Отже, влітку з рахунків українців-боржників розпочнеться так зване автоматичне списання коштів. Ця новина, яка з’явилася останніми днями, зачепила і пересічних фізичних осіб, і бізнесменів, і експертне середовище.

«Урядовий кур’єр» з’ясовує, як може розвиватися ситуація.

Виконавцям стане простіше

Як відомо, Національний банк України постановою №18 від 12 лютого 2021 року зобов’язав банки надавати інформацію про їхніх клієнтів Державній виконавчій службі, а також приватним виконавцям та іншим державним органам. Було внесено значні зміни до правил зберігання, використання та розкриття банківської таємниці.

Так значно полегшено різним виконавцям процес пошуку й арешту рахунків боржників та списання з них відповідних коштів. Банки повинні відкривати інформацію про рахунки клієнтів, які мають заборгованості, й надавати всю повну інформацію про них.

Ще треба, щоб такі зміни було введено для автоматизованого процесу арешту рахунків та стягування боргів. Раніше це можна було робити щодо аліментів, однак за три місяці, вважають фахівці, норму застосовуватимуть для стягнення інших боргів.

Який механізм?

Як можуть списати гроші з рахунків фізичних осіб? Фахівець виконавчої служби скеровує до відповідного банку вимогу про розкриття банківської таємниці. Фінансова установа повинна впродовж лише однієї години надати таку інформацію. Працівник виконавчої служби видає постанову про арешт коштів та надсилає її до банку. Банк накладає на кошти клієнта арешт, списує їх та переводить до виконавця.

Які ж негативи та позитиви цих нововведень від головного фінансового регулятора та Державної виконавчої служби?

Спершу слід сказати, які бувають найпоширеніші борги фізичних та юридичних осіб. Податкові (за різними платежами), кредити та позики, штрафи за адміністративні порушення і порушення правил дорожнього руху, заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг і аліменти.

На думку директора юридичної компанії OMI LAW GROUP Валентини Терехової, новий порядок істотно спрощує систему виявлення боржників, арешт та списання їхніх коштів. До цього банки не могли ділитися такою інформацією, оскільки не мали права розголошувати її в межах зобов’язань щодо банківської таємниці. Тепер усе необхідне від фінансових установ можуть отримати і Нацполіція, й Антимонопольний комітет, й інші інституції.

Однак негативу теж чимало. Недобросовісний конкурент може дізнатися про розміри банківських коштів не лише фізичної, а й юридичної особи.

Може спрацьовувати людський чинник. Приміром, державний виконавець виставить списання якоїсь невеличкої суми штрафу (за порушення правил дорожнього руху) і не зазначить конкретної суми. Це може призвести до того, що буде накладено арешт на всі банківські гроші фізичної чи юридичної особи.

Це, як вважає економіст Андрій Цибух, призведе до втрати довіри українців до банків, які ще зовсім нещодавно захищали таємницю коштів своїх клієнтів.

«Фізичні особи вимушено триматимуть кошти не на банківських рахунках, надаючи великі можливості фінансовим установам й економці загалом, а сховають їх удома. Це неприпустимо», — зазначає він «Урядовому кур’єру».

Адвокат Ростислав Кравець інформує, що бувають ситуації, коли виконавчі провадження відкривають за підробленими документами. І за це виконавці не несуть жодної відповідальності. Тому юрист упевнений: слід розробити механізм, коли із провини виконавців та інших осіб кошти повертатимуться назад до фізичних та юридичних осіб, які постраждали від цього.

Звісно, примусове стягнення боргів з банківських рахунків фізичних та юридичних осіб не трапляється само по собі — такому процесові передують відповідні ухвали судів. Боржник знає про свій борг і рішення судів із цього приводу. Але трапляється і траплятиметься, що він про це не знатиме. Тут теж є певна прогалина.

Коли коштів замало…

А що робити боржникові, якщо коштів на його рахунках не вистачатиме для покриття боргу? Юристи кажуть, що в такому разі можуть продати з молотка його нерухомість. Однак і тут не так все просто: закон забороняє це робити, якщо у будинку чи квартирі мешкають неповнолітні. Правники зазначають, що в цьому разі боржник сам може запропонувати погасити частину боргу від продажу інших речей, приміром колекції зброї, золота та прикрас тощо.

Отже, і в юридичних, й у фізичних осіб є ще трохи часу, щоб збагнути: всякі борги треба віддавати і бути більш дисциплінованими. Громадянам і бізнесу слід пильно стежити, щоб було списано саме ту частину коштів, на яку виписано відповідний борг.

Сподіваємося, що система списування коштів з банківських рахунків в Україні буде цивілізованою.

ДО РЕЧІ

До системи автоматичного списання вже під’єднано сім банків: Таскомбанк, ПриватБанк, Універсал Банк (Монобанк), Оксі банк, Банк Восток, Індустріалбанк, ПроКредит Банк. Ще 44 установи під’єднано до тестового середовища, 11 банків перебувають на стадії консультацій та попередніх налаштувань для початку тестування. Тобто найближчим часом до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 українських банки з 73.

Списати борги можуть у людей, що потрапили до Єдиного реєстру боржників. Нині там 5,5 мільйона боргів. Більшість з них —— це борги перед комунальними установами, штрафи за порушення ПДР або аліменти.