У січні на Полтавщині зробили майже 30 тисяч щеплень від коронавірусної інфекції. Це більше, ніж у грудні чи листопаді. За період пандемії в регіоні зробили майже 1 мільйон 300 тисяч ін’єкцій, однією дозою щеплено 58 відсотків дорослого населення. Нині на Полтавщині населення отримує бустерну та додаткові дози щеплень. У краї працюють 113 стаціонарних пунктів щеплень, 69 мобільних бригад та 14 центрів вакцинації населення. Мобільні бригади організовано виїжджають у маленькі населені пункти, де немає амбулаторій. Про це розповів директор департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації Віктор Лисак.

За словами т.в.о. голови Полтавської ОДА Дмитра Луніна, саме завдяки вакцинації область продовжує перебувати у «жовтій» зоні, рівень госпіталізації невеликий, а смертність від коронавірусної інфекції зменшилася. Також в області зменшилася кількість пацієнтів, які отримують кисневу допомогу.

Діти хворіють частіше

У профільному департаменті зазначили, що впродовж останніх двох тижнів ситуація із захворюванням на ковід погіршилася, зросла госпіталізація дітей з коронавірусом та підозрою на інфікування.

За даними РНБО, станом на 31 січня у ковідних стаціонарах лікарень Полтавщини отримували допомогу 95 дітей (для порівняння: 24 січня у лікарнях перебували 36 дітей). Останніми днями в області збільшили ліжковий фонд для госпіталізації дітей з коронавірусною хворобою. На цей час відведено 176 ліжок, а до збільшення захворюваності їх було 139.

За даними РНБО, зростання захворюваності на Полтавщині спричинено циркуляцією двох штамів коронавірусу: «Дельта» та «Омікрон». Окрім ковіду, в області хворіють на респіраторні вірусні інфекції та грип. Зросла кількість пневмоній. На думку лікаря-епідеміолога ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук Валентина Шаповала, це відбувається через недосконалість нашої системи охорони здоров’я, треба скоріше завершити її реформу.

«Справді, Полтавщина на одному з перших місць у державі із захисту людей від COVID-19, ми першими досягли показника 99 відсотків вакцинованих медичних працівників. Стільки само в нас вакциновано й працівників освіти. Нині ревакцинуємо населення бустерною дозою. Але цього недостатньо, — вважає він. —  Видатний український епідеміолог, організатор системи санітарно-епідеміологічних станцій в СРСР, академік АМН СРСР Лев Громашевський (1887—1980) довів, що спалахи інфекційних захворювань, їх епідемії та пандемії виникають і тривають тільки за умови одночасного існування трьох ланок епідеміологічного процесу: джерела інфекції; механізму, шляхів та факторів передачі збудників; сприйнятливості населення до цієї інфекції.

Останні дві ланки нинішня система охорони здоров’я намагається ламати за рахунок карантинних обмежень та масової вакцинації населення. Проте вона не приділяє уваги локалізації та ліквідації джерела інфекції. Хоч згідно з принципами епідеміології та санітарно-епідеміологічного нагляду, всі заходи боротьби з інфекційними захворюваннями мають ґрунтуватися саме на локалізації та ліквідації джерела інфекції, розірванні механізму і шляхів передачі збудників та специфічному і неспецифічному захисту населення від інфекції. Тому існують проблеми з об’єктивним обліком фактичної захворюваності та кількості вогнищ і джерел інфекції, що ставить під сумнів повноту та ефективність протиепідемічних заходів».

Однією дозою щеплено 58 відсотків дорослого населення. Фото надала Полтавська ОДА

Позитивні зрушення відбуваються

Валентин Шаповал уважає за необхідне в цій ситуації відновити дезінфекційні підрозділи та станції (в містах), забезпечити їх транспортом, дезінфектантами, організувати проведення та контроль завершальних, поточних і профілактичних дезінфекцій. Організацію та контроль усіх заходів має здійснювати головний державний санітарний лікар території. У нас немає дієвих органів епідемічного захисту, здатних реєструвати, ліквідувавши джерела і вогнища інфекції, знищувати патогени в середовищі життєдіяльності людей, переривати перебіг епідемічного процесу, створювати популяційний імунітет та проводити масові профілактичні заходи.

Науковцям і практикам треба провести професійний аналіз ситуації, проблем та викликів, розробити концепції системи охорони здоров’я з урахуванням економічних можливостей країни, потреб населення та держави загалом замість неефективних систем. Упровадити механізми з європейських та американської моделей охорони здоров’я, які позитивно себе зарекомендували, проаналізувавши та реабілітувавши найкраще із бездумно знищеного раніше, яке напрацьовували у суспільстві тривалий час.

Лікар-епідеміолог зазначив, що в умовах пандемії міська влада Полтави так і не виправила помилок попередників, залишивши міський підрозділ обласного контролю та профілактики хвороб без робочого даху над головою. Майно та обладнання підрозділу й далі псується, а міська влада не сприяє поліпшенню цієї ситуації, тож не покращується і санітарно-епідеміологічна ситуація у місті та області.

«Але у медиків з’явився певний оптимізм. Наші сподівання, що держава подбає про підвищення заробітної плати лікарям-епідеміологам, вірусологам, дезінфекціоністам, бактеріологам, гігієністам та іншим фахівцям профілактичного напряму галузі охорони здоров’я нарешті здійснилися, починаючи із січня цього року. Це буде істотною підтримкою і для молодих фахівців, які щойно закінчили виші та середні медичні заклади.

У профілактичній системі охорони здоров’я поки що є кадровий колапс. До ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» торік приєдналася лише одна лікар-епідеміолог-інтерн. Цього недостатньо з огляду на те, що захворюваність на коронавірусну недугу в Україні та області й далі зростає. Треба вакцинуватися й дотримуватися протиепідемічних правил. Будемо здорові!» — сказав Валентин Шаповал.