Осіння сесія ПАРЄ, яка триває у Страсбурзі, перетворилася на тріумф Росії. Вона відбувається за присутності у сесійній залі російської делегації, якій у червні за підтримки більшості депутатів асамблеї повернули всі права в ПАРЄ, пробачивши Москві і окупацію Криму, і розпалену війну на Донбасі, і порушення прав кримських татар. У залі не було української делегації. Напередодні осінньої сесії Верховна Рада призначила нову делегацію в ПАРЄ, але на знак протесту проти ганебного повернення Росії в ПАРЄ вирішила не відряджати своїх депутатів до Страсбурга. У Києві розраховували, що члени старої делегації зможуть брати участь у роботі сесії і комітетів, на засіданні яких розглядатимуть кілька важливих для України доповідей. Та не так сталося, як гадалося.

Справді, згідно з регламентом ПАРЄ, якщо держава протягом шести місяців після проведення парламентських виборів не призначає нової делегації, стара делегація зберігає свої повноваження. Проте оскільки Верховна Рада нову делегацію обрала і оприлюднила прізвища її членів, у секретаріаті ПАРЄ заявили, що старі депутати автоматично вже втратили свої повноваження. Тому ті українські депутати зі складу старої делегації, які поїхали у Страсбург, не мають права заходити до сесійної зали і брати участь у голосуванні. У статусі гостей вони можуть лише вести роботу в кулуарах.

Хоч представники України були на сесії в неофіційному статусі, їм все-таки вдалося створити в ПАРЄ разом із Латвією, Литвою, Естонією та Грузією спільну групу «Балтик плюс». Головним завданням об’єднання буде продовження політики невизнання анексії Криму, засудження окупації Росією територій України, Грузії та Молдови.

Усі ці події у Страсбурзі набули похмурого символізму ще й тому, що нинішня сесія ПАРЄ стала ювілейною, оскільки в її межах відбулося помпезне святкування 70-річчя з дня створення Ради Європи. Почесним гостем сесії став президент Франції Еммануель Макрон. Він виступив перед депутатами як глава країни, яка з листопада перебирає на себе головування у Комітеті міністрів, і взяв участь у ювілейних урочистостях, що пройшли в Оперному театрі Старсбурга. Представники країн, які увійшли до групи «Балтик плюс», відмовилися брати участь в урочистостях.

Виступаючи в сесійній залі, Еммануель Макрон заявив, що підтримує повернення Росії до ПАРЄ, бо це «дає змогу громадянам Росії захищати свої права в Європейському суді з прав людини проти їхнього уряду». Проте, за його словами, рішення про повернення РФ до ПАРЄ в жодному разі не означає, що в Європі змирилися з тим, що не вдасться знайти врегулювання заморожених конфліктів.

«Це рішення абсолютно не послаблює нашу європейську рішучість покласти край замороженим конфліктам», — заявив французький президент, уточнивши, що має на увазі кризи, пов’язані «з Україною, Грузією, Кавказом і Придністров’ям».

Еммануель Макрон заявив, що для врегулювання українського питання необхідна реалізація мінських домовленостей, а інших варіантів не існує. Він зазначив, що разом з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель, Президентом Володимиром Зеленським і президентом РФ Володимиром Путіним працює над тим, щоб ці домовленості реалізувати на практиці. «Найближчими тижнями ми проведемо саміт у нормандському форматі на рівні глав держав та урядів», — анонсував президент Франції.

Перед виступом на сесії ПАРЄ Еммануель Макрон зустрівся з українським режисером Олегом Сенцовим, нещодавно звільненим з російської в’язниці. У розмові із французьким президентом Сенцов висловив думку, що свободу інших варто поважати так само, як і власну. Він нагадав Макрону про долю полонених на Донбасі і в Росії, більшість із яких, за його словами, — кримські татари, які потерпають через свої політичні погляди та релігійні переконання.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив в одному з інтерв’ю, що українська делегація в ПАРЄ, не поїхавши на осінню сесію Асамблеї, показала, що має хребет. За його словами, ті самі люди, які затягували Росію в ПАРЄ без виконання нею жодних зобов’язань і жодних умов, намагаються натиснути на українську делегацію, змусивши її відмовитися від своєї позиції із цього приводу.

«Думаю, що це була така спроба, яка мала значення і сенс напередодні засідання, але наша делегація не піддалася на цей тиск. Вона показала, що має хребет, має характер. Делегація не поїхала. А поїхала, наскільки мені відомо, голова делегації для того, щоб провести неформальні консультації. Тут для мене головний сигнал, що український парламент не прогнувся, зберіг свою позицію і не пішов за тими маніпуляторами, які намагалися його зламати», — цитує Укрінформ слова нашого дипломата.