Слабкодухі на передову не просяться!

На Яворівському полігоні — навчальному центрі Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а це одна із найкращих військових навчальних баз в Україні та Європі, — проходять підготовку мобілізовані за четвертою хвилею мобілізації бійці з 10 областей України. Тут на 240 квадратних кілометрах вдосталь місця для навчань кожному роду військ.

— Як я можу спокійно спостерігати, коли ворог роздирає на шматки мою Україну? Тому й прийшов добровольцем! — каже черкащанин Олег Рева й сам дивується власній емоційності. Відслуживши 15 років тому строкову службу в танкових військах, він і подумати не міг, що колись знову доведеться брати до рук зброю: ще донедавна зварювальник, який невдовзі стане снайпером, прийшов до військкомату, не чекаючи повістки.

Від такого рішення відмовляли рідні, але з розумінням поставилися до цього кроку. Єдине, що всі просили, — берегти себе і повернутись живим-здоровим.

— Хлопці стараються, — каже наставник новобранців Руслан Осадчий. — Лише третій день навчань, а всі 35 майбутніх снайперів вправно тримають гвинтівку. За 25 днів стануть справжніми асами!

Необстріляних на передову не відправлять

…Здалеку в темних рухомих цятках на білосніжних полях, що виринають із-за пагорбів, не одразу вдається ідентифікувати потужну військову техніку й самих вояків. Хлопці, мобілізовані з перших днів лютого, вже встигли адаптуватися до нових умов. І вправляються у військовій майстерності. Саме задля того й збільшено термін підготовки: необстріляних горобців на передову не відправлятимуть.

— Бійці пройдуть також бойове злагодження безпосередньо у військових частинах у складі відділень та бойових розрахунків, — каже перший заступник начальника Академії сухопутних військ полковник Олександр Сивак. — На відміну від попередніх хвиль мобілізації, під час четвертої було поставлено завдання, щоб мобілізаційний ресурс відповідав за своїм призначенням тим спеціальностям, за якими вони нестимуть службу.

На навчальному місці №1 офіцери запасу проводять бойову стрільбу з автомата. Керівник занять Артем Дзюба задоволений результатами: хоча більшість новобранців давно не тримали в руках автомати, вперше одягнули бронежилети і каски, зате мають велике бажання стати влучними стрільцями. Для занять 10 годин — замало, тож вони самі пропонують продовжити їх на кілька годин.

Швидко і влучно відстрілявся молодший офіцер киянин Олексій Вахарик. З автоматами справи він ніколи не мав (на військовій кафедрі у Київському політехнічному навчався за спеціальністю «ПВО»), однак у конструктора металооброблювальних верстатів труднощів із оволодінням зброєю не виникало.

Нелегко доводиться під час навчань підрозділу вогнеметників. Керівник підрозділу старший викладач Академії сухопутних військ Юрій Федик розповідає, що новобранці поки опановують теорію, вчаться на тренажері вражати ймовірного ворога з вогнемета «джміль». За кілька кілометрів від артилеристів на танкодромі вправляються механіки та водії БМП. Техніка хоч і не нова, проте збереглася непогано, каже керівник занять Андрій Зварич.

Борисові Плахотнію, уродженцю села Туники на Київщині, — що трактор водити, що важкезним БМП кермувати: його машина вправно маневрує поміж стовпами, долає з диким ревом природні перешкоди. Новачки з перших днів називають його асом: під час служби у війську був механіком-водієм на такій же машині, знає її так само, як і бойові можливості «грому». Уявні бої точаться і на навчальних майданчиках ракетних військ. Мобілізовані оволодівають азами такої потужної зброї, як «гради».

Офіцерські сумки з дідусевих запасів

Лютневий мороз, здається, допікає за січневу відлигу. За день намерзнуться, а де зігрітися солдатові?

— Хлопці, які прибули сюди, — каже керівник Регіонального медіа-центру МО України Олександр Поронюк, — і тепло одягнені, і ніхто у власних кросівках не бігає. Порівняно з першими хвилями мобілізації бійці, призвані на початку 2015 року, споряджені майже на рівні стандартів НАТО. Забезпечені військовою формою нового зразка й додатковим комплектом канадської зимової форми. Вона зручна і тепла, замість звичайної шапки так званий баф, який можна вдягати і як балаклаву, і як шапку, і як шалик. Не бракує і теплої білизни, шкарпеток. З Канади надійшло понад 3 тисячі комплектів зимової форми, ця країна планує передати ще 30 тисяч таких комплектів та 70 тисяч пар черевиків. Єдине, що лишилось незмінним у спорядженні, — казанки, фляги, горнятка і ложки та офіцерські сумки старого зразка. Вони надійніші та практичніші.

А якщо комусь із мобілізованих непросто адаптуватися в нових умовах, є з ким поспілкуватися: киянин Костянтин Костюк поєднує військову службу (прийшов добровольцем) з капеланством.

Удень у наметовому містечку саперів малолюдно. Поки всі на навчаннях, у кожному із 28 наметів чергові слідкують за вогнем у буржуйках. Дров не бракує. Акуратні ряди заправлених ліжок. Ковдри, подушки і новенькі спальні мішки. Їх, каже трускавчанин Тарас Баран, волонтери привезли напередодні.

Начальник Академії сухопутних військ генерал Павло Ткачук відзначив високий морально-психологічний стан і патріотизм новобранців, а також велике бажання засвоїти знання і навчальну програму. Він щиро подякував волонтерам, які з ними тісно співпрацюють. Бо коли армія і народ єдині — це запорука перемоги.

Лави війська з четвертою хвилею поповнило дуже багато українських патріотів. Перший заступник начальника Академії сухопутних військ полковник Олександр Сивак відзначив, що висока мотивація бійців зумовлена тим, що суспільство починає усвідомлювати необхідність докласти своїх зусиль задля перемоги у війні.

Звісно, хлопці розуміють: полігон — не передова, бо там війна — справжня, жорстока, де не буде теплих і комфортних наметів. І від того, наскільки вправно навчиться кожен давати гідну відсіч зайдам-агресорам, залежить і життя кожного вояка, і завтрашній день нашої країни. Вірю — перемога неодмінно прийде, бо окрім надійної зброї в руках наших хлопців у серці кожного є почуття національної гідності, любові до України і бажання її захистити. Бо слабкодухі на передову не просяться!