Директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов:
«Розраховуємо, що 75 відсотків зерна буде продовольчим»
У більшості областей України розпочали збирати ранні зернові культури. Про те, як жнивують на Полтавщині, а також ситуацію зі зрошенням у південних районах області й перспективи органічного виробництва «Урядовому кур’єру» розповів директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.
Без води ні туди й ні сюди
— Сергію Олександровичу, коли на Полтавщині розпочали жнивну кампанію й за який період плануєте її завершити?
— Цьогоріч у господарствах області посіяно 340 тисяч гектарів ранніх зернових, озимої пшениці, як і торік — 225 тисяч гектарів. Цих площ достатньо, щоб намолотити понад 1 мільйон 300 тисяч тонн зерна. Сподіваюся, його вистачить не тільки для потреб області, а й на продаж.
Перші комбайни в нас стали в загінки минулого тижня. Поки що збирають тільки пшеницю, ячмінь і горох. Урожайність пшениці — 45,4 центнера з гектара, трохи вища, ніж торік, але цього року пшениця росла у стресових умовах, перенесла кілька серйозних заморозків. Урожайність озимого ячменю — 51 центнер. Це на 5 центнерів більше, ніж торік, гороху — 33,5 центнера з гектара.
Традиційно основні жнива починаються у другій декаді липня. Господарства області повністю забезпечено збиральною технікою, паливно-мастильними матеріалами, навантаження на комбайн становить 190 гектарів. За сприятливих погодних умов плануємо зібрати ранні зернові до кінця липня.
Елеваторних потужностей для зберігання й досушування зерна на Полтавщині достатньо, але розраховуємо, що 75 відсотків зерна буде продовольчим, якісним.
— Скільки цьогоріч на Полтавщині посіяли кукурудзи на зерно?
— 660 тисяч гектарів, найбільше в Україні, гороху — 6 тисяч гектарів, соняшнику теж, мабуть, найбільше в країні — 380 тисяч гектарів.
— Отже, будемо цьогоріч із хлібом.
— Так, будемо і з хлібом, і з цукром — цукрових буряків у нас посіяно на торішньому рівні — 26 тисяч гектарів. Вони в задовільному стані.
— Чим нині живуть фермери Полтавщини?
— В області зареєстровано 1800 фермерських господарств. Насправді їх більше. У них основна проблема — не вистачає оборотних коштів. Але все одно вони посіяли, у кого не було коштів, віддали свої земельні ділянки в оренду або суборенду.
— Після об’єднання Мінагрополітики та Мінекономрозвитку, мабуть, змінилися й умови роботи працівників вашого департаменту. Як тепер дізнаєтеся, що відбувається на сільгосппідприємствах?
— Справді, умови нашої роботи змінилися, проте ми відповідаємо за всі ті напрями, що й раніше. Тільки тепер більше комунікуємо із підприємствами, надаємо їм консультації та інші види послуг.
Краще це чи гірше, судити не мені. Аграрії стверджують, що коли в нас було своє міністерство, вони почувалися захищенішими.
— У квітні й травні, доки не було дощів, гостро стояло питання зрошування у південних районах Полтавщини, зокрема Глобинському. Цю проблему розв’язали?
— Так. На той момент між новим керівництвом регіонального офісу водних ресурсів і аграріями ще не було налагоджено співпрацю в питанні використання зрошувальних мереж. Нещодавно в області відбулася нарада за участю першого заступника голови Державного агентства водних ресурсів України та керівників господарств, де більшість порушених аграріями питань вирішено позитивно.
Реалізували інвестпроєктів на мільярд гривень
— Чи працюють на Полтавщині програми держпідтримки сільгоспвиробників?
— За п’ять місяців цього року аграрії Полтавщини отримали 5 мільйонів гривень компенсації за придбання вітчизняної сільгосптехніки та обладнання. За іншими програмами фінансування ще не було. Тільки приймають заявки.
— Нещодавно спілкувався із садоводами, які повідомили, що закладають у деяких районах області органічні малинники.
— Насаджують не тільки малину, а й органічні смородину, полуницю, ожину, інші ягоди. На цьому спеціалізуються невеликі фермерські господарства, які об’єднуються в кооперативи. Вони працюють у Диканському, Гадяцькому, Решетилівському районах. Майже всю свою вирощену продукцію заморожують і експортують.
Останніми роками у цьому напрямі працює й ФГ «Екомаяк» у Котелевському районі, яке заснувала Герой України Тетяна Корост.
Органічний рух на Полтавщині розвивається. З цього питання в області в режимі онлайн відбувся форум, який тривав 4,5 години.
— Про що так довго розмовляли?
— Порушували питання технологій виробництва, обробітку ґрунту. А головна проблема, яка прозвучала, та, що затримується держпідтримка виробникам органічної продукції. Дуже добре, що нашу продукцію купують за кордоном, але краще було б, якби її споживали українці. Поки що більшість виробників орієнтуються на іноземного споживача.
— Начебто нині складно взяти землю під нові ягідники, садки.
— На Полтавщині висока конкуренція за право користуватися землею. Можна взяти в оренду землю державної або комунальної власності через аукціон. Якщо платити нормальну орендну плату, можна спілкуватися з цього питання із власниками паїв. Хоч, як на мене, ризиковано закладати садки та ягідники на орендованих землях. Адже вони починають плодоносити мінімум через кілька років. У будь-який момент власник паю може забажати розірвати договір.
— До речі, скільки на Полтавщині платять за оренду гектара землі сільгосппризначення?
— Нині на рівні 12 відсотків.
— Непогано. Колись за щастя було як орендодавцям платили 3 відсотки.
— Знов-таки, це через високу конкуренцію за розподіл площ під використання.
— Чи надходять інвестиції в аграрний комплекс Полтавщини?
— За перше півріччя в області реалізовано 41 інвестпроєкт на суму майже мільярд гривень, у межах яких створено 145 робочих місць. Це реконструкція та будівництво тваринницьких приміщень, будівництво приміщень для зберігання зерна й інших, придбання обладнання, техніки.
— Які область має результати у тваринництві?
— На жаль, загальноукраїнська тенденція до зменшення поголів’я худоби спостерігається й на Полтавщині. За перше півріччя ми втратили 7 тисяч голів корів на сільгосппідприємствах. Попри це поки що поголів’я ВРХ в області залишається найбільшим в Україні.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ФРОЛОВ. Народився 1962 року в Донецьку. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут (нині Полтавська державна аграрна академія) за фахом економіст-організатор сільськогосподарського виробництва.
Із 2003 року — перший заступник начальника управління сільського господарства Полтавської облдержадміністрації, із серпня 2012-го — начальник управління, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА.
Ми в Google+