У Вінницькій області на початок цього року мали статус об’єднаної територіальної громади (ОТГ) лише Калинівська і Студенянська. Втім, у серпні таких вже стало чотири. А тепер ще понад 17 майбутніх ОТГ виявили своє прагнення до об’єднання. Певною мірою на прийнятті ними такого рішення позначилася робота перших громад, у яких життя змінилося на краще. «Якщо ми матимемо на кінець нинішнього року хоча б 20 об’єднаних громад, то це вже буде велика перемога. Тому що дуже важливий позитивний приклад, коли люди об’єднуються і відкривають можливість отримання додаткового фінансового ресурсу. А вони цей ресурс отримають…», — зауважив голова облдержадміністрації Валерій Коровій.

Цієї осені в Калинівській ОТГ, яку утворили райцентр і село Дружелюбівка, відкрив двері ще один дитячий садок. Його приміщення, що було занедбаним багато років, почали реконструювати торік, проте швидкими темпами робота пішла цього року, бо в громади з’явилися кошти. Тож приміщення капітально відремонтували й утеплили, встановили нові вікна і двері, а також котли на альтернативному паливі.

Якщо торік бюджет міста Калинівки становив 25 мільйонів гривень, то тепер об’єднаної громади — понад 83 мільйони. При цьому за 9 місяців частка видатків розвитку у загальному видатку бюджету тут сягає понад 31 відсоток. «Це високий показник, а раніше практично ми мали бюджет проїдання. Проте тепер у громади є гроші на розвиток. Люди бачать зрушення і стають ініціативними», — сказав голова Калинівської об’єднаної територіальної громади Анатолій Шамалюк.

З його слів, значно зросли надходження з усіх податків. Уперше громаді передали податок з фізичних осіб, а це за планом на рік — 28 мільйонів гривень. Крім того, держава надала субвенцію 20 мільйонів гривень на освіту (з квітня цього року запрацював міський відділ освіти) та 14,3 мільйона гривень на медицину. А Мінрегіонбуд надав на реалізацію проектів 1,9 мільйона гривень, які спрямували на потреби села Дружелюбівки та на комплексне утеплення найбільшого дитсадка.

Та в місті вже зробили більше, ніж планували на рік. Зокрема і з вирішення питань, які люди ставлять першими — дороги, освітлення, водогін. Наприклад, заасфальтували 13 вулиць, зробили освітлення на п’яти (встановили сучасні ліхтарі, котрі від звичайних значно менше споживають електроенергії), проклали майже кілометр тротуару тощо. А завдяки допомозі з обласного бюджету придбали сучасний автомобіль для прибирання вулиць і вивезення сміття.

Змінюється на краще і село Дружелюбівка. Якщо півроку тому староста села Інга Притуляк зауважувала, що раніше було проблемою на центральній вулиці засипати ямки щебенем, то тепер половина вулиці вже виблискує свіжим асфальтом. А наступної весни зроблять і другу її частину, яку «відклали» тому, що в селі позапланово прокладають водогін, бо є проблема із забезпеченням водою. Як і планували, зробили освітлення шести кілометрів вулиць, а також облаштували затишні зупинки для громадського транспорту. Багато планів має Дружелюбівка і на наступний рік. «Від об’єднання наше село лише виграло», — зазначила Інга Притуляк. Ще б пак: цього року у нього вклали майже 4 мільйони гривень — про такі кошти раніше ми і мріяти не могли!».

В області внаслідок децентралізації місцеві бюджети отримали колосальні ресурси. Як повідомив начальник ГУ ДФС в області Руслан Осмоловський, за січень—вересень нинішнього року надходження до місцевих бюджетів на понад 56%, або на 1 мільярд 222,6 мільйона гривень перевищують здобуток аналогічного періоду минулого року. Ці кошти місцеві громади зможуть використати, зокрема на поліпшення фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розв’язання інших проблемних питань. За згаданий період надходження ОТГ зросли на 66%. «Не знаю, як буде далі, але за рік в громаді ми зробили те, що не робили 50 років», — сказав під час наради в облдержадміністрації голова Студенянської ОТГ Олексій Кирнасівський.

У грудні цього року під час виборів в області добровільно буде створено ще 17 ОТГ, які об’єднають 48 сільських рад. Також їх осередками стануть кілька райцентрів. Зі слів керівника Вінницького регіонального офісу реформ і регіонального розвитку Олега Левченка, загалом це строкаті громади: є досить потужні, а є з кількістю населення 2600 осіб, і ніхто їм не обіцяє меду. «У реформі місцевого самоврядування є така частина, як медицина, освіта, управління ресурсами громади, в тому числі земельними, надрами тощо. І тут є певні «пробуксовки», адже дуже складно одночасно змінити сотні законів, щоб вони були гармонійними. Проте найбільша проблема не в тому, що немає цих законів, а в тому, що в громадах є внутрішні виклики», — зауважив він.

Перший — вони хочуть, проте не мають досвіду жити в об’єднаному форматі. Наприклад, Бабчинецька громада Чернівецького району стане об’єднаною, а це за функціями — місто обласного значення. А для цього треба мати кадри, розуміння, як стимулювати розвиток економічний, формувати всю документацію щодо управління громади (стратегічний план розвитку, оцінка землі тощо).

В області багато роблять, щоб не залишити громади наодинці. Бо ніхто у Бабчинцях не був готовим стати Жмеринкою і забезпечити управління освітою, медициною, формувати економіку своєї громади. «Реформа — це не лише шанс, а й відповідальність», — зазначив О.Левченко.