БОЖА СПРАВА

Долетіти на Кубу поліській дівчинці допоміг Президент, а  лікарі Острова Свободи подарували їй надію

Свій одинадцятий день народження Тетянка М’ялик із села Воронки, що у Володимирецькому районі на Рівненщині, зустріла в… Гавані. Її привітав тато, що був поруч, та представники посольства України на Кубі. Цього дня народження вона не забуде ніколи.

Доля подарувала Тетянці несподіваний шанс: її взялися лікувати кубинські лікарі. А летіли вони з батьком на Острів Свободи разом із Президентом України: Віктор Янукович саме відбув з офіційним візитом до цієї далекої країни.

…Трагедія в сім’ї М’яликів сталася півтора року тому: на дев’ятирічну Тетянку наїхав трактор, який нещодавно придбали для допомоги в господарстві.

— Вже й сам не знаю, як воно сталося, — розповідає батько. — В нашій сім’ї восьмеро дітей, найстаршому 24 роки, наймолодшій — лише 2. От і стягнулися якось на той трактор. А тут така біда: Тетянка вибігла з літньої кухні, а хтось із хлопців саме завів трактор…

На щастя, на місце одразу ж прибули районні спеціалісти, за ними — обласні. Транспортувати дівчинку було небезпечно, тож уперше оперували тут-таки, в сільському ФАПі. Затим були «Охмат??дит» (де, до слова, зауважили, що Тетянка просто в сорочці народилася, і відзначили професійність первинної допомоги), спеціалізовані клініки Донецька та Харкова. Так про поліську дівчинку з багатодітної сім’ї дізналася, вважайте, вся Україна. А перенесла вона за півтора року майже півсотні операцій!

Серед однокласників дівчинка (у центрі) почувається справжньою королевою! Фото Інни ОМЕЛЯНЧУК

— Дізнавшись про біду, що спіткала М’яликів, ми передбачили в районному бюджеті 15 тисяч гривень на допомогу Тетянці, — каже голова райдержадміністрації Володимир Ткачук. — Хотілося допомогти, незважаючи на наші доволі скромні можливості… Сім’я ж тим часом наполегливо стукала, як мовиться, у всі двері.

Батько дістає записнички з контактними телефонами людей, котрі допомогли його донечці дістати свою Різдвяну зірку. А разом з нею — надію на краще. І  дуже хвилюється, аби нікому не забути подякувати:

— Народні депутати Валерій Сушкевич та Тетяна Бахтєєва, президент Міжнародного Чорнобильського фонду Олександр Божко, радник Президента України Ганна Герман, головний лікар «Охматдиту» Юрій Гладуш, лікарі цієї ж лікарні Надія Кисіль та Єлизавета Мельник, головний травматолог України професор Анатолій Левицький, котрий літав із нами на Кубу, кубинський лікар Кука — всім цим небайдужим людям велике людське спасибі, — кажуть у поліській родині і, звісно ж, моляться в ці різдвяні дні за їхнє здоров’я та здоров’я своєї донечки.

У морозяному січні батько й донечка з якимось особливим трепетом у серцях згадують далеку теплу країну, де волею долі провели два місяці. Там Тетянці замінили протез на ніжці (адже дівчинка добре підросла!) і через рік запропонували приїхати на операцію знову. Дівчинка щодня купалася в морі, отримувала необхідні процедури, а ще — тепло та щирість кубинських медиків і простих людей, котрі щиро вболівають за наших діток.

— Лише в Гавані 70 госпіталів, що розташовані вздовж узбережжя, — розповідає батько Тетянки Микола М’ялик. — Там чимало українських дітей, яких Куба лікує безкоштовно. Кубинці вміють співчувати та співпереживати. Але самі при цьому живуть надзвичайно скромно, я б навіть сказав — бідно. Зарплати дуже низькі, а життя дороге. От, скажімо, хліб у них коштує на рівні долара, вода та морозиво — по півтора долара. Але тільки-но ми чули від них: «Буенос дієс!» — це «Добрий день!» — нам одразу ж хотілося жити. Правда ж, доню?

Тетянка у відповідь щиро усміхається. Найдорожчий подарунок у житті зробила їй рідна держава: зусиллями не?байдужих людей вона повернула дівчинці бажан?ня жити, творити і неодмінно прислужитися Україні.