Кожний концертний виступ австрійця Руперта Бергмана на будь-якому з концертних майданчиків світу недарма називають «вокальним театром». Бо він якимось дивом перетворює свій виступ на захопливе шоу. Це стається всупереч усталеним зразкам поведінки камерних співаків на концертній естраді.

А якби ви бачили його наживо в незліченних оперних та опереткових виставах, у яких він виходить на сцену в Європі! Попри те, що баси зазвичай є пасивними і не надто рухливими, австрієць — справжній вулкан і невичерпне джерело енергії. Це одна з рис, яка характеризує феномен Бергмана. Він є людиною-святом, головним героєм кожної театральної вистави, в якій бере участь. На його сольних концертах люди не лише аплодують, а й підводяться з місць без жодних попередніх узгоджень. Те саме сталося й у Києві. Зауважимо, цього року співак виступив у столиці України вперше.

Руперт Бергман має величезний репертуар. Він виконав понад 130 оперних та опереткових партій на сценах театрів Європи. Такий показник має мало аналогів у світі. Крім того, він заспівав величезну кількість кантатно-ораторіальних творів, не кажучи вже про сотні й сотні пісень, виконаних у камерних концертах багатьма мовами. Цінуймо ж першу появу такого артиста на сценічному майданчику Києва.

Свого часу в Донецьку Руперт дав майстер-клас котромусь із тамтешніх студентів, який співав сцену з опери «Воццек», до того ж — німецькою. Уявіть собі, яким символом єднання наших культур стала ця подія! Поки що Бергман не викладає вокал. Але його вже запросили дати наступний майстер-клас в Україні. Сподіваємося, що він передасть свій досвід нашим найталановитішим співвітчизникам. Бо найкраща музика, створена протягом усієї історії людства, написана або австрійцями, або німцями. Згадаймо хоча б Баха, Бетховена, Моцарта, Шуберта, Шумана, Брамса, Малера…

Перший виступ австрійського співака в Києві завершився серенадою. Фото Юрія ТОЦЬКОГО

У програмі «Київ Музик Фесту» Бергман заспівав програму, яка містила аж три вокальні і ще дві фортепіанні українські прем’єри творів австрійських композиторів. Серед новинок, представлених українському слухачеві, слід відзначити бодай кілька. Це чотири вибрані пісні Віктора Ульмана на вірші Франка Відекінда, а також його пісня «Непереборна краса» з вокальної збірки на вірші Хафіза та вокальний цикл Геннадія Коннікова «Із Хайяма» для голосу й фортепіано на слова Омара Хайяма.

Для свого концерту в Києві співак обрав програму, до якої увійшли чи не найрідкісніші твори композиторів України, Австрії та США. Зокрема міні-опера одеської композиторки Кармелли Цепколенко «Годинник». Авторка створювала цю музику починаючи з 1997 року і завершила твір лише торік. Додамо, що К.Цепколенко є засновницею давно відомого в Європі міжнародного музичного фестивалю «Два дні і дві ночі нової музики», який проходить в Одесі протягом багатьох років.

Але повернімося до першого київського виступу Руперта Бергмана на фестивалі. Він завершився твором Саму ¢ріллуса «Серенада» для голосу, фортепіано та двох метрономів, створеного у 2008 році. Партнеркою співака виступила піаністка Марина Мохрякова. Вона мала не лише акомпанувати, а й виконувати роль акторки, вдягненої у модний одяг у стилі 20-х років минулого сторіччя, а також, за задумом композитора, виголошувати чимало реплік англійською. Саме цей номер програми дістав чи не найбільше оплесків глядачів. Загалом усе, що того вечора відбувалося на сцені, нагадувало театральну виставу. Адже саме такою є свідома націленість Руперта Бергмана.

Надзвичайно вразили слухачів у цьому концерті такі твори: вокальний цикл «Вибрані пісні на вірші Франка Відекінда та Фрідріха Гердерліна» Віктора Ульмана, який складається з чотирьох пісень, а також дві пісні на слова Якоба Гарінгера, написані всесвітньо відомим Арнольдом Шенбергом.

Але пісні українських композиторів Юлії Гомельської та Михайла Шведа вразили не менше! Такою є вдача Руперта — пізнавати, дивувати й дарувати слухачам нове й незвичне.

Співак має цілком конкретні репертуарні вподобання. Наприклад, він свідомо уникає найвизначнішої у світі італійської оперної музики. На запитання «Чому?» каже: «Це не зовсім моє!». Так само він не прагнув співати обожнюваного усіма барокового репертуару.

До речі, коли він розповідає журналістам про географію своїх гастрольних виступів за межами Австрії, то найбільше наголошує на Бостоні, де живе його сестра. А потім одразу згадує про Україну, де ще сімнадцять років тому вперше взяв участь в одеському міжнародному музичному фестивалі. Руперт зазначив, що навесні 2015 року теж сподівається виступити в нас. Ласкаво просимо! 

Олександр МОСКАЛЕЦЬ 
для «Урядового кур’єра»