Уже два роки поспіль уряд виконує дорожню карту з монетизації субсидій. 2018-го запроваджено перший етап — монетизацію такої державної допомоги на рівні підприємств — постачальників комунальних послуг. Нині започатковують другий етап — надання житлових субсидій населенню у грошовій формі. З березня їх виплатять українцям, які мають на це право, живими коштами. На цьому під час наради із заступниками керівників обласних державних адміністрацій, представниками Мінсоцполітики, Міненерговугілля, НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України» щодо запровадження механізму монетизації субсидій наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

«4,2 мільйона домогосподарств сьогодні мають змогу отримати субсидію, з яких 70% — це пенсіонери. 1,2 мільйона субсидіантів — працездатні українці, які потребують допомоги від держави.

Основна мета запровадження монетизації субсидій — захистити людей і навчити їх управляти своїм енергоспоживанням. Раніше під час клірингових розрахунків субсидіант не цікавився нарахуваннями у платіжках: скільки було спожито, обов’язковий чи рекомендований платіж, якість наданих послуг тощо. Тепер прибираємо монополіста з ланцюжка розрахунків за ЖКП, даємо змогу людям управляти своїм споживанням, а також за рахунок економії субсидій спрямовувати кошти на впровадження енергоефективних заходів у їхньому будинку», — наголосив віце-прем’єр.

Відтепер субсидіанти будуть зацікавлені заощаджувати дорогі енергоресурси. Фото Володимира ЗАЇКИ

На картку, кур’єром або через «Швидку копійку»

Субсидію розраховуватимуть на основі соціальних норм споживання, тарифів та доходу домогосподарства. Українці, які перебувають на заслуженому відпочинку, отримуватимуть субсидію з 4 по 25 число щомісяця разом із пенсією, на вибір споживача — на пенсійні картки, які вже існують у людей, готівкою через поштові відділення чи кур’єром Укрпошти додому. Громадяни не пенсійного віку отримуватимуть першу субсидію грошовим переказом через платіжну систему «Швидка копійка». Для цього слід звернутися до будь-якого відділення Ощадбанку з документом, що посвідчує особу, повідомляє служба віце-прем’єр-міністра.

Геннадій Зубко підкреслив: якщо субсидія перевищуватиме рахунки на ЖКП, наприклад, коли в будинку було проведено заходи з енергоефективності, зекономлену частину можна використати на власний розсуд (зокрема на погашення кредиту на енергоефективні заходи). Тому отримувачі субсидій матимуть повноцінну мотивацію до заощадження, участі у програмах Фонду енергоефективності й «теплих» кредитах і додатковий фінансовий ресурс.

«Монетизація субсидій, з одного боку, змусить комунальні підприємства налагодити діалог зі споживачами, отже, відповідати за якість наданих послуг. З другого — відновить платіжну дисципліну громадян за спожиті послуги. Не хвилююся за субсидіантів-пенсіонерів, які завжди вчасно сплачують за ЖКП. Щодо 30% працездатних українців: якщо протягом двох місяців вони не сплатять за послуги, їх або позбавлять субсидії, або переведуть назад на безготівкову форму розрахунків»,— зазначив Геннадій Зубко.

У державному бюджеті на 2019 рік закладено 55 мільярдів гривень на виплату субсидій. З них 25 мільярдів буде переказано живими коштами субсидіантам, 30 мільярдів — кліринговими розрахунками.

Повноваження на рівні громади

Варто знати, що об’єднані територіальні громади отримали право проводити обстеження соціально-побутових умов претендентів на отримання житлових субсидій та інших видів соціальної допомоги — відповідні зміни до нормативних актів було схвалено Кабміном у січні 2019 року. Про це розповів генеральний директор директорату сім’ї та соціальної підтримки Міністерства соціальної політики Віталій Музиченко.

В Україні, за його словами, впроваджують електронну систему, що дає змогу вже на рівні ОТГ приймати документи від малозабезпечених громадян, які претендуватимуть на виплати. Задля цього в межах проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який Мінсоцполітики впроваджує за сприяння Світового банку, здійснюють оснащення ОТГ комп’ютерним обладнанням. Пакет передбачених законодавством документів і підсумки обстеження соціально-побутових умов в електронному вигляді надходитимуть до місцевих управлінь, уповноважених ухвалювати рішення про призначення державної допомоги, повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.

Перестороги, мовляв, такий підхід спричинить зловживання на місцях, не мають підстав. Пілотний проект, втілений за участю 40 ОТГ, підтвердив, що все навпаки: люди, яким є що приховувати, намагаються оминути громади на місцях і їдуть подавати заяви одразу до районних підрозділів соціального захисту. Адже хто-хто, а сусіди знають, чи та або інша родина насправді малозабезпечена.

За підтримки Світового банку вперше в Україні було здійснено масштабну перевірку призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, під час якої було проконтрольовано 80% справ отримувачів. Загальний обсяг виявлених порушень, яких припустилися фахівці місцевих управлінь соціального захисту під час надання допомоги малозабезпеченим сім’ям, становив близько 6 мільйонів гривень (0,1% видатків на надання цієї допомоги у 2017 році). З них понад мільйон гривень було недоплачено отримувачам.

Аналіз підсумків перевірок, за словами Віталія Музиченка, дасть змогу вдосконалити порядок призначення соціальної допомоги та контроль під час її надання. Нині в межах спільного зі Світовим банком проекту Мінсоцполітики розробляє нові підходи й механізми, які спрямовано на підвищення ефективності державних програм соціальної підтримки, дієвості контролю за використанням коштів платників податків, що спрямовують на ці цілі, а також на запобігання шахрайству.

Алгоритмом по шахраях

Одним із таких механізмів стане автоматизація виявлення передумов для здійснення порушень. У процесі надання соціальної підтримки справи, що можуть містити ознаки порушень, виявлятимуть за допомогою спеціальних алгоритмів. Це дасть змогу контролювати вибірково й ефективно, адже проводити перевірки всіх отримувачів державної допомоги занадто довго, непрактично, отже, й недоцільно.

Така практика, яку вже давно застосовують за кордоном, сприяє зменшенню рівня шахрайства й зловживань, ефективному використанню бюджетних коштів, підвищує адресність допомоги.

Любов ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Насамкінець.В Україні діє «гаряча лінія» 0-800-502-757 (з 9.00 до 18.00 у робочі дні) для повідомлень про факти незаконного надання чи отримання субсидій, інших видів соціальної допомоги й соціальних послуг. А щодо інших проблемних питань соціального захисту, зокрема з призначення житлових субсидій або отримання коштів готівкою, можна звернутися на урядову «гарячу лінію» за телефоном 1545.