«Хочеться все забути і не думати про підступність життя», — приблизно такі повідомлення 8–10-річних дівчаток можна прочитати в соціальних мережах. «І що ти хочеш забути — табличку множення чи плюшевого ведмедя?» — іронічно коментують такі тексти дорослі. З висоти прожитих літ дитячі проблеми здаються їм кумедними. Натомість у далекому дитинстві вони також переймалися власними не зрозумілими для дорослих переживаннями. Але тоді ставлення до життя у дітей формували в сім’ї і в школі.

Нині вдома вечори минають у стилі «кожен член родини за своїм монітором», а в школі змусити дитину читати паперову книжку, яка вчить і наставляє, надзвичайно важко. Адже в інтернеті можна знайти стислий виклад будь-якого твору шкільної програми. До того ж, кілька років тому твори українських класиків видали… в коміксах, щоб спонукати юних читачів після перегляду картинок прочитати книжку. Очевидно, певний резон у цьому є, але не полишає відчуття, що класики в домовинах перевернулися б, дізнавшись, на що зрештою перетворилася їхня робота над словом. Але то, як мовиться, тема іншої історії.

Нині ж ідеться про те, на яких прикладах виховується сучасне підростаюче покоління. А воно сидить у мережах, переповнених сумнівними цінностями. Варто прочитати статуси дорослих тіточок, і розумієш, чому так запаніли наші діти. Їхнє нинішнє чтиво вчить егоїзму, легковажності, зарозумілості і споживацтва: «Я не пташка і не рибка. Називайте мене простіше — Ваша Величносте», «Коли мені було 10 років, я думала, що в 30 буду вже діловою і серйозною, аха-ха-ха», «Для чого вам чоловік, якщо всі свої проблеми ви розв’язуєте самостійно?», «Дівчатка, запам’ятайте: ви гідні найкращого. І не тільки на Новий рік чи 8 Березня, а завжди, скрізь і всупереч усьому», «Ти не жінка, якщо не зможеш звинуватити чоловіка в тому, в чому винна сама», «Жінка може бути різною і незрозумілою, але в чоловікові вона шукає стабільності», «Ти заслуговуєш на квіти і каву щоранку. Ти заслуговуєш поцілунків щогодини. Ти заслуговуєш, щоб тобі нагадували, яка ти прекрасна. І не погоджуйся на менше!» — ось вони, персонажі для наслідування.

Висновок один: немає потреби вчитися і трудитися, досить лиш навести марафет і «закадрити» чоловіка зі статками, який носитиме тебе на руках. Наївні дівчатка вірять, що леді — це просто вивіска, яка не потребує жодних затрат, окрім дорогої косметики і вмілого макіяжу. Вона не утруднює себе поглибленими знаннями, нікому нічим не зобов’язана, не готує, не прибирає, не працює і тішить себе алкоголем. Найбільше вражає, що прагнучи такого паразитичного життя, ніхто не замислюється: з якого дива ті почесті?

Ось такі невеселі роздуми спричинило повідомлення в пресі про двох 14-річніх чернігівок, яких знайшли на даху багатоповерхівки п’яними і з порізаними венами. Вони розв’язували свої амурні проблеми за допомогою пляшки вина та літра пива. На їхній погляд, це найкращий спосіб забутися.  Звісно, батькам цих підлітків доведеться відповідати перед законом за невиконання своїх обов’язків — виховання дітей. Та де гарантія, що невдовзі нам не відгукнеться те, що саме цієї миті тисячі малолітніх дівчаток захоплено набирають статуси, що вбивають у їхній свідомості берегиню сімейного затишку і народжують вродливу, проте ледачу споживачку, для якої найменше фізичне чи душевне зусилля — трагедія?