Загальновідомо, що одним із головних критеріїв оцінки демократичності держави,  окрім прав і свобод людини, є також  рівень розвитку місцевого  самоврядування та професійних об’єднань. І коли через цю призму оцінювати нинішній стан українського суспільства, то стає очевидним, що до показника високорозвинених європейських держав нам ще, як кажуть, рости і рости. Бо хоча в цілому процеси децентралізації начебто рухаються, проте не бракує випадків, які свідчать  про намагання загальмувати цей процес. Це яскраво видно на прикладі урізання повноважень та ресурсної бази  органів місцевого самоврядування, про що вже чимало сказано і буде ще не раз повторено в друкованих та електронних ЗМІ експертами  й безпосередньо сільськими й міськими головами.   В цьому ж конкретному випадку йдеться про неоднозначні процеси, які відбуваються в царині професійного самоврядування. Зокрема, такої громадської інституції, як нотаріат.

Етап прискорення…

На початку цього року набрав чинності  Закон  «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання  нотаріальної діяльності». Цей законодавчий акт надав можливість українським нотаріусам розпочати процедуру вступу до Міжнародного союзу нотаріату та отримати право на професійне самоврядування.  І вони  ним скористалися за сприяння Мін’юсту, який  наприкінці минулого року створив оргкомітет з проведення Першого установчого з’їзду нотаріусів.

Тодішній міністр юстиції Олександр Лавринович  на відкритті першого засідання оргкомітету зокрема зазначав: «Ми пройшли довгий шлях до цього зібрання, метою якого є створення органів професійного нотаріального самоврядування та єдиної професійної самоврядної організації — Нотаріальної палати України. Проте цей шлях не був легким, він містив значні бюрократичні перепони, що виникли при реформуванні Закону України «Про нотаріат» і які ми достойно долаємо». При цьому, як нагадує у своєму нещодавньому зверненні   до Мін’юсту та Нотаріальної палати  тодішній голова оргкомітету Катерина Чижмарь, міністр наголосив, що це робиться  для того, щоб мінімізувати вплив  Міністерства юстиції на нотаріальну діяльність: «Саме щоб професійна самоврядна організація мала більше повноважень та займалася питаннями допуску до професії нотаріуса, дисциплінарних заходів впливу, встановлення  правил професійної етики нотаріусів тощо…» 

Звичайно, ідея створення незалежного органу професійного самоврядування  нотаріусів  виникла не сама по собі. Це було продиктовано прагненням  України вступити  до Міжнародного союзу нотаріату, членство в якому мало суто прагматичну, а не якусь іміджеву чи політичну мету. Передусім це було необхідно для того,  щоб інші країни визнавали документи, оформлені нашими нотаріусами, що у свою чергу значно полегшувало б життя як  бізнесменам, так і пересічним громадянам.

Тому нотаріуси досить оперативно скористалися наданим їм на законодавчому рівні правом і вже 29 березня цього року провели Перший установчий з’їзд. Згідно з його рішенням та відповідно до статті 16 Закону України «Про нотаріат» було створено самоврядний професійний орган — Нотаріальну палату України (НПУ) та затверджено її  Статут. А також обрано раду  НПУ, членів ревізійної комісії та інспекції з питань професійної відповідальності нотаріусів. Правила професійної етики нотаріусів  були затверджені наказом Міністерства юстиції також у березні цього року. А щодо визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, то ці повноваження закріплено за Вищою кваліфікаційною комісією, склад якої Мін’юст затвердив у січні 2012-го терміном на три роки. До неї було введено і представників Нотаріальної палати.

В підсумку  кроки з наближення роботи нотаріусів до загальноприйнятого у світі рівня разом із змінами до Закону України «Про нотаріат», яким права приватних нотаріусів урівняли з державними, посприяли тому, що в жовтні нинішнього року Україна стала членом Міжнародного союзу нотаріату.  Завдяки тому, що держава делегувала нотаріусам частину своїх повноважень, з’явилися реальні передумови поступального розвитку професійного самоврядного органу. Головне завдання якого — представництво   професійних   інтересів  нотаріусів  у  державних та органах  місцевого  самоврядування,  на підприємствах, установах  і в   організаціях,  захист  професійних  інтересів  та соціальних прав нотаріусів, сприяння підвищенню їх професійного рівня та  захист інтересів фізичних і  юридичних  осіб  при  заподіянні  їм  шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса. Однак оптимізм нотаріальної спільноти виявився передчасним.

