Засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради цього року проводили вперше. Цей захід знадобився Прем’єр-міністру Володимирові Гройсману, щоб провести професійну дискусію з питань енергетичної блокади, влаштованої на сході. Від уряду висували просту позицію: влада готова до діалогу, але аж ніяк не готова до диверсій, спрямованих проти українців. Саме тому в Кабміні намагаються вести копітку роботу над утриманням енергетичної системи країни в робочому стані.

Ішлося про підготовку уряду ще з літа до осінньо-зимового опалювального сезону 2016—2017 років. За нагадування було взято «критично низькі запаси антрацитового вугілля», скрутну на той час ситуацію в атомній енергетиці й торішнє завдання забезпечити надійне енергопостачання країни, щоб не допустити віялових відключень. За даними Володимира Гройсмана, в результаті питома вага атомної енергетики зросла з 47% до 57%, на теплових станціях, які виробляють 30% енергетики країни, вдалося сформувати потрібний сезонний резерв антрацитового вугілля.

Артистам не місце в політиці

Главі уряду здавалося, що передбачення й заяви щодо можливого перекриття постачання вугілля росіянами лунали доволі часто. Однак Прем’єру за цей період жодного разу не спадало на думку, що деякі українці «прийдуть і перекриють». Він усвідомлює, що говорити про негативні наслідки блокади вигідно й корисно певним особам. У цьому контексті висновок простий: «Я вже казав: хто хоче популярності, нехай іде в артисти. Наше завдання — забезпечити успіх нашої держави. У цьому успіху є популярні речі, так і непопулярні рішення. І треба бути чесними як перед собою, так і перед мільйонами українців».

Його позиція полягає у твердженні, згідно з яким нестача вугілля призведе до віялових відключень, зупинки металургійної галузі, підриву економічного зростання. Однак не все видається Прем’єрові у темних тонах, коли постає питання енергетичної блокади. Його слова цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну: «Якщо ми відпрацюємо сформовані стратегічні запаси і постачання енергетичного й коксівного вугілля не відновиться, отримаємо два наслідки для металургії. По-перше, в країні буде дефіцит електричної енергії, що вплине на якість життя громадян і економіку. Жити містам у темряві, коли в нас є всі потужності для виробництва, неприпустимо. По-друге, теплові станції, які виробляють тепло для українських міст, там, де немає резервів і альтернативних видів палива, будуть змушені зупинитися».

Окремо Прем’єр нагадав про захмарну долю 300 тисяч українців, котрі працюють у металургійному комплексі. Він формує 12% ВВП, забезпечує понад 20% надходження валютної виручки в Україні. Тож за умови зупинки комплексу економічне зростання країни надовго розтягнеться у часі.

Передумови розвитку визначено

Якщо шукати у словах Прем’єра підтекст, то «об’єктивна» — це без негативних наслідків для українців. «Я проти зловживань під час перетину, але за те, щоб ми не завдавали шкоди громадянам, — означив позицію глава уряду. — Знаю, що наші вороги зовні і, можливо, всередині все робитимуть, щоб ми не досягли успіху, бо наш економічний і соціальний успіх дехто вважає за особисту поразку. Тому сигнал 2,2% зростання ВВП за результатами 2016 року, коли дехто з наших сусідів має падіння, для них виклик».

Щоправда, негативні тенденції у країні не похитнули впевненості Прем’єра у завершенні року з прогнозованим зростанням економіки на рівні 3%. Тут нюанс один: уряду не повинні чинити перепон під час реалізації пріоритетних завдань. «Ми бачимо оптимістичне зростання. На 2017 рік ми заклали 3% зростання, але думаємо, що можемо цей показник збільшити. Єдине, щоб ми самі собі не створювали проблем. Це ключове питання. Це означатиме, що в українців буде робота, ми вироблятимемо більше продукції, заробітні плати зростатимуть, зокрема питома вага заробітних плат у виробленні продукції, й ми працюватимемо на спільний успіх», — сказав він.

КМУ приділяє увагу створенню якісного середовища для інвестицій і відновлення промислового потенціалу України. Створено Офіс залучення та підтримки інвестицій, Національний комітет із промислового розвитку як механізм для визначення необхідних завдань щодо відновлення української промисловості, працює Офіс з просування експорту. Ці три інструменти і є ланцюгом впливу на розвиток економіки. Її зростання забезпечить вирішення питань соціального характеру. На часі створення справедливої пенсійної системи, підвищення заробітних плат громадян.

Коли йшлося про енергоефективність, Прем’єр нагадав про зупинку урядом падіння видобутку українського газу. Нині зростання власного видобутку сягнуло понад 100 мільйонів кубометрів. А в 2017-му прогнозоване зростання очікується на рівні 500 мільйонів кубів. Одним із головних документів стане Середньостроковий план пріоритетних дій уряду до 2020 року. «Результати 2016 року дають повний оптимізм щодо зміни ситуації в кращий бік у 2017 році», — резюмував глава уряду.