Етнофестиваль «Гелон-фест», про який у публікації «Сучасні симфонії для стародавнього Гелона» в №147 за 9 серпня уже повідомляла наша газета, провели на території Більського городища, що під Котельвою.

«Такими заходами ми обстоюємо свої цінності, згадуємо історію. Про тутешні дослідження знають не лише на Полтавщині чи в Україні — про Більське городище знають в усьому світі. Ця земля благодатна. Я пишаюся тим, що Полтавщина вкотре доводить свій статус культурної столиці України. Однозначно ми розвиватимемо археологію в області. Це одне з пріоритетних завдань. Ми розробимо відповідну програму», — прокоментував подію присутній на святі голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко.

Вбрання та культуру скіфів максимально можливо передали реставратори із Запоріжжя. Фото автора

Така увага до цього національного оберега не випадкова. Більське городище науковці ототожнюють зі скіфським містом Гелон, яке існувало впродовж 500 років із VIII до IV століття до нашої ери. Уже багато років археологи досліджують городище і місце поховання скіфів, та саме нинішній рік дослідники називають особливим. Цього разу їм пощастило розкопати унікальні й найцінніші артефакти за всю історію дослідження.

«У цьому сезоні ми розкопали золоті бляшки, бронзове дзеркало із зображенням пантери, шкіряний пояс із бронзовими виробами на ньому, елементи зброї, сагайдачний набір, прикрашений золотими пластинами, цілу грецьку амфору, глиняний глечик, останки кістяків людей і коня. Усім знахідкам близько 2,6 тисячі років», — розповів директор історико-культурного заповідника «Більськ» Полтавської обласної ради Ігор Корост.

Майстер народної творчості полтавка Наталія Свиридюк. Фото автора

Знайдені артефакти на «Гелон-фесті» не презентували, та ознайомитися зі скіфськими традиціями, культурою і побутом там можна було. Передати атмосферу того часу допомагали актори. Відповідно вдягнені, вони зустрічали гостей свята.

— Ми намагалися якомога точніше відтворити одяг, який носили скіфи. Це їхнє парадно-військове вбрання. А також зброю — луки, списи, кинджали, мечі, — пояснив Ігор Корост.

Ці юні котелевці народилися в незалежній Україні. Фото автора

Цьогоріч етнофестиваль провели уперше. Проте організатори планують зробити його щорічним. «Це унікальне, дивовижне місце. Воно має величезне значення в історії людства. І ми хочемо, щоб якомога більше людей про нього дізналося. Адже не тільки в Італії та Єгипті є історичні місця, а й у нас також. Більське городище має стати ще одним брендом Полтавщини», — переконаний начальник управління культури Полтавської ОДА Геннадій Фасій.

Фестиваль хоч і одноденний, та мав насичену програму. Гарний настрій гостям свята дарували заслужений ансамбль пісні і танцю імені Валентина Міщенка Полтавського міського БК «Лтава», камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова Полтавської обласної філармонії, Полтавський симфонічний оркестр, солісти Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру, Полтавський академічний театр ляльок. Як повідомила заступник начальника управління культури облдержадміністрації Валентина Вождаєнко, стільки статусних професійних колективів на Котелевську землю ще не приїздило. Були там і фаєр-шоу, і пленери художників та майстер-класи. Також на фестивалі можна було смачно поїсти та придбати на ярмарку вироби хенд-мейд — вишиванки, картини, ляльки-мотанки, глиняний посуд, солом’яні капелюхи, сувеніри, прикраси.

Відвідали фестиваль й отримали від цього дійства насолоду приблизно 4—5 тисяч людей.