Що болить переселенцям із Криму

Частка внутрішньо переміщених осіб із Криму значно менша, ніж із зони проведення АТО. Точної офіційної статистики щодо них немає. За даними волонтерів і громадських організацій, їх нині близько 35—40 тисяч. Саме переселенці з півострова часто не реєструються, адже це здебільшого молодь, яка самотужки знаходить роботу і житло на підконтрольних українській владі  територіях і не має потреби, як переселенці з Донбасу, звертатися по допомогу від держави. Але є серед них і такі, кому ця допомога дуже необхідна: літні та люди з інвалідністю, багатодітні, малозабезпечені, неповні родини тощо.

Пенсійний запит до Росії

Юрист громадської приймальні УГСПЛ у справах Криму Ганна Рассамахіна розповіла, що по поновлення пенсійних виплат до ПФ зверталися за весь цей час 2,7 тисячі переміщених кримчан. Порівняно з переміщеними із зони АТО це небагато. Проблема цих пенсіонерів у тому, що за даними їхніх пенсійних справ направляють запити до Росії, щоб встановити, чи отримували вони виплати з бюджету РФ. Якщо отримували, то за цей період Україна їм нічого не виплатить. За словами фахівця, відбувається це на порушення всіх норм Конституції України. А головне, що під час подання таких запитів відбувається передача актуальних даних про переселенців до країни-агресора. Донедавна туди повідомляли навіть актуальну адресу проживання цих людей після переміщення.

І лише після того, як фахівці УГСПЛ ініціювали притягнення до адміністративної відповідальності за це одного з начальників регіональних управлінь ПФ, робити це перестали.

Є також проблеми у кримчан-переселенців із ПриватБанком щодо стягнення сум депозитів, які вони залишили на території півострова. Фахівці банку в судах наголошують, що начебто не мають електронної бази даних із цих питань, а працюють лише з паперовими носіями. І оскільки ці папери залишилися на тимчасово окупованій території, то й даних про це нема жодних: скільки було грошей на рахунку позивача і чи був цей рахунок взагалі. Проте переселенці не опускають рук, а юристи УГСПЛ їм у цьому допомагають.

Термін виплат на дитину

Щодо виплат після народження дитини: юристи спілки ведуть у суді справу переселенки з Криму, яка народила близнюків, але не встигла вчасно звернутися по гарантовані їй державою 40 тисяч гривень. Законодавчо термін для такого звернення обмежений роком. Поновлення чи продовження його в адміністративному порядку, на жаль, не передбачено.

Але, за словами юриста, чимало жінок народили дітей у Криму під час анексії і потім вирішили переміститися. Робити це з малюками на руках довго і важко. На те, щоб знайти нормальне житло і облаштувати побут, йде багато часу. Також і в законодавчому плані не все так просто. Спочатку слід через суд на підконт­рольній території визнати й узаконити народження дітей та оформити всі необхідні документи.  А доти зазвичай термін виплати збігає. Із справою згаданої кримчанки юристи УГСПЛ звернулися до суду з адміністративним позовом щодо поновлення строку виплат.

Суд прийняв рішення на її користь.  Термін виплати поновили, рішення набрало законної сили, але коли жінка з усіма належними документами пішла до органів соцзахисту за новим місцем проживання, його фахівці зателефонували до районного управління і згодом надали їй письмову відповідь: «Хоч у рішенні суду вказано поновити строк виплати, але там не зазначено, що ми маємо здійснити цю виплату. Тож виплату вам проведено не буде». Отже, поки що ця родина з двома маленькими дітьми, де працює лише батько, має якось учотирьох виживати на його невелику зарплату. Та ще й платити за орендоване житло.

Юристи спілки не покинули родину напризволяще. Вони знову звернулися до суду з позовом зобов’язати органи соцзахисту сплатити їй ці кошти і сподіваються на позитивне вирішення справи. Проте  розуміють, що буде це не швидко, адже суди дуже перевантажені запитами від переселенців, і не лише з Криму, щодо захисту їхніх соціальних прав.

Ганна Рассамахіна наголосила, що обов’язково доведе справу до кінця і кошти родина отримає. Але коли це буде — покаже час, у кращому разі не раніше, ніж улітку чи навіть восени. Вихід із цієї складної ситуації юрист вбачає в тому, що органи влади мають нарешті зрозуміти: інтегрувати в Україну маємо не лише відібрані у нас землі й території. Насамперед слід повернути людей, їхню довіру і повагу.