У ніч із 31 грудня на 1 січня Новий рік зустрічають у колі сім’ї, а на другий день ходять у гості з подарунками і щирими побажаннями всіляких гараздів. На жаль, останні п’ять років наші головні добрі побажання та сподівання щодо миру та злагоди не здійснюються. Війна триває. Але не можна жити без віри в те, що негаразди відійдуть у минуле, а попереду нас чекають зміни на краще. Тож віримо і сподіваємося, що рік Жовтої свині принесе нам нарешті довгоочікуване припинення російської агресії. Адже ця добродушна тварина завжди живе в мирі та злагоді з усіма мешканцями домашнього господарства. Тому за східним календарем стала символом доброзичливого, спокійного нового року.
Так уже склалося історично, що в січні найбільше велелюдних празників. З деякими з них пов’язані й народні прикмети, за якими старі люди складали прогнози на весну й літо. За природними явищами спостерігали в такі дні: 1, 6, 7, 13, 19 січня.
Зустрічайте Новий рік у гарному настрої. «Як Новий рік зустрінеш, таким його і добудеш», — каже народна мудрість. Якщо перший день січня буде безхмарним, спостерігайте за дивним природним явищем. Як і на Великдень, сонце «грає», сходить в ореолі широких променів, які іноді відтворюють хрест. За давнім повір’ям, поява такого зображення віщує холодну зиму, неврожайне літо, чвари в суспільстві. Востаннє таке явище спостерігалося 2013 року. Яким він був, ми пам’ятаємо…
Перший новорічний день із морозом і снігопадом — до врожайного літа. Похмурий, з відлигою — літо буде неврожайним. За народними прикметами і прогнозом Гідрометцентру, місяць буде щедрим на снігопади, а в другій половині припече хрещенським морозом — до 20—25 градусів.
З 6 на 7 січня — Святвечір. Готуючись до цього обрядового дійства, слід дотримуватися давніх традицій: не беріть нічого в борг, щоб не обсіли нестатки впродовж року; якщо мали з кимось сварку чи непорозуміння — залагодьте вибаченням і взаємопрощенням. На Святвечір збирається вся родина, а також запрошують на гостину самотніх сусідів. На столі має бути дванадцять пісних страв. Приблизно такі: кутя з медом та розтертим маком, борщ із грибами, млинці (їдять із борщем), голубці, риба заливна, риба смажена, вінегрет, вареники з вишнями, каша пшоняна або гречана, пиріжки з горохом, капуста, тушкована на олії, узвар. Окремо ставлять дві тарілки, біля яких ніхто не сідає: одна для душ померлих родичів, друга — для відсутніх членів сім’ї.
Під час вечері добрим словом згадують покійних родичів, а відсутнім бажають успіхів у справах праведних та щасливого повернення до рідних домівок. Нині доречно висловити ці побажання нашим захисникам східного та південного кордонів від російської агресії.
Якщо на Святвечір небо вкрите зорями, буде гарний урожай садовини; якщо захмарене, падає сніг — на врожай зернових; тиха погода з відлигою — до посушливого літа.
Уранці на Різдво Христове зустрічайте колядників. До речі, у дохристиянську добу свято Коляди — Малої Лади — тривало два тижні (від 7 до 19). Це час зимового повороту сонця. «Сонце на літо, а зима на мороз», — кажуть старі люди. Якщо на Різдво сильно приморозить, як прогнозують народні синоптики, похолодання триватиме до кінця місяця, а якщо день видасться з відлигою, весна буде затяжною та холодною.
13—14 січня — Щедрий вечір, Меланки, зустріч Нового року за старим стилем, свято Василія Великого. 1918-го більшовицький уряд ухвалив рішення про перехід на григоріанське літочислення. Відтоді в наше життя ввійшло поняття старого і нового стилю. Традиційні свята змістилися в датах, і це спричинило появу такого поняття, як старий Новий рік. А наші прадіди здавна відзначали 13 січня свято Меланки (Меланії Римлянки), яка померла саме цього дня 436 року. На Меланки традиційно готують щедру кутю, до якої додають горіхи, родзинки, узвар. На святковому столі мають бути пироги з начинкою (січена печінка, м’ясо), вареники із сиром, ковбаси, печеня зі свинини. Молодь цього вечора ходить щедрувати. Ватага перевдягається у Василя, Меланку (юнак «під вусом»), цигана, циганку, лікаря, діда, бабу, козу, кота, міхоношу тощо. 7 січня 1992 року мені пощастило побувати на святковому вечері зимових обрядів «Даруй літа щасливії нашій славній Україні» у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені О.Кобилянської. Це була незабутня концертна феєрія на два відділення, упродовж якої професійні актори та аматорські колективи представили глядачам яскраві фольклорні вистави всіх новорічних і різдвяних обрядових свят. Яке щастя і велика гордість за нашу національну культуру, що зберігає та відновлює ці перлини народної спадщини, їхню мудрість, гармонію єднання з незамуленими джерелами глибокої віри і духовності.
Якщо з 13 на 14 січня небо буде зоряне — на врожай грибів і гороху; якщо на Василія ні снігу, ні морозу — літо буде дощове.
Завершальне різдвяне свято — Водохреще. Обряд очищення водою велелюдний і в наш час. Масові купання в освячених духовенством водоймах відбуваються в міста і селах, хрещенську воду парафіянам роздають в усіх храмах. За давнім повір’ям, вона має цілющі властивості. Якщо Водохреще минуло без сильних морозів, то й зима буде лагідною. «Тріщи не тріщи, минули Водохрещі», — каже народне прислів’я.
З Новим роком, усіма різдвяними святами щиро вітаємо вас, наші шановні читачі! Хай буде щаслива вся ваша родина і вся Україна!
PS Цьогорічне свято Різдва Христового ввійде в історію нашої незалежної держави як знаменна дата — вручення на Вселенському Соборі в Константинополі предстоятелеві помісної Православної церкви митрополитові Київському та всієї України Епіфанію томоса про створення єдиної помісної Православної церкви України.
НАШ КАЛЕНДАР
1 січня — Новорічне свято
6 січня — Різдвяний Святвечір
7 січня — Різдво Христове
13 січня — Преподобної Меланії
14 січня — Святителя Василія Великого
18 січня — Хрещенський Святвечір
19 січня — Водохреще
20 січня — День Автономної Республіки Крим
22 січня — День Соборності України. 100 років від часу проголошення двох українських державних утворень — УНР та ЗУНР — на незалежну державу
27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
29 січня — День пам’яті героїв Крут
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+