П’ятниця видалася для Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана не менш напруженим днем, ніж усі попередні, впродовж яких він побував у трьох областях України, занурився в робочу атмосферу дорожників, лікарів, учителів, підприємців. Без вивчення того, чим дихають люди в регіонах, у столиці неможливо визначати шляхи подальшого розвитку реального сектору, прогнозувати перспективу, аналізувати й виправляти недоліки чи помилки.  Надзвичайно велику увагу на більшості заходів глава уряду приділяє полегшенню умов роботи ділових і підприємницьких кіл, створенню в країні сприятливого бізнес-клімату. Ось і цього разу Володимир Гройсман закликав міністрів провести аналіз роботи підпорядкованих їм контролюючих органів і скасувати бар’єри розвитку підприємництва та залучення інвестицій, які перешкоджають нині нормальній роботі. Він укотре підкреслив, що протягом тижня відвідав три південні області України — Дніпропетровську, Миколаївську та Херсонську, де мав зустрічі з діловими колами і отримав від підприємців багато скарг на штучні перепони в різних сферах — від підключення до мереж до відведення земельних ділянок.

«Сьогодні критичне питання про неправомірні перевірки бізнесу — це створює проблеми й перешкоди на шляху розвитку економіки, — небезпідставно вважає Володимир  Гройсман. — Ті, хто чинить проблеми, — це вороги. Президент України поділяє цю думку... Я мовчати не буду, якщо потрібно буде знести контролюючі структури — я очолю цей рух. На здорове тіло держави, яке має можливості розвитку, понавішували інфекції (у вигляді контролюючих структур), які стримують зростання. Ми не маємо з цим миритися. Закликаю міністрів: запросіть свої структури, вправте їм мізки — енергетикам, земельникам, податківцям, прокурорам, правоохоронним органам, чиновникам, будівельникам. Тому що люди про це відверто говорять сьогодні на місцях. Тут потрібно поставити крапку. Вважаю, що це питання номер один».

Неправомірні перевірки мають нарешті відійти в минуле. Фото з сайту anhor.uz

Підставні фірми шкодять тендерам

Нині за кожне робоче місце й успішне підприємство треба боротися. Кожну інвестицію — зовнішню чи внутрішню — треба захищати. І робити це слід за нормальних цивілізованих умов розвитку бізнесу.

«Я не задоволений тим кліматом, який створюють різні структури. Треба змінити філософію українського чиновника, і реформа держслужби сприятиме зміні цієї хворобливої логіки, яка сьогодні зустрічається на місцях», — цитує слова Володимира Гройсмана департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

Крім того, Володимир Гройсман ініціював звернення до право­охоронних органів, НАБУ й Генеральної прокуратури задля проведення розслідування випадків безпідставного блокування державних тендерів.

Він також доручив заступникові міністра економічного розвитку і торгівлі Максиму Нефьодову провести координувальну нараду з цих питань і протягом трьох тижнів надати уряду пропозиції про зміни до законодавства, які забезпечать прозорість тендерних процедур і унеможливлять зловживання.

«Існують фірми — організовані, в яких нічого немає, окрім печатки. Вони мають підтримку в різних органах влади і заявляються на всі тендери, а потім через скарги блокують їх, вимагають кошти. Цю інформацію мають насамперед розглянути правоохоронні органи.  Це корупційна схема. Про це говорять на місцях, у міністерствах. І вони, ці підставні фірми, намагаються скомпрометувати публічність тендерних процедур. Я звернуся в НАБУ, ГПУ, поліцію — треба в цьому питанні поставити крапку», — чітко окреслив проблему й шляхи її розв’язання Володимир Гройсман.

Зокрема, за його інформацією, скарги бізнесу надходять на роботу Державної фіскальної служби, процедури надання земель та видачі дозволів на будівництво, щодо тиску силових структур і на складність підключення до електромереж, що контролюють монополісти.

Нормативи газу вдосконалили

Уряд схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» — програмний документ, який окреслює весь комплекс широкомасштабних реформ в енергетичному секторі держави.

«В основі нової енергетичної політики країни досить амбітні цілі: зниження енергоємності економіки вдвічі до 2030 року, збільшення українського виробництва як традиційних, так і альтернативних джерел енергії», — поінформував віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон. Нова структура потреб в енергетиці така: атомна енергія до 2035 року даватиме 50% електроенергії країни, відновлювані джерела — 25%, гідроенергетика — 13%, а решту потреб покриватимуть за рахунок теплових електростанцій.

Опрацьовували цей стратегічний документ у різних версіях майже два роки. У роботі над ним брали участь найповажніші наукові центри країни, включно з Національним інститутом стратегічних досліджень, міжнародні й віт­чизняні експерти, громадські організації. Це всеосяжний і програмний документ.

«Підвалини для сталого енергетичного майбутнього нашої країни закладено. Енергетична стратегія визначає лише ті цілі держави, реалізацію яких має бути відображено у покроковому плані. Тому попереду у нас ще багато роботи», — передає слова Володимира Кістіона його прес-служба.

Так само уряд відреагував на запити суспільства і вніс зміни до програми житлових субсидій. Соціальний стан громадян адаптовано до дати призначення субсидії і наближено соціальні нормативи газу до реального споживання послуги, про що звітував міністр соціальної політики Андрій Рева.

Тож на новий опалювальний сезон 2017/18 рр. — з 1 жовтня 2017 року — під час розрахунку розміру субсидії буде враховано доходи громадян за I і II квартали 2017-го. А на неопалювальний період — з 1 травня 2018 року — за III і IV квартали 2017 року.

Також уряд наблизив соціальні нормативи газу на приготування їжі та підігрів води до фактичного споживання цих послуг, повідомляють у Мінсоцполітики. Рішенням уряду внесено зміни і до постанови КМУ №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

З 1 жовтня 2017 року діятимуть такі нові соціальні газові нормативи: на газову плиту (приготування їжі) — 3,3 кубометра на особу; на газову плиту (приготування їжі й підігрів води) — 5,4 кубометра на особу; на газову плиту й водонагрівач — 10,5 куба на особу.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»