Правозахисна організація «Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод» (Українська Гельсінська група) зробила вагомий внесок у те, щоб наша держава відновила незалежність. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зустрічі із засновниками та членами УГГ, яка відбулася з нагоди 40-річчя цієї організації, повідомляє департамент прес-служби АП.

Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод, яка об’єднала діячів українського правозахисного руху, було створено у Львові 9 листопада 1976 року. Ініціаторами стали десятеро сміливців, які вирішили кинути виклик тоталітарній радянській системі та страшній каральній машині КДБ: письменники Микола Руденко, Олесь Бердник, генерал Петро Григоренко, юристи Іван Кандиба, Левко Лук’яненко, хімік Оксана Мешко, вчитель Олекса Тихий, інженер Мирослав Маринович, історик Микола Матусевич, мікробіолог Ніна Строката.

Дух свободи став для цих людей орієнтиром усього життя. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Підставою для утворення УГГ її засновники назвали постанову про права людини Заключного акта наради у справах безпеки й співпраці в Європі, що відбулася у Гельсінкі 1975 року. Члени групи збирали докази про порушення прав людини та народів в Україні й доносили інформацію про ці факти до української громадськості та міжнародної спільноти, урядів держав-підписантів Заключного акта. По суті, УГГ нагадала світові про існування поневоленої України і порушила питання про визнання її міжнародним співтовариством.

Щоб втілювати задекларовані цілі, УГГ створила мережу з однодумців у різних областях України, а також підтримувала зв’язки з Гельсінськими групами в інших країнах — вірменською, грузинською, литовською, російською. Зібрала сотні документів, які свідчать про порушення радянськими органами влади прав людини, і в деклараціях та зверненнях доносила цю інформацію до світу, а також органів влади СРСР. Члени УГГ надавали підтримку та юридичний захист тим, кого радянська влада переслідувала за інакодумство, і відкрито заявляли про право України на національне самовизначення й державну незалежність.

Діяльність такої організації в Україні була під невсипущим оком КДБ, яке жорстко переслідувало членів УГГ. За «антирадянську агітацію та пропаганду» до довгих тюремних строків було засуджено Миколу Руденка, Олексу Тихого, Левка Лук’яненка, Олеся Бердника, В’ячеслава Чорновола, Василя Стуса та інших активістів групи. Декого з них судили на підставі вигаданих звинувачень: за незаконне зберігання зброї, опір правоохоронним органам та іншими неполітичними статтями.

Попри шалений тиск радянської каральної системи, УГГ діяла. Її члени навіть у тюремній неволі знаходили способи поширювати відозви й звернення-протести. Закордонне представництво УГГ видавало бюлетень «Вісник репресій в Україні», у США діяв Комітет гельсінських гарантій для України, українське видавництво «Смолоскип» ім. В. Симоненка видавало його документи.

Але й нині, коли Україна відзначила 25-річчя Незалежності, справа правозахисників у питаннях обстоювання української державності не втрачає актуальності. Про це під час зустрічі наголосив Петро Порошенко. За його словами, Україна проходить одне з найважчих випробувань в історії. «Вірю в український народ, пишаюся Збройними силами, які ми створили, вірю в перемогу нашої дипломатії й у мудрість українського народу, який не дає змоги Росії зсередини дестабілізувати ситуацію», — наголосив він.

Учасники зустрічі звернули увагу Президента на необхідність удосконалити систему національного виховання молоді, а також наголосили, що гідного вшанування потребує пам’ять українських правозахисників-дисидентів, які за збігом історичних обставин не отримали такого визнання. Члени УГГ вважають, що влада має продовжувати декомунізацію та дерусифікацію українського інформаційного простору.

Петро Порошенко підтримав ініціативу правозахисників щодо внесення змін до навчальних програм закладів освіти задля «повного й правдивого висвітлення ролі українських правозахисників у процесі відновлення української незалежності». Він також запевнив присутніх у своїй готовності запропонувати Кабміну і облдержадміністраціям збільшити бюджетні витрати на матеріальну допомогу українським правозахисникам-дисидентам. 

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»