РИНОК ПРАЦІ

Торік на Сумщині відкрили власну справу  403 колишні безробітні
 

Минулорічна публікація «Урядового кур’єра», (25 березня 2011 року «Були безробітними — стали роботодавцями), присвячена працевлаштуванню безробітних за допомогою Сумської обласної служби зайнятості, не залишилася непоміченою. Крім низки телефонних дзвінків на адресу корпункту «УК» в Сумах, автори яких цікавилися тими чи тими деталями матеріалу, аналітичне дослідження високо оцінили самі фахівці служби. Як сказав директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, узагальнення досвіду на сторінках усеукраїнської газети стало додатковим стимулом у роботі, дало змогу надати їй нового позитивного імпульсу.

За словами Володимира Ілліча, протягом минулих 12 місяців Сумщина не тільки зберегла напрацювання, а й підвищила їх якість. Якщо в 2010-му на курсах цільового призначення за навчальною програмою «Основи малого підприємництва» підвищили кваліфікацію 413 безробітних, з яких 375 відкрили власну справу, то протягом 2011-го ці показники становили відповідно 405 і 403.

Збільшилися і суми коштів, спрямовані на організацію підприємницької діяльності: позаторік із бюджету служби зайнятості було виділено 2,84 мільйона гривень, торік — 3,5. Іншими словами, маємо справу, коли кількість плавно переходить у якість і навпаки.

Які ж тенденції притаманні сьогоднішньому ринку праці? Що стає визначальним під час відкриття нових робочих місць? Які напрямки економічної діяльності домінують? В який бік дрейфує пароплав під назвою «безробіття»?

Майстриня-косметолог допоможе стати привабливою й доглянутою. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Індустрія краси — вічна?

Сумчанка Олександра Марченко має повну вищу освіту за спеціальністю «лікувальна справа». Але, як вона сама зазначає, стосунки з медициною не склалися. Чи то Гіппократу щось не припало до душі, чи то сама молодий спеціаліст вчасно збагнула, що «промахнулася» з вибором. Але річ не в тім. Довелося ставати на облік у Сумському міському центрі зайнятості і, вважай, чекати з моря погоди.

З часом збагнула: ситуацію треба брати у власні руки. Погодилася пройти курси цільового призначення за програмою «Основи малого підприємництва», в ході яких свій вибір зупинила на так званій індустрії краси. Олександра вирішила створити власний косметологічний кабінет, у якому надавати максимально широкий спектр послуг. Тим паче, що косметологія все-таки чимось і в чомусь перегукується з медициною.

Вирішено — зроблено. Наприкінці минулого літа жінка вже приймала перших відвідувачів. Звісно, проблемних питань ще чимало, починаючи від залучення постійних клієнтів і закінчуючи підвищенням професійного рівня. Адже в переліку послуг — процедури з догляду за обличчям (косметологічна чистка ручна та ультразвукова, масаж, маски, корекція брів та вій, бросаж, пілінги, корекція зморщок тощо), догляд за тілом (воскова епіляція, вакуумний масаж, лікувальні обгортання тощо).

Але, як вважає Олександра, зроблено головний —  перший крок. Поступово розширюється коло клієнтів, і не за горами пора, коли доведеться наймати на роботу ще одного спеціаліста-косметолога, який би перебрав на себе частину роботи. Адже сумчанки надають своїй зовнішності особливої уваги, відтак будь-який професійний косметологічний кабінет неодмінно одержить клієнток.

Чимось схожа ситуація, в якій опинився сумчанин Володимир Андрющенко. Медик за фахом, він також тривалий час був без роботи. А з часом зважився відкрити приватний кабінет з надання медичних послуг, бо, як мовиться, йому і карти в руки. Молодий спеціаліст проаналізував ситуацію на ринку надання медичних послуг і дійшов правильного висновку: приватні структури одержують доволі широкі можливості в плані високої якості і гарантій лікування, закріплених спеціальним договором клієнта і клініки. Маючи фаховий диплом, В. Андрющенко вже розпочав прийом пацієнтів.