…і гальмування

Уже в серпні цього року Міністерство юстиції своїм наказом затвердило новий склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, не включивши до нього представників єдиної в Україні професійної самоврядної організації нотаріусів. Це при тому, що і в частині другій статті 10 Закону «Про нотаріат» чітко зазначено: членів комісії обирають на три роки. Однак її склад встиг пропрацювати менш ніж половину визначеного законодавством терміну. Окрім того, Мін’юст одноосібно вирішив, хто саме має входити до цієї комісії.  Таким чином орган нотаріального самоуправління усунули від її формування, що суперечить усім принципам міжнародного нотаріату.

А  4 жовтня цього року Мін’юст ще раз «порадував» нотаріусів наказом «Про затвердження Правил професійної етики нотаріусів України», хоча з часу затвердження попередніх Правил минуло півроку. Що мали на меті при цьому чиновники? Усунення в них навіть згадки про Нотаріальну палату України? Але ж контроль за дотриманням правил професійної етики віднесений до обов’язків саме НПУ. Стосовно  ж мін’юстівських аргументів, що повноваження палати контролювати етичність поведінки нотаріусів відібрали через скарги самих же нотаріусів, яких змушують  платити внески, то останнє передбачено Статутом, за який на з’їзді проголосували його учасники — представники нотаріальної спільноти всіх регіонів України. 

За словами президента Нотаріальної палати Людмили Павлової, нині  спостерігаються намагання Мін’юсту втручатися у діяльність самоврядної професійної організації. «Ці та інші дії суб’єктивного характеру я не можу розцінювати інакше, як неприпустиме, всупереч вимогам закону, втручання в  діяльність органу професійного самоврядування, приниження та нівелювання його ролі. А неодноразові пропозиції НПУ з налагодження співпраці Мін’юст ігнорує», — зазначає Людмила Павлова.

До речі, Мін’юст, як свідчать численні повідомлення в ЗМІ, свої дії щодо «переформатування» попередньої Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату пояснює однозначно: там були факти корупції та здирництва. Хоча до її складу входили, до речі, і представники Міністерства юстиції. Тому для встановлення істини варто було б довести справу до кінця і за сприяння правоохоронних органів впіймати тих, хто цим займався, на гарячому. Тоді можна було б робити «оргвисновки» на підставі конкретних фактів, а не чуток, які лише шкодять іміджу нещодавно створеного професійного самоврядного органу нотаріату.

  І якщо вже зайшла мова про корупцію, то як розцінити, приміром, факти, які наводить у зверненні до Мін’юсту, розміщеному на сайті Нотаріальної палати, вже згадувана Катерина Чижмарь.   Зокрема те, що  на виїзних практичних семінарах, в яких бере участь керівник одного з департаментів Мін’юсту, ведеться активна  пропаганда необхідності дострокових кадрових змін в НПУ шляхом проведення позачергового з’їзду. Судячи з усього, нинішній президент Нотаріальної палати через принципове відстоювання прав самоврядного органу явно не в пошані Мін’юсту. Це по-перше. А по-друге, чому, приміром, за участь у цих семінарах кожен їх учасник сплачує 300 гривень за підвищення професійної кваліфікації на рахунок якогось ТОВ? Якщо, приміром, в одному з них 18 листопада взяло участь 757 нотаріусів, то неважко підрахувати, скільки недоодержав Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації  працівників юстиції при Мін’юсті, який, до речі, видає сертифікат про підвищення кваліфікації. Як назвати те, що сотні тисяч гривень лише за один семінар, оминаючи державну казну, осідають у приватних кишенях? Це, випадково, не корупційні діяння за мовчазної згоди представника Мін’юсту, який бере участь у таких семінарах? Чи, можливо, нагода агітувати за дострокові кадрові зміни в керівництві Нотаріальної палати, яка б стала кишеньковою для Мін’юсту, переважила державні інтереси?

 Хоч би як там було, але прийняття змін до законодавства, які б унеможливили неправомірне втручання органів влади та їх посадових осіб у діяльність професійних самоврядних органів, уже давно на часі. В тому числі окремого закону щодо професійних самоврядних органів, п’ять проектів якого «зависли» у парламенті. І прийняти їх необхідно хоча б для того, щоб не ми самі називали себе демократичною державою, а такої думки про Україну був цивілізований світ.