На території Донеччини й Луганщини відповідно до рішень уряду запроваджено режим надзвичайної ситуації. У ДСНС просять не плутати його з режимом надзвичайного стану. Пояснюють, що між ними є кілька відмінностей. Одна з них — механізм встановлення: режим надзвичайного стану запроваджують після відповідного засідання РНБО та указу Президента, затвердженого Верховною Радою, а режим надзвичайної ситуації — рішенням Кабміну.

Запровадження надзвичайного стану допускає тимчасове, обумовлене загрозою, певне обмеження прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Режим же надзвичайної ситуації (НС) не передбачає жодних правових обмежень для громадян. Насамперед ідеться про регулювання діяльності органів влади за умови виникнення загроз: вони працюють у посиленому режимі, вживають заходи з ліквідації назрілої НС, а також — збереження життя людей. У разі встановлення на певній території режиму НС у країні створюють Державну комісію з надзвичайної ситуації, на місцях — відповідні регіональні комісії.

На Донеччині, за словами першого заступника голови Донецької ОДА Олександра Кравцова, переведено в режим надзвичайної ситуації всі підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Однак у деяких районах неможливо проводити відновлювальні роботи через бойові дії. Вирішують питання вивозу дітей з небезпечних районів, складають списки дітей, батьки яких дозволяють вивезти їх у безпечне місце. В області існує проблема із введенням у дію підсистеми єдиної системи цивільного захисту через те, що нормативно-правові акти, які її регулюють, перебувають у Донецьку, і через дії терористів не можна ними скористатися. «Робиться все можливе, щоб вирішити це питання. Для цього потрібен певний час», — зауважив заступник голови ДСНС України Василь Стоєцький — очільник штабу з ліквідації НС, який розташований у Краматорську.

На Луганщині, як повідомив перший заступник голови ОДА Ігор Мартиненков, проведено засідання відповідної регіональної комісії, на якому визначено порядок функціонування органів виконавчої влади в режимі НС, дано понад 100 доручень щодо вжиття заходів, спрямованих на підвищення рівня захисту населення. Залишається складною ситуація у містечках Щастя та Попасна, де немає можливості надати допомогу населенню в повному обсязі. «Ми намагаємося поставити паливно-мастильні матеріали, дрова та вугілля для забезпечення теплом більше ніж п’яти тисяч людей, що там залишилися», — зауважив Ігор Мартиненков.

КОМПЕТЕНТНО

Геннадій ЗУБКО, 
віце-прем’єр міністр —  міністр регіонального розвитку, 
будівництва та ЖКГ,  перший заступник голови
Державної  комісії з питань техногенно-екологічної
безпекита надзвичайних ситуацій:

— Бойові дії тривають на території України не один місяць, але такого масштабу штучного пошкодження систем життєзабезпечення, як тепер, ще не було. Маємо якнайшвидше ліквідовувати пошкодження систем. Крім цього, областям необхідно негайно перевірити плани ліквідації аварійних ситуацій. Насамперед це стосується Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Дніпропетровської областей. Всім регіонам необхідно мати на складах запаси паливно-мастильних матеріалів. Звертаю увагу на нагальність забезпечення в регіонах тісної взаємодії органів влади з управліннями держслужби з питань надзвичайних ситуацій. Рятувальників необхідно забезпечити достатньою кількістю палива й засобами особистого захисту. Потрібно вже сформувати резервні сили в кожній області для оперативного реагування у певних ситуаціях.

ОФІЦІЙНО

На території,де запроваджено надзвичайну ситуацію, відбувається:

♦ оповіщення органів управління, сил цивільного захисту, населення про виникнення НС та інформування про дії в умовах такої ситуації;

♦ призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та утворення у разі потреби спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС;

♦ визначення зони НС;

♦ здійснення постійного прогнозування зони можливого поширення НС та масштабів ймовірних наслідків;

♦ організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків НС, залучення для цього необхідних сил і засобів;

♦ організація та вживання заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення;

♦ організація та (в разі потреби) евакуація населення;

♦ організація і забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків НС;

♦ здійснення безперервного контролю за розвитком НС та обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;

♦ інформування органів управління цивільного захисту та населення про розвиток НС та заходи, яких вживають.