Це лише два приклади, коли колишні безробітні успішно позбавилися  такого статусу і розпочали нові сторінки у своїх трудових біографіях. На щастя, подібний перелік можна продовжувати, адже протягом минулого року створено понад 400 приватних структур за більш як 20 економічними напрямками.

Пароль — відомий, орієнтир — чіткий

В одній із популярних сучасних пісень співається про пароль і орієнтир, які відповідно добре знайомі і чітко проглядаються її виконавицею. Щось подібне маємо і на ринку праці. Фахівці служби зайнятості будують стратегію і тактику діяльності, враховуючи конкретні реалії і потреби ринку праці.

Хоч і не докорінно, однак останній поступово змінюється і диктує свої вимоги. Популярними залишаються такі види послуг як побутові, юридичні, медичні, бухгалтерські, туристичні, інформаційно-рекламні тощо. Разом з тим з’являються й екзотичні види діяльності —  виготовлення та реалізація акваріумів, продаж напоїв, збагачених киснем, оформлення інтер’єрів, навчання європейській якості обслуговування (!) тощо. Іншими словами, вкрай важливо відстежувати будь-які новації і вносити відповідні корективи до планів підготовки тих чи тих спеціалістів. Що й успішно роблять фахівці обласної служби зайнятості.

Цю роботу вони ведуть ненав’язливо і невимушено. Наприклад, протягом минулого року проведено понад 600 семінарів для тих, хто бажає започаткувати власну справу. В них узяли участь майже 7300 безробітних. Теми, запропоновані для навчання, звучать конкретно — «З основ організації сільського туризму», «Як почати свій бізнес», «Від бізнес-ідеї — до власної справи» тощо. Нескладно підрахувати, що із загальної кількості учасників навчання орієнтовно кожен 17-й поповнив лави підприємців. Значна їх частина уже має найманих працівників.

І нинішнього року триває наполеглива робота з тими, хто хоче розпочати власну справу. Обласній службі зайнятості активно допомагають обласний фонд підтримки підприємництва, міський кризовий центр, агенція економічного розвитку міста, відділення спілки сприяння розвитку зеленого туризму, представники управління економіки, державної податкової інспекції, державні реєстратори. Поки що зарано говорити про благополуччя на ринку праці, де на одне вільне робоче місце претендують майже 20 громадян.

Але не обов’язково світ повинен сходитися клином саме на вільному місці. Останнє можна створити самостійно і не залежати від роботодавця. Саме так чинить частина безробітних Сумщини і, як переконує практика,  від цього виграє сама й допомагає всьому суспільству.

ПРОЕКТ

Дефіциту робочих місць не буде

Валентина КОКІНА, 
«Урядовий кур’єр»

Нещодавно у Києві на засіданні Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради було схвалено проект Національної тристоронньої угоди про зайнятість та робочі місця.

За словами першого заступника міністра соціальної політики Василя Надраги, в основу проекту Національної угоди покладено Глобальний пакт про робочі місця, прийнятий Міжнародною організацією праці у червні 2008 року. Крім того, робоча група при підготовці документа взяла до уваги ті проблемні питання, які не врегульовані законопроектом «Про зайнятість населення».

Реалізація угоди сприятиме ефективному розвитку національного ринку праці та зайнятості. Наприклад, очікується, що у 2017 році рівень зайнятості населення у віці 15—70 років становитиме 64,3%, в тому числі серед осіб працездатного віку — 68,5%, а рівень охоплення професійним навчанням, підвищенням кваліфікації й перекваліфікації зайнятого населення — 23%. Відтак, сподіваються у міністерстві, зменшиться і чисельність зайнятих у неформальному секторі.

Національну тристоронню угоду про зайнятість та робочі місця сторони планують підписати найближчим часом.