошували й на тому, що реєстратора, який скоїв злочин, часто фізично неможливо знайти, не кажучи вже про те, що вони ще й створюють філії, аби сховати кінці у воду.

Учасники заходу зауважили: необхідно передбачити можливість тимчасового блокування внесених змін до державного реєстру до вирішення спору в суді. Дивовижно, але такої правової норми не існує! І, певна річ, слід внести зміни до нормативних документів, що регулюють діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті стосовно її складу і повноважень, порядку розгляду скарг, а також підвищити рівень публічності та відкритості засідань цієї комісії, встановити відповідальність членів згаданої комісії за прийняті рішення, які скасовує суд.