РЕФОРМИ

 Реформаторські ініціативи Президента мають спиратися  на свідомих громадян

Для забезпечення повномасштабного конституційного процесу країні потрібні модернізовані підходи. Такими словами розпочала брифінг радник Президента — керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АП Марина Ставнійчук. З її слів, найвагомішими і власне першими ініціативами глави держави на шляху започаткування конституційного процесу та формування розвитку громадянського суспільства стало підписання двох указів: «Про питання формування та організації Конституційної Асамблеї» та «Про питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні».

Щодо першого документа посадовець сказала: «Основна мета формування і діяльності Конституційної Асамблеї полягає у розробці пропозицій щодо законопроекту про внесення змін до Конституції». На основі аналізу застосування та реалізації чинної Конституції, можливостей використання кращих традицій і досвіду європейського конституціоналізму в конституційному процесі нашої держави з’явиться відповідна Концепція системного комплексного оновлення Основного Закону, яка ляже на стіл Президента.

Оскільки зміни мають грунтуватися на глибокому науковому підході, до фахових та громадських обговорень пропозицій долучатимуться європейські експерти, передовсім представники Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія).

«З огляду на весь попередній досвід започаткування та проведення конституційних процесів Президент виходив з того, що зміни до Основного Закону мають бути предметом серйозної політико-правової дискусії в суспільстві. Конституція є основоположним законом держави, відтак при її вдосконаленні потрібен консенсус усіх суб’єктів конституційної процедури — насамперед Президента і парламенту», — пояснила посадовець.

У зв’язку з цим до 16 квітня має бути сформований кадровий склад Конституційної Асамблеї (100 осіб).

Окрім цього, постає питання розвитку громадянського суспільства. Адже через дефіцит спілкування із владою українці просто не розуміють процесів реформування. Тож нині слід розвивати громадянське суспільство, залучаючи його до формування та реалізації державної політики у всіх сферах. Власне з цієї причини було створено Координаційну раду з питань сприяння розвитку громадянського суспільства.

«Абсолютно очевидним є цілий комплекс проблем, які необхідно розв’язати, щоб у державі створився розумний справедливий баланс: сильній владі потрібне як партнер сильне громадянське суспільство», — сказала Марина Ставнійчук, додавши, що нині, за оцінками експертів, воно неконсолідоване, неструктуроване, перебуває в перехідному етапі.

До слова, перше засідання Координаційної ради планується провести за місяць. Зважаючи на це, глава держави доручив найближчим часом підготувати доповідь про стан розвитку громадянського суспільства, щоб на її основі розробити стратегію державної підтримки його розвитку. По завершенні цих процедур ухвалюватимуть план першочергових заходів щодо сприяння розвитку громадянського суспільства.