Міністерство економічного розвитку і торгівлі й МВФ нещодавно  оприлюднило Прогноз економічного та соціального розвитку на 2017 рік. Щоправда, 31 травня уряд його скорегував. Отже, що матимемо цього року? Наскільки покращиться наше життя? Критично чи ні зростуть ціни?

Блокада зіпсувала цифри

За інформацією МЕРТ, падіння промислового виробництва у квітні 2017 року порівняно з квітнем попереднього становило 6,1%. У цій негативній тенденції Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначає, що на це негативно вплинуло саме блокування вантажних перевезень між нашою державою та тимчасово окупованими територіями Донбасу. Саме у квітні поглибилося падіння в енергетичному секторі та в гірничо-металургійному комплексі.

У прес-релізі МЕРТ, який нещодавно розповсюджено для широкого загалу, наголошено: «Звертаємо увагу на те, що скорочення виробництва у металургії пов’язане із зупинкою з лютого Алчевського металургійного комбінату, Єнакіївського металургійного комбінату, Донецьксталі (відповідно до інформації Укрметалургпрому), а також захопленням бойовиками вугільних підприємств ДТЕК на тимчасово не контрольованій території, що сформувало дефіцит енергоресурсів, який не компенсували аналоги, у тому числі імпортом. Саме цим пояснюється падіння промисловості у квітні і нівелюється чинник покращення зовнішньої кон’юнктури».

МЕРТ та МВФ дають два сценарії розвитку економіки України на 2017 рік: негативний та позитивний. Гірший з них передбачає зростання ВВП лише на 1,5% порівняно з 2016-м. За позитивним прогнозом, приміром, НБУ вивів 3%, а МВФ — 2,5%. Зрештою, консенсусним вирішили вважати 2,5%, який передбачає, що в цьому році номінальний ВВП в Україні становитиме 2,6 трильйона гривень.

Проте 31 травня уряд оголосив ще меншу цифру. Реальний приріст цього важливого показника прогнозують на рівні 1,8%. Тобто, за прогнозами Кабміну, він буде на 0,7% нижчим за консенсусний від МЕРТ та МВФ.

Одне спадає, інше зростає

Звісно, такий показник невтішний. На думку економіста Олександра Гнатенка, рівень річного зростання ВВП на 3—4% характерний для більшості  розвинених економік світу: «Однак Україна поки що не належить до таких, тому нам слід нарощувати принаймні по 5—8% ВВП на рік, щоб принаймні за чверть століття наздогнати економіки на кшталт польської, чеської чи болгарської. Проте нам не треба впадати у відчай з огляду на всі військово-політичні труднощі та втрачений торговельний обмін з окупованими територіями Донбасу. Чимало галузей економіки та компаній в 2017-му показують зростання обсягів виробництва. До таких можна зарахувати харчову, машинобудівну промисловість, розвиваються IT-напрями, зовнішній та внутрішній туризм. Не можемо цим нехтувати».

До речі, керівник аналітичного підрозділу ICU Олександр Вальчишен вважає, що в 2018 році зростання ВВП таки буде на рівні 3%, а з 2019-го економіка вийде на середньорічний рівень 4%.

У прогнозі зазначено: «Інвестиційна складова ВВП зростатиме найбільш динамічно з усіх компонентів попиту». Щоправда, думки експертів про те, скільки ж інвестицій нам слід чекати у 2017-му, розділилися.

МВФ прогнозує річне зростання на рівні 7,5%, але урядовий позитивний прогноз — майже 10% (за негативним сценарієм — 5,6%). Зрештою, всі експерти з різних інституцій зійшлися на річному інвестиційному  зростанні обсягом 8,9% за рік. Це чимала цифра. Чи є сподівання, що таке і буде? Мабуть, так.

Нацбанк прийшов  на допомогу інвесторам  і експортерам

Пояснюється це тим, що недавно Нацбанк України значно пом’якшив валютне регулювання для бізнесу. Відтепер іноземні інвестори мають змогу повертати вкладені в Україну кошти. Ще донедавна було заборонено купувати та перераховувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон гроші, отримані іноземними інвесторами від таких операцій, як продаж корпоративних прав, цінних паперів, а також, приміром, внаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб.

«Такі кроки сприятимуть покращенню інвестиційного клімату в країні та полегшенню роботи підприємств, які здійснюють зовнішньоторговельну діяльність. Водночас жодний з цих кроків не призведе до дестабілізації на валютному ринку», — вважає виконувач обов’язків голови НБУ Яків Смолій.

Більше того, в іноземного інвестора з’явиться довіра до влади.

«Звичайно, це спростить умови інвестиційної діяльності, адже, наприклад, інвестор має бути впевнений, що у разі форс-мажорних обставин в країні він зможе розпоряджатися своїми коштами, вирішувати, куди їх краще вкласти», — зазначає юрист ЮК «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель.

Слід особливо відзначити велику роль у пожвавленні економіки в 2017 році саме Національного банку. Нині з великою часткою впевненості можна сказати, що завдяки збільшенню терміну виконання експортно-імпортних операцій зі 120 до 180 днів значно зростуть і обсяги експорту в грошовому й товарному вимірах.

За словами директора рейтингової агенції «Стандарт-Рейтинг» Андрія Нікітіна, таке нововведення сприятиме виведенню з тіні 10—15% обороту експортерів. Адже за умови невеликих термінів компанії, які експортували продукцію та послуги, часто порушували ці строки. Про це красномовно свідчить інформація від Центру економічної стратегії. Так, за три останні роки 4307 українських компаній потрапили під санкції саме через те, що не могли вкластися у відповідні терміни оформлення експортно-імпортних операцій. А кожна друга фірма порушила такі терміни на суму до 50 тисяч доларів. Отже, зростання експорту відбудеться, і є всі сподівання, що в 2017 році зовнішньоторговельне сальдо (тобто різниця між експортом та імпортом) буде з чималим плюсом.

Що стосується інфляції, то, як вважають фахівці, на кінець 2017 року вона може бути на рівні 8,5—11,1%. Серед основних причин, які можуть негативно впливати на цей показник, аналітики називають насамперед підвищення тарифів та подорожчання сировини, збільшення витрат на оплату праці. Ці показники нижчі за торішній і позаторішній — тоді вони відповідно становили 143,3 та 112,4%.

Деякі фахівці вважають, що інфляція за підсумком 2017 року може становити не більш як 4,9%. Звісно, за умови, що на ці процеси не впливатимуть всі негативні та форс-мажорні обставини, пов’язані передовсім з ескалацією конфлікту на Донбасі.

За інформацією Держстату, за січень — квітень 2017 року інфляція уже становила 3,9%.

Від редакції. Як видно, 2017 рік не обіцяє нам великих успіхів, проте він, за оцінками різних економічних інституцій, буде значно кращим, ніж минулий та позаминулий. Фахівці вважають, що один з позитивних трендів 2017-го — збільшення внутрішнього попиту завдяки зростанню купівельної спроможності домогосподарств. Хоч би як кпили  злостивці, зростання мінімальної заробітної плати та підвищення вслід за цим середніх зарплат дало результат: люди стали більше купувати товарів і послуг. Експерти вважають це гарною новиною для таких галузей, як будівельна, машинобудівна та інші, суміжні з ними.  А зростає внутрішнє споживання  — зростатиме економіка загалом та ВВП зокрема.