Уже кілька місяців працює новий уряд і намагається навести лад у країні. Колишній державний апарат став учасником наймасштабнішого злочинного угруповання в новітній історії України. Тож тепер багатьом компаніям доводиться вести справжню боротьбу за виживання. У такій складній ситуації бізнесмени особливо розраховують на підтримку держави.
Учасники чи жертви?
Колишня влада створила такі умови, що бізнес міг існувати, лише працюючи за тіньовими схемами. Компанії користувалися різноманітними схемами мінімізації податків. Свого часу податкова вирішила цей процес очолити і створила так звану Державну програму (ДП), або, сленгом податківців, «майданчики». Бізнесу це було вигідно, адже «програмні» схеми давали змогу оптимізувати податок на прибуток, ПДВ і тримати «в тіні» зарплату.
Фактично це була легалізована схема ухилення від сплати податків. Вартість таких послуг бізнесу коштувала 10—11%. ДП давала змогу в системі тотального порушення законодавства не наражатися на небезпеку кримінального переслідування, оптимізувати податкові навантаження, отже,— отримувати максимальний прибуток.
Через такі «податкові ями», або «майданчики», за період 2011—2013 років держбюджет втратив щонайменше 100 мільярдів гривень, зокрема 60 мільярдів ПДВ. Більш того, тодішнє керівництво податкової міліції, а також СБУ, прокуратури, МВС буквально заганяли бізнес під схеми роботи з фіктивними фірмами. Такі схеми існували в Україні давно, але вони не мали системного характеру. Але з часів ДП «ями» діяли під прикриттям держорганів, їх контролювали ті, хто за службовим обов’язком повинен був зі схемами боротися. Робота ж з іншими компаніями припинялась через тиск силових відомств.
Із втечею попереднього керівництва Міндоходів ці схеми припинили існувати. Нові очільники за підтримки уряду заявили про боротьбу з цим явищем. Більшість компаній відмовилися від роботи з «ямами». Водночас бізнес наполегливо просить не проводити перевірки за старими періодами, за якими держава сама заганяла платників податків «у тінь».
До компромісу готові
21 травня 2014 року уряд схвалив проект закону №4930 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу». Нині у парламенті документ готують до другого читання.
Законопроект передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності платників податків за заниження ПДВ та податку на прибуток за період до 1 квітня 2014 року за умови сплати 10% податкових зобов’язань. «Акція» триватиме 90 днів з дня набрання чинності цього закону. Подавши уточнення за певні періоди, які перевірять органи доходів і зборів, платники не підлягатимуть стандартній перевірці за ці періоди. Навіть якщо за наслідками перевірки буде встановлено неправильність декларування та прийнято податкове повідомлення-рішення з додатковими нарахуваннями, то платник податків матиме право сплатити за ним також лише 10% зобов’язання, а 90% вважатимуться погашеними. Штрафи та пеню до платника податків не застосовуватимуть.
«Ініціатива податкового компромісу належить бізнесу, який хоче працювати «чисто» і закрити сторінку минулого, коли його фактично змушували користуватися послугами «майданчиків». До того ж, через закриття так званої ДП бізнес втратив захист корупційних структур і віднині йому надається змога працювати у правовому полі вже під захистом закону. Триває громадське обговорення механізму компромісу, і я сподіваюся, що спільно з бізнесом ми знайдемо оптимальний варіант впровадження цієї ідеї», — каже голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус.
Потрібно ще враховувати думку чесних платників і тих, хто витримав пресинг силових органів. Вони весь цей час платили податки чесно за повною ставкою 100%, тому задля справедливості хотіли б бачити ставку в законі про компроміс близьку до реальної, тобто 100%. Зрештою, бажання платити податки в повному обсязі різко знижується, якщо платники бачать, що далі для тих, хто не платить, «можуть бути варіанти».
Податковий компроміс — не спроба закрити всі проблеми минулого і почати будувати відносини бізнесу і держави з чистого аркуша, як його часто сприймають. Він дає змогу бізнесу за невелику частину зекономлених через оптимізаційні схеми грошей купити собі індульгенцію від гріхів, до яких його відкрито схиляли саме державні чиновники. У цьому є провина держави як інституту влади, і держава теж повинна нести за це відповідальність. Решта злочинних дій або можливі недоплати податків, такі, як зарплати в конвертах (ЄСВ і податок на доходи фізичних осіб), махінації з акцизом (неврахована підакцизна продукція) не є предметом цього компромісу.
Одна з важливих особливостей податкового компромісу — добровільність, а не обов’язковість. Тобто платники отримують ще один інструмент, яким вони мають право скористатися (уточнити зобов’язання за період, за яким вони відчувають свою провину, і за відносно невеликий відсоток доплати уникнути відповідальності в майбутньому), або, якщо все влаштовує, продовжувати далі працювати як і раніше. Така модель компромісу відповідає міжнародному досвіду та є важелем детінізації економіки та надходження коштів до бюджету. Після завершення періоду дії цього інструменту бізнес зможе працювати відкрито, спокійно проходити аудит, залучати фінанси, нарощувати свою капіталізацію.
ПРЯМА МОВА
«Ми знаємо, хто недоплатив»
Ігор БІЛОУС,
голова Державної фіскальної служби:
— У лютому припинили діяти «майданчики», а в березні податківці та правоохоронці почали приходити у бізнес-структури з перевірками. Тож компанії, яких змушували працювати за схемами, заговорили про податковий компроміс. Сумлінних платників він не стосується. Ми знаємо, хто недоплатив.
Для нас отримання грошей не є першочерговим. Цей закон — лише перший крок. Без компромісу корупція буде дуже великою, особливо серед правоохоронних органів.
Наступне — напрацювання принципово нової системи адміністрування податків — ПДВ, перегляд ставок деяких податків. Хоч проблема зокрема не в зниженні ПДВ — в деяких країнах він вищий, а в його крадіжках, коли потім не вистачає коштів на його повернення. Є ідеї зменшити єдиний соцвнесок удвічі, але є й проблеми з бюджетом. Має бути політична воля, бо податкове пом’якшення завжди призводить до браку соцвитрат.
«Ставка цілком прийнятна»
Оксана ПРОДАН,
перший заступник голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики:
— Бізнес ставив питання так: або компроміс, або ми будемо змушені закриватися. Якщо депутати підтримають цю ініціативу, то скористатися компромісом зможе навіть той бізнес, який уже пройшов перевірку і йому донарахували ПДВ чи податок на прибуток, а також той, який у суді оскаржує рішення. Останні компромісу можуть досягти через процедуру примирення.
Ставка, яка передбачена компромісом, — 10%. Вона цілком прийнятна, адже 10% від 20% ПДВ — це лише 2%.
Є й така норма: бізнес може сам ініціювати перевірку, щоб потім оцінити, чи варто йти на компроміс. Але йдеться про тих, кого змушували користатися схемами.
«Щоб підприємці працювали чесно, потрібні кардинальні реформи»
Валентина ПРОНІНА,
завідувач відділу податків та зборів Асоціації платників податків України:
— Згідно з підготовленим до другого читання законопроектом, бізнес може подавати уточнювальні розрахунки по періодах до 1 квітня 2014 року (раніше компроміс обмежувався 1 січня). Ті, хто працював із «майданчиками», після цієї дати відповідатимуть «по повній». Крім того, документ тепер не зобов’язує сумлінних платників подавати уточнювальні розрахунки. Ніхто напевно не cкаже, скільки підприємств працювали з «ямами» і скільки з них скористаються правом на податковий компроміс. Називають, що це 80% всіх великих платників. Загалом їх налічується кілька тисяч. Але податківці кажуть, що їм вистачить часу всіх перевірити, адже дію такого податкового компромісу збільшено до 90 днів.
Чому не можуть скористатися податковим компромісом ті, хто вже пройшов суди? Судове оскарження — останній етап узгодження податкових зобов’язань. Після цього таке зобов’язання не підлягає перегляду.
Погоджуюсь із тими колегами, які вбачають у законопроекті можливості для суб’єктивізму посадовців контролюючих органів під час узгодження уточнених податкових зобов’язань. А ціна питання значна: досягнення податкового компромісу повністю звільняє підприємство від перевірок з податку на прибуток та ПДВ за уточнений період, а посадових осіб — від кримінальної відповідальності. Привертає увагу й брак спеціальної відповідальності посадових осіб податкових органів за корупційні дії або бездіяльність під час проведення податкового компромісу.
Бізнес заявляє, що йому не вигідно платити 10% за податковий компроміс. Була навіть ідея щодо повного звільнення від сплати податків. За розрахунками авторів законопроекту, це прийнятна ціна. Інша річ, що одноразово сплатити всю донараховану суму для багатьох підприємств неможливо — пропонується надати право розстрочити такі платежі.
Не дуже вірю в те, що нечесний бізнес після податкового компромісу почне працювати чесно. Цей механізм дає змогу за помірну плату уникнути відповідальності за значні порушення, а отже й сподівання, що таке прощення може повторитись і в майбутньому. Для того, щоб нечесний бізнес почав добровільно або став змушений працювати чесно, повинні відбутися кардинальні реформи, зокрема у податковій системі та правоохоронній сфері.
У кожного були свої причини для роботи з «ямами». Але з точки зору чесних платників такий податковий компроміс несправедливий.
Дмитро ОЛЕКСІЄНКО,
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+