Скільки в Україні молоді з вищою освітою (%)

Нерідко буває, що випускники вишів, щойно отримавши диплом, намагаються влаштуватися у провідні фірми відразу на керівні посади. А коли їм відмовляють — більшість опускає руки. Їм чомусь простіше проголосити себе незатребуваними, ніж починати будувати кар’єру з невисокої посади. А ще юним важко знайти, куди докласти працю рук і голів своїх через те, що більшість із них не має досвіду роботи. Ось так нерідко молоді та освічені «осідають» вдома на диванах, жаліючи себе, втрачаючи з часом кваліфікацію та й узагалі смак до життя. А що вже казати про тих, хто не має вищої або спеціальної освіти? Хоча інколи і їм щастить — на роботу беруть. Та зазвичай вона низькооплачувана, важка, некваліфікована і тимчасова. А що ж далі? Ситуація, коли у молодих начебто і є бажання, але немає можливості реалізувати свій потенціал, стає звичною. Як стимулювати молодих не опускати рук і хто їм має допомогти? З цими запитаннями «УК» звернувся до першого заступника міністра молоді та спорту Сергія ГЛУЩЕНКА.