Сервісу зі зв’язком не по дорозі
Щоб не витрачати емоцій на характеристику якості наданих послуг, за часів СРСР просто казали: ох уже цей ненав’язливий радянський сервіс. І всі добре розуміли, про що йдеться. Відтоді минуло майже чверть століття, а віз і нині там. Причому тепер скаржитися треба не на державні структури, а на приватні компанії, які приватизували саме задля поліпшення їхньої роботи. Ось свіжий приклад.
Якщо у вас з якоїсь причини перестав працювати стаціонарний телефон, вважайте, що маєте не просто клопіт, а справжню проблему, на розв’язання якої витратите не одну годину й навіть не один день. Ось коротко той шлях, яким доведеться пройти віртуально й фізично.
Шукати хоч якісь кінці справи почнете через довідкову службу 109 або ж в Інтернеті. І там, і там отримаєте номер «гарячої лінії» — 0800506800. Одразу не поталанить тим, у кого не Інтернет під рукою, а дисковий телефонний апарат. Далі автовідповідача він не просунеться, бо після низки непотрібних повідомлень людині запропонують натиснути «зірочку», якої на диску нема, і певну цифру. Оскільки вибір не зроблено, автомат перерве зв’язок.
Мабуть, хтось уже подумав, що з Інтернетом впоратися з такою дріб’язковою проблемою простіше. І дарма. На ваш запит висвітиться Укртелеком з центральним офісом на бульварі Тараса Шевченка у Києві й та сама «гаряча лінія». Знову вислухавши весь інформаційний непотріб мало не з десятка пунктів і натиснувши всі запропоновані «зірочки», бажаної відповіді все одно не отримаєте. Виявляється, немає вільних операторів. А тому вам навіть не запропонують чекати надцять хвилин, як це зазвичай роблять інші служби, де хочуть відвадити клієнтів, а просто відрубають зв’язок.
Якщо ж ви повірили заклику автовідповідача зателефонувати пізніше, картинка не зміниться, хоч би скільки разів й через який час ви намагалися набирати заповітний номер. Утративши терпець, йдете в центральний офіс. Однак марно — у хороми вас не пустять. Охорона покаже на стіні перелік районних телефонних вузлів, до яких слід звертатися при виникненні якихось проблем зі зв’язком. Але ні номерів телефонів, ні самого телефона-автомата, яким можна було б з ними зв’язатися, у передпокої центрального офіса немає. Як немає й переліку районних вузлів на сайті, вже не кажу про пораду, що саме туди й слід звертатися.
Тож далі на черзі ваш похід у районний вузол. Який там розклад роботи, коли обідня перерва, ви, звісно ж, не знаєте. Тож запасіться часом і терпінням. Бо навіть у загальноміській дирекції вам не скажуть, чому квартирний телефон відімкнено. Фахівець, який працює на прийомі громадян, уже власними каналами хвилин з 15 надзвонює у відповідну службу, де мають прийняти вашу заявку.
Не розслабляйтесь навіть після запевнення оператора в тому, що він таки розмістив замовлення і його виконають упродовж 24 годин. Виявляється, там є ваша вчорашня заявка, залишена в електронному вигляді. З часу її подачі минуло більше доби, однак ніхто зв’язку не відновив, тому немає гарантії, що на другу заяву зреагують оперативніше.
Лякати Укртелеком оприлюдненням якості їхньої роботи у ЗМІ — марно. На сайті структури телефонів прес-служби не знайти. Зі співробітника цього підрозділу ледве вдалося витягти прізвище начальника, який виявився на лікарняному. Однак якби й був на місці, то не став би спілкуватися з журналістом, а відповів би через електронний запит.
Тож, шановні абоненти Укртелекому, поспішайте, вчасно розраховуйтесь за такої якості послуги, а ще й платіть авансом за прийдешній місяць (така чинна система). Якщо ж не хочете спонсорувати монополіста наперед, можете написати заяву й сплачувати за вже надані послуги. Більшість абонентів про це не знає